4. Шляхи вдосконалення національної митної політики в умовах її членства в сот та асоціації з ЄвроСоюзом

Основними сучасними шляхами вдосконалення національної митної політики України в умовах її членства в СОТ та асоціації і створення зони вільної торгівлі з ЄвроСоюзом є імплементація світових та європейських норм митного законодавства – це процеси наближення національного законодавства у сфері митної справи до міжнародного законодавства за допомогою методів правотворчості, планування, координації та контролю . Водночас вона є складовою інтеграції України в міжнародне економічне середовище, передумовою гармонізації законодавства із законодавством держав-членів Європейського Союзу. Механізм імплементації міжнародних норм у національне митне законодавство – це комплекс спеціальних заходів, засобів і способів, які мають юридичний зміст і спрямовані на забезпечення впровадження норм митного законодавства. Структура механізму правового регулювання передбачає наявність елементів, що різняться метою, завданнями, функціями та змістом. За спрямованістю їх можна кодифікувати блоками: правотворчість, правозастосування, правоохоронна діяльність.

Принципи імплементації митного законодавства: суверенність митної політики; пріоритет захисту інтересів особистості і національних цінностей у митній сфері; баланс міжнародних і національних інтересів.

Необхідність запровадження міжнародних норм у процедуру митного оформлення в Україні зумовлюють предметні особливості норм і нормативних правових актів, які визначають наявність самостійних правових інститутів щодо міжнародного обміну інформацією, захисту даних, використання інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж. Водночас нормативно-правові акти, що належать до системи митного оформлення національного та міжнародного рівня, мають дискретний характер, в окремих випадках спостерігається їх неузгодженість і суперечливість. Це пояснюється відсутністю глибокого теоретичного аналізу під час формування нормативної бази митного оформлення, а також недостатнім рівнем взаємодії держав з метою інтеграції міжнародних нормативних правових актів, що регулюють правовідносини у зазначеній сфері.

Дослідження міжнародного досвіду вказує на потребу створення нових, досконаліших форм митної співпраці. Перспективною формою міжнародного митного співробітництва є створення інформаційно-аналітичного центру з питань митної справи. Серед завдань центру варто передбачити: одержання, зберігання та обробку інформації про діяльність митних органів, зокрема щодо боротьби з контрабандою; аналіз та розробку тенденцій розвитку митних відносин у світі на сучасному етапі; розробку і втілення механізмів спрощення й гармонізації митних відносин між країнами; надання консультативних послуг та рекомендацій митним органам країн щодо порядку проведення митних процедур або застосування норм міжнародного митного права. Нормативною основою діяльності цього центру має стати конвенція, підписана країнами-учасниками.

Для розвитку економіки, вирішення низки соціальних проблем, консолідації суспільства вже недостатньо існування і застосування національного законодавства, відірваного від реалій розвитку міжнародного законодавчого процесу загалом. Економічний розвиток держав неможливий без взаємодії з іншими учасниками світового ринку. Створення економічних союзів (Європейський Союз, Шанхайська організація співробітництва, Співдружність незалежних держав, Всесвітня торговельна організація тощо) – це передусім створення єдиних ринків з єдиними правилами торгівлі та надання послуг, що зумовлено тенденціями переходу до нових способів виробництва, заснованих на інформаційних технологіях, зокрема в митній сфері.

Здійснення імплементації міжнародних норм до митного законодавства України охоплює цілі, завдання, принципи й форми зближення міжнародних і внутрішніх нормативних правових актів, спрямованих на правове регулювання митної сфери.

Мета імплементації законодавства – послідовне поліпшення якості та умов життя людини; розвиток економічної, соціально-політичної, культурної та духовної сфер життя суспільства; захист прав і свобод особи.

Завданнями імплементації митного законодавства є: формування правової основи єдиного нормативно-правового масиву норм щодо митного контролю й оформлення, використання сучасної телекомунікаційної інфраструктури; захист інтересів особи, суспільства і держави в митній сфері; національних інтересів; боротьба з порушеннями митних правил та контрабандою.

Формами імплементації митного законодавства є: координація, трансформація, рецепція, уніфікація, моделювання і гармонізація.

