Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дипломна Р МЕТОДИЧКА 2015.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
410 Кб
Скачать
☆

1.6. Дія і контрдія

Отже в центрі п’єси – предмет боротьби, навколо нього й розгортаються усі події. Кожен з персонажів не байдужий до нього, переслідує свої цілі „має на нього свої плани”. Наявність однакових цілей об’єднує персонажів в групи: мета стає загальною, вони діють спільно. Прагнення основної групи персонажів до досягнення своєї цілі – дія п’єси. Але в п’єсі є такі герої, які по відношенню до предмета конфлікту мають іншу мету, протилежну основній групі. Їхні дії протистоять наскрізній дії і є контрдією п’єси.

Боротьба в п’єсі не затихає ні на мить. Весь час хтось атакує, а хтось захищається. Але це не значить, що завжди „в атаці” сторона, яка веде дію п’єси. В процесі боротьби сторони часто міняються ролями, переходять від „атаки” до „захисту” і навпаки. Не завжди однорідні й групи тих, хто бореться: співпадаючи по суті, відрізняються в деталях і вчинки персонажів кожної групи, через те часто виникають протиріччя всередині групи (паралельний конфлікт); часто персонажі переходять в „ворожий табір”. Через те необхідно не лише чітко визначити дію і контрдію, але й прослідкувати і вказати в яких конкретних вчинках персонажів вони виявляються, розкрити взаємодію між персонажами в процесі боротьби. Варто пам’ятати, що дія і контрдія зазначаються дієсловами.

Дія у п’єсі найчастіше виявляє себе як наскрізна дія вистави – шлях боротьби, спрямований на досягнення надзавдання. У визначенні наскрізної дії слід викоористовувати слово «боротьба». Логічно, що у протиборстві, боротьбі є інша сторона, з якою необхідно боротися: контрдія, яка заважає, протидіє вирішенню поставленої автором проблеми.

Дія і контрдія – це вияв протидіючих сил у драматичному конфлікті.

1.7. Тема п’єси

Здавалося, визначити тему п’єси дуже легко, але саме тут студенти припускаються важливої помилки: визначають тему абстрактно, відривають її від конфлікту. Що ми вкладаємо в поняття “Тема п’єси”? Б.Є. Захава пише: „Темою ми будемо називати відповідь на запитання: про що в даній п’єсі йде мова? Іншими словами: визначити тему – значить визначити об’єкт зображення, тобто те коло явищ дійсності, котрі знайшли своє місце в даній п’єсі”. Приступаючи до роботи над даним розділом „Постановочного плану”, дипломник вже вивчив специфіку зображуваного в п’єсі життя, вивчив ту сферу життєдіяльності людини, в якій відбувається конфлікт, а значить розкрив тему в тому її значенні, як це розуміє Б.Є. Захава.

У цьому розділі слід виявити: на чому зіткнулися інтереси, прагнення всіх без винятку дійових осіб, навколо чого ведеться боротьба, що є її головним предметом. Таким чином, тема п’єси в нашому розумінні – це „камінь спотикання”, суспільна причина, що визначає конфлікт, це те, навколо чого ведуть боротьбу дійові особи.

Тема п’єси – завжди може виступати у вигляді соціальної, політичної, філософської, моральної або іншої проблеми. Тема п’єси – „столиця боротьби” за виразом (П. М. Єршова), до якої спрямовані інтереси усіх дійових осіб. Але крім головного, основного конфлікту в п’єсі можуть бути і побічні конфлікти, а значить, і побічні теми, котрі також повинні бути визначені в даному розділі „Постановочного плану”.

Головна тема п’єси має бути не лише визначена, названа, але й обгрунтована студентом-дипломником як основне коло проблем, поставлених драматургом і розкритих на певному життєвому матеріалі.

Визначення теми, як проблеми, тобто питання, яке потребує вирішення, і варіантів цього вирішення як мінімум два. В самому «зерні» теми як проблеми закладено авторську точку зору на проблему, певна позиція в драматичному конфлікті.

1.8. Ідея п’єси

Автор п’єси має свою життєву позицію, свою точку зору на предмет боротьби, яка може співпадати з точкою зору однієї з конфліктуючих сторін, а може й ні. Він може розділяти чиїсь погляди, чиїсь гнівно засуджувати і т. д., але він завжди має конкретне ставлення до предмету конфлікту і протилежних сторін боротьби. Авторська позиція, авторське ставлення до предмету конфлікту і сторін боротьби виражає ідею п’єси. Тут дипломник має використати матеріали першого розділу „Автор і епоха”.

Ідея п’єси – це головна думка автора, яка виявляє ставлення автора до зображуваних ним проблем дійсності. Ідея знаходиться у тісному зв’язку з темою п’єси, вона виявляє те, як автор прагне розв’язати хвилюючу його проблему.

Ідея тісно пов’язана з темою, вона розкриває яяк автор намагається вирішити тему, яку сторону у драматичному конфлікті він підтримує, це авторський вирок відображеній у п’єсі реальності.

Визначаючи ідею, студент має пам’ятати, що справжній глибинний смисл твору, обраного для постановки, повинен зачепити не лише думку, а й серце постановника. Ідея – це думка, яка «подряпала» серце митця, вона суб’єктивна і відображає також життєву позицію постановника, так само, як і авторську позицію.