- •Біологія методичні рекомендації по підготовці до семінарських занять
- •Біологія методичні рекомендації по підготовці до семінарських занять
- •1 Теми семінарських занять
- •2 Методичні рекомендації по підготовці до семінарських занять
- •1. Хімічні елементи, які входять до складу живих організмів
- •2. Неорганічні сполуки: вода і мінеральні солі
- •3. Органічні сполуки: ліпіди
- •4. Органічні сполуки: вуглеводи
- •5. Органічні сполуки: білки
- •6. Органічні сполуки: нуклеїнові кислоти
- •Питання до фронтального опитування
- •Цікаво знати, що
- •З історії науки
- •Життєві поради
- •1. Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень. Клітина
- •2. Будова клітин прокаріотів та еукаріотів
- •3. Клітинні мембрани
- •4. Поверхневий апарат клітини – система отримання інформації із зовнішнього середовища, його функції
- •5. Ядро – система збереження і відтворення спадкової інформації. Будова і функції ядра. Нуклеоїд прокаріотичних клітин
- •Питання до фронтального опитування
- •1. Неклітинні форми життя
- •2. Все про бактерії
- •3. Будова і життєдіяльність тварин
- •4. Спадковість і мінливість
- •Питання до фронтального опитування
- •1. Екологічні чинники
- •2. Поняття про середовище існування. Шляхи пристосування до нього організмів
- •3. Біологічні адаптивні ритми організмів
- •4. Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції
- •5. Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань. Взаємодії організмів в екосистемах
- •6. Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем
- •7. Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття
- •8. Охорона біосфери
- •Питання до фронтального опитування
- •Письмова робота за картками
- •1. Система органічного світу як відображення його історичного розвитку
- •2. Гіпотези виникнення життя на Землі
- •3. Еволюція прокаріотів
- •4. Еволюція одно- та багатоклітинних організмів
- •5. Гіпотези виникнення еукаріотів, колоніальних та багатоклітинних організмів
- •6. Формування наземних екосистем
- •7. Сучасна картина органічного світу
- •Питання до фронтального опитування
- •Біологічний диктант
- •Бліц-тести
- •Біологічний диктант
- •3 Критерії оцінювання знань студентів
1 Теми семінарських занять
Семінар 1
Молекулярний рівень організації життя.
Семінар 2
Клітинний рівень організації життя.
Семінар 3
Організмовий рівень організації життя.
Семінар 4
Надорганізмові рівні організації життя.
Семінар 5
Історичний розвиток органічного світу.
2 Методичні рекомендації по підготовці до семінарських занять
СЕМІНАР 1
Тема. Молекулярний рівень організації життя.
Мета: узагальнити, систематизувати та проконтролювати знання студентів зі змістового модуля 1 «Молекулярний рівень організації життя».
План
Хімічні елементи, які входять до складу живих організмів.
Неорганічні сполуки: вода і мінеральні солі.
Органічні сполуки: ліпіди.
Органічні сполуки: вуглеводи.
Органічні сполуки: білки.
Органічні сполуки: нуклеїнові кислоти.
1. Хімічні елементи, які входять до складу живих організмів
Науку, яка вивчає хімічні речовини, що входять до складу живих організмів, їх структуру, розподіл, перетворення і функції називають біологічною хімією, або біохімією (від грецьк. bios – життя, хімія). Ця наука почала формуватися наприкінці ХІХ ст. До середини ХХ ст. були відкриті основні класи речовин, що входять до складу живих організмів.
Клітини живих організмів містять майже всі відомі в природі хімічні елементи. За кількісним складом у клітині їх можна розділити на три основні групи: макроелементи, мікроелементи, ультрамікроелементи.
Макроелементи складають основну масу органічних і неорганічних речовин. Чотири хімічні елементи, зокрема оксиген (О), гідроген (Н), карбон (С), нітроген (N), становлять майже 98% і входять до складу органічних сполук. Тому їх ще називають органогенними. Із чим пов’язано кількісне переважання цієї «четвірки»? Організми – складні системи. Це означає, що хімічні сполуки, з яких вони утворені, мають бути дуже різноманітними. Щоб ці сполуки зберігали свої властивості, їм треба мати стійку структуру. Таким чином, зв’язки, за допомогою яких утворюються ці речовини, мають бути міцними. Хімічний зв’язок, який відповідає цим вимогам, ковалентний. Ковалентні зв’язки утворюються внаслідок усуспільнювання двох електронів зовнішнього рівня, по одному від кожного атома. Чим менше діаметр атомів, які утворюють ковалентний зв’язок, тим сильніше взаємодія між ядром та усуспільненими електронами, і тим міцніший цей зв’язок. Саме тому в живих організмах переважають О, С, Н, N, які легко утворюють ковалентні зв’язки.
До макроелементів також належать фосфор (Р), калій (К), кальцій (Са), магній (Мg), натрій (Nа), хлор (Сl), сульфур (S), ферум (Fе). Їхня сумарна частка становить 1,9%.
Мікроелементи є складовими компонентами ферментів, гормонів. Це понад 50 хімічних елементів (бор (В), кобальт (Со), купрум (Сu), молібден (Мо), цинк (Zn), ванадій (V), іод (I), бром (Вr), манган (Мn)).
Вміст ультрамікроелементів у клітині ще менший. Це аурум (Аu), аргентум (Аg), платина (Рt), плюмбум (Рb) тощо.
Усі хімічні елементи, що містяться в клітині живих організмів, входять до складу органічних і неорганічних сполук або перебувають у вигляді йонів. Вони відіграють велику роль у живленні клітин, їхньому рості, побудові тканин та органів, підтримують кислотно-лужну рівновагу, беруть участь в обміні речовин та енергії, у процесах подразнення та збудження клітини.