Порівняльний аналіз управління митною справою в ЄвроСоюзі та Україні дозволив сформувати необхідність наступних заходів в формуванні законодавчих основ удосконаленої митної політики України після її вступу до СОТ та асоціації з Європейським Союзом:

1. Введення, з врахуванням принципів Кіотської конвенції , ясності та чіткості в положення митного законодавства України, зокрема, що стосується інституту оскарження рішень митних органів і їх посадовців, відповідно до Конституції України;

2. Ухвалення стандартних спрощених митних правил і процедур митного оформлення товарів для всіх категорій осіб;

3. Використання в митних процедурах єдиних інформаційних систем і технологій з огляду на вимоги СОТ та ЄвроСоюзу;

4. Удосконалення методів митного контролю на основі теорії управління ризиками відповідно до міжнародних угод;

5. Активне застосовування попередніх форми декларування товарів з використанням сучасних програмних продуктів;

6. Розвиток інститут митних брокерів (повірених) шляхом передачі їх частини функцій щодо митного оформлення й випуску ряду експортно-імпортних товарів з дозволу митних органів;

7. Активізація та зміцнення всебічної співпраці митних органів з іншими державними органами, торговими асоціаціями, а також міжнародної співпраці і взаємодії митних служб;

8. Розширення партнерських угод митної служби з законослужняними учасниками ЗЕБ.

Важливим кроком на шляху до імплементації вітчизняного митного законодавства до міжнародних норм стало прийняття нової редакції Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI . До основних позитивних новацій Кодексу слід віднести:

1. Адаптація положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 р. (щодо принципів визначення митної вартості) [58].

Передбачено максимальне використання основного методу визначення митної вартості – за ціною угоди. Визначено вичерпний перелік документів, які митниця має право отримати від суб'єкта підприємницької діяльності для підтвердження митної вартості товарів (ст. 53 МКУ).

2. Час митного оформлення однієї імпортно-експортної операції скорочується з 24 годин до 4 годин (ст. 255 МКУ).

3. Підприємці мають право самостійно обирати митницю, в якій вони декларуватимуть товари, що розширило права декларантів, та зменшило кількість бюрократичних процедур (ст. 247 МКУ).

4. Допускаються внесення змін та відкликання митної декларації, прийнятої митним органом, до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму (ст. 269 МКУ).

5. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками (ст. 320 МКУ).

6. Митні органи можуть вимагати для цілей митного оформлення лише ті документи, що передбачені Митним кодексом (ст. 334 МКУ). Ст. 335 МКУ визначено перелік документів та відомостей, що необхідні для митного контролю товарів і транспортних засобів, та розбито по групах в залежності від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів.

7. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності за своїм бажанням може задекларувати всі товари за одним товарним кодом, якому відповідатиме найбільша ставка мита (ст. 267 МКУ).

8. Строки можливості накладення адміністративного стягнення у вигляді конфіскації у справах про порушення митних правил вже не є безстроковими, їх обмежено терміном 1095 днів з дня виявлення правопорушення (ст. 467 МКУ).

9. Встановлення чітких строків транзитних перевезень залежно від виду транспорту (ст. 95 МКУ).

10. Використання електронного декларування суб'єктами ЗЕД у всіх митних режимах (ст. 257 МКУ).

11. Запровадження в Україні спеціальних спрощених митних процедур для добросовісних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, ввівши поняття уповноважений економічний оператор, яким надаються спеціальні спрощення при митному оформленні товарів (глава 2 МКУ).

12. Строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів, транспортних засобів збільшено до 3 років (ст. 116 МКУ).

13. Визначення єдиної ставки мита 10% для товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та у супроводжуваному багажі фактурною вартістю, що не перевищує 10 000 євро (ст. 374 МКУ).

14. Створення системи забезпечення сплати митних платежів у формі:

- фінансових гарантій;

- гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 р.;

- гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т. А.

