4. Оформлення магістерської роботи

Магістерську роботу друкують на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм) з полуторним міжрядковим інтервалом. Робота виконується державною мовою, для іноземних магістрантів допускається використання російської або англійської мови.

Магістерська робота має бути чітко структурованою з виділенням окремих її частин, абзаців, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, виносок, цитат, списку використаних джерел. Орієнтовний обсяг магістерської роботи становить 70-80 сторінок без урахування списку використаних джерел та додатків. Для іноземних магістрантів обсяг магістерської роботи може бути скорочений до 40-50 сторінок.

До загального обсягу магістерської роботи не входять додатки, список використаних джерел, а також таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів магістерської роботи підлягають суцільній нумерації.

Текст магістерської роботи необхідно друкувати, залишаючи поля: вгорі, внизу – 20 мм, з лівого боку – 30 мм, з правого боку – 15 мм. Абзац – 1,25. Шрифт – Times New Roman, кегль – 14. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору, середньої жирності. Щільність тексту магістерської роботи повинна бути однаковою.

4.1. Заголовки

Заголовки структурних частин магістерської роботи, а саме: „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами напівжирним шрифтом з вирівнюванням по центру сторінки. Наприклад:

ЗМІСТ

Заголовки підрозділів (параграфів) друкують маленькими літерами (перша літера – велика) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовків не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапками.

Відстань між заголовком структурних частин, підрозділів (параграфів) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам. Відстань між заголовком підрозділів та текстом повинна дорівнювати 1 інтервалу. Приклад оформлення основної частини магістерської роботи наведено в додаток 6.

Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки. Підрозділи (наприклад, 2.1.) не є окремими структурними частинами роботи.

4.2. Дефіс та тире

При друкуванні тексту слід чітко диференціювати тире та дефіс. Дефіс – це коротка риска (-), що вживається як знак переносу частин слова з одного рядка на інший або як з’єднувальна риска між словами, наприклад: „навчально-виховний процес”. Тире (–) ставиться перед „це”, перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення, тощо, наприклад: „методи навчання – це ...”, „В. О. Сухомлинський – педагог-практик, педагог-новатор”.

4.3. Нумерація

Нумерація сторінок, розділів параграфів, таблиць подається арабськими цифрами без знака „№”.

Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки (1) не ставиться. На наступних сторінках номер ставиться у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Тобто не можна друкувати „1. Вступ” або „6. Висновки”. Усі аркуші, на яких розміщено структурні частини магістерської роботи нумерують звичайним чином.

Номер розділу ставиться після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка великим літерами симетрично до тексту. Наприклад:

РОЗДІЛ 1 НАЗВА РОЗДІЛУ

Підрозділи (параграфи) нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера параграфа, між якими ставиться крапка. Після номера підрозділу теж ставиться крапка і далі, в цьому ж рядку, йде заголовок підрозділу. Наприклад: „1.1. Поняття та сутність державної служби”.

Якщо в тексті роботи використовуються ілюстрації (малюнки, графіки, схеми) і таблиці (а це необхідний елемент наукової праці), то вони подаються безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше. Якщо ілюстрація чи таблиця мають розмір більший за формат А4, то їх можна розмістити в додатках.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу також повинна стояти крапка, наприклад: „2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: „1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу (за винятком ілюстрацій, поданих у додатках). Номер ілюстрації складається із номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: „Рис. 1.3.” (третій рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальний підпис розміщується безпосередньо під ілюстрацією з абзацного відступу.

Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщується напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Формули в магістерській роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка.