- •1.Вікова фізіологія як самостійна гілка флт. Методи вф
- •2.Формені елементи крові і процес кровотворення в онтогенезі.
- •3.Функція нирок у внутрішньоутробний період.
- •1) Поняття про біологічний і фізіологічний вік
- •2) Вікова періодизація постнатального онтогенезу
- •3) Значення травної системи у антенатальний період
- •Формування і фізіологічна роль плаценти у внутрішньоутробному розвитку.
- •Вікові зміни структури слизової оболонки кишечнику та його функцій порожнинне та мембранне травлення.
- •Становлення іі сигнальної системи у онтогенезі людини.
Вікові зміни структури слизової оболонки кишечнику та його функцій порожнинне та мембранне травлення.
У новонароджених слизова оболонка тонка, ворсинок мало. Вона щільно обплетена кровоносними судинами. Відмінною і важливою особливістю кишечника дитини грудного віку є підвищена проникність її стінок. У різних відділах травного тракту здорової дитини міститься характерна для них мікрофлора.
Мікрофлора кишечника дитини грудного віку обумовлена ??характером вигодовування Проте не зважаючи на це, у новонароджених відразу слизовою оболонкою виділяються секретин і холецистокінін, - гормони, що стимулюють роботу підшлункової залози і виділення жовчі. Впродовж онтогенезу слизова оболонка кишечнику стає більш потужною, зростає її площа поверхні за рахунок збільшення кількості ворсинок. Секреторна функція теж удосконалюється. При старінні спостерігається протилежний процес.
У кишечнику здійснюється перетравлення хімусу і всмоктування поживних речовин. Існує 3 види травлення з огляду на місце його локалізації:
Порожнинне – відбувається за рахунок ферметів підшлункової залози, що виділяються в 12-палу кишку. У новонароджених не дуже розвинене.
Мембранне – за рахунок ферментів, що реабсорбуються глікокаліксом (ферменти підшлункової залози та ферменти ліберкюрових залоз) при стінках кишечника. У новонароджених мембранне травлення є дуже інтенсивним
Внутрішньоклітинне травлення – високомолекулярні сполуки шляхом ендоцитозу потрапляють всередину клітини і там розщеплюються на мономери внутрішньоклітинним комплексом ферментів. Теж є дуже активним у новонароджених.
Становлення іі сигнальної системи у онтогенезі людини.
Десь на приблизно після першого року життя у дитини виникають передумови для початку мовлення: опускається гортань, зміцнюються дихальні м’язи, удосконалюється контроль над мімічними і м’язами язика. До того ж дозрівають структури у корі головного мозку, що відповідають за мовну функцію (зона Брока, Верніке). У віці від 1,5-2,5 років дитина «ламає мовний код» - починає розуміти, що певний набір звуків (слово) означає якесь певне поняття. Дитина намагається повторювати якомога більше слів, згодом починає формулювати свої думки у більш складній формі – реченнями, використовуючи більше слів. Дитина копіює батьків та інших оточуючих, повторюючи їхню міміку, жестикуляцію, інтонацію мовлення. До того ж у дитини удосконалюються так звані резонатори (порожнина носа, рота) що збагачують тембральне забарвлення мови.