Відповідно до ст.84 Угоди про асоціацію поступове наближення митного законодавства України до митного законодавства ЄС, як це визначено в стандартах ЄС та міжнародних стандартах, здійснюється згідно з додатком XV до цієї угоди. Так, в цьому додатку визначені 4 напрямки імплементації (на-ближення) митного законодавства України до митного законодавства ЄС:

1. Напрямок "Митний Кодекс України – Митний кодекс ЄС" – впровадження Регламенту (ЄС) № 450/2008 Європейського парламенту та Ради ЄС від 23 квітня 2008 р., який запроваджує Митний кодекс Співтовариства (Модернізований Митний Кодекс) за винятком окремо визначених статей має відбутися протягом трьох років з дати набрання чинності цією Угодою;

2. Напрямок "Спільний транзит та Єдиний адміністративний документ (ЄАД)" – положення Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р. та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 р. з 0і змінами мають бути впроваджені до законодавства України протягом 1 року здати набрання чинності цією Угодою;

3. Напрямок "Звільнення від мит" – Розділи І та ІІ Регламенту Ради ЄС № 1186/2009 від 16 листопала 2009 р. про заснування режиму Співтовариства щодо звільнення від сплати мита як узгоджено між Сторонами будуть впроваджені до законодавства України не пізніше трьох років з дати набрання чинності цією Угодою.

4. Напрямок "Захист права інтелектуальної власності" – положення Регламенту Ради ЄС № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, підозрюваних в порушенні окремих прав інтелектуальної власності та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без шкоди результатам поточного переглчяду права ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності та Регламенту Комісії ЄС № 1891/2004 від 21 жовтня 2004 р., який встановлює положення для імплементації Регламенту Ради ЄС " 1383/2003 від 22 липня 2003 р. – повинні бути впроваджені до законодавства України протягом трьох років з дати набрання чинності цією Угодою.

Згідно з розпорядженням КМУ від 17.09.2014 № 847-р "Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" в частині удосконалення митного законодавста України передбачені на 2014-2017 рр. наступні дії:

1. Розроблення проектів нормативно-правових актів щодо видачі сертифікатів переміщення (походження) товарів з України за формою "EUR.1"

2. Розроблення проектів нормативно-правових актів щодо надання статусу уповноваженого (схваленого) експортера, що оформлює декларацію-інвойс

3. Розроблення порядку надання та розгляду заявок на отримання тарифних квот для імпорту в Україну товарів з держав – членів ЄС

4. Розроблення механізму застосування спеціальних заходів, передбачених Угодою про асоціацію, щодо імпорту до України одягу, що був у користуванні, походженням з держав – членів ЄС

5. Забезпечення механізму поступового анулювання ставок вивізного (експортного) мита, визначеного положеннями статті 31 розділу IV та додатка I-D до Угоди про асоціацію

6. Розроблення механізму застосування спеціальних захисних заходів, які буде запроваджено для окремих видів товарів, що обкладаються експортним митом

7. Розроблення механізму застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з держав – членів ЄС

8. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою ратифікації Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р. та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 р. (із змінами) Верховною Радою України та приведення національного законодавства у відповідність з їх положеннями

9. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту (ЄC) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 р., яким встановлюється Митний кодекс Співтовариства (модернізований Митний кодекс): положення, крім статей 1, 3, 10, 13 (пункт 3), 17, 25, 26, 28, 33-34, 35-39, 55, 69, 70, 77, 78, 93, 106, 133, 146, 147, 183-187

10. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту Ради (ЄC) № 1186/2009 від 16 листопада 2009 р., яким встановлюється система Співтовариства щодо звільнення від мит (розділи I і II)

11. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту Ради (ЄC) № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, стосовно яких є підозра у порушенні окремих прав інтелектуальної власності, та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без заподіяння шкоди результатам поточного перегляду законодавства ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності

12. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів з метою імплементації положень Регламенту Комісії (ЄC) № 1891/2004 від 21 жовтня 2004 р., яким встановлюються положення для імплементації Регламенту Ради (ЄC) № 1383/2003 від 22 липня 2003 р. щодо митних дій проти товарів, стосовно яких є підозра у порушенні окремих прав інтелектуальної власності, та необхідних заходів проти товарів, що порушують такі права, без заподіяння шкоди результатам поточного перегляду законодавства ЄС стосовно митного дотримання прав інтелектуальної власності

Інтеграція України до Європейського Союзу передбачає впровадження європейських стандартів у всіх сферах діяльності держави. Це дозволяє знач-ною мірою спростити формальності для сумлінних учасників зовнішньоеко-номічної діяльності, забезпечивши виконання комплексу заходів, спрямованих на боротьбу з різними видами порушення митного законодавства. У зв’язку із цим одним з першочергових питань переходу на європейські митні правила, над яким працює Держмитслужба України, є інтеграція автоматизованих мит-них систем NCTS ЄвроСоюзу та ЄАІС ДМСУ.