Розділ 3

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРИ … (назва хвороби) НА … (назва етапу) ЕТАПІ

У 3-му розділі дається характеристика методів дослідження функціонального стану органів та систем, патологічно змінених при визначеному захворюванні, та визначається відповідність фізичного навантаження загальному стану пацієнта. Наприклад: ефективність фізичної реабілітації при виразковій хворобі шлунка можна визначити за допомогою клінічних методів (аналіз скарг, дослідження антропометричних показників: довжина, маса тіла, індекс маси тіла), лабораторних методів (дослідження шлункового соку), інструментальних методів (фіброгастроскопічне, рентгеноскопічне або ультразвукове дослідження органів шлунково-кишкового тракту). Лікарське педагогічне спостереження в процесі занять лікувальною фізичною культурою (аналіз ознак утомлюваності, частота сердечних скорочень, артеріальний тиск), функціональних проб і тестів, що дозволяють визначити адекватність фізичного навантаження на різних рухових режимах.

Висновки до розділу 3 пишуться на продовжені сторінки, відокремлюючись від основного тексту пробілом 3х1,5 і стисло відображають зміст розділу 3.

5. ВИСНОВКИ (вирівнювання по центру, прописні жирні букви, шрифт 14, у кінці крапка не ставиться). Кількість пунктів висновків повинна відповідати завданням дослідження. Кожен пункт може складатися з кількох речень. Усього приблизно 4-5 пунктів.

6. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ (вирівнювання по центру, прописні жирні букви, кегель 14, у кінці крапка не ставиться).

Практичні рекомендації повинні відображати особливості лікувальної фізичної культури при даному захворюванні на визначеному етапі реабілітації. Наприклад:

1. Рекомендовано лікувальну фізичну культуру при … (назва захворювання) на стаціонарному етапі застосовувати на 3-х рухових режимах: постільний, палатний, вільний.

2. На постільному режимі рекомендується застосовувати …

3. На палатному режимі рекомендується застосовувати …

4. На вільному режимі рекомендується застосовувати …

5. На стаціонарному етапі при …. (назва захворювання) рекомендується застосовувати лікувальний масаж за методиками авторів ... (описати особливості методик).

6. На стаціонарному етапі при …. (назва захворювання) рекомендується застосовувати фізіотерапевтичні процедури … .

Рекомендації – 6-8 пунктів. Однією з рекомендацій повинна бути наступна рекомендація: «Отримані нами дані рекомендується використовувати в практичній роботі фахівців з фізичної реабілітації в лікувально-профілактичних установах терапевтичного (або хірургічного, травматологічного …) профілю та у навчальному процесі для студентів Вузів фізичної культури з дисципліни «Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів (або у травматології та ортопедії, у хірургії».

7. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (вирівнювання по центру, прописні жирні букви, кегель 14, у кінці крапка не ставиться). СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (вирівнювання по центру, прописні жирні букви, в кінці крапка не ставиться). Список використаних джерел повинен бути оформлений у відповідності до стандартів оформлення бібліографічного опису ДСТУ 8302:2015. Усі літературні джерела, використані для теоретичного аналізу проблеми дослідження, повинні бути включені в список літератури і відображені в тексті відповідними посиланнями, розміщеними в найбільш зручному за змістом місці в квадратних дужках [ ] відповідно до списку використаних джерел.

Посилання. При написанні кваліфікаційної роботи студент повинен посилатися на цитовану літературу, або на ту літературу, звідки взято ідеї, висновки, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Посилання слід робити на останні видання, публікації. Посилання на літературу в тексті роботи розмішують у квадратних дужках, наприклад [12, с. 387]. Тут «12» – номер у списку літератури тієї публікації, на яку посилається автор, а через кому подається номер сторінки в цій публікації, на якій розміщено цитований текст. Посилання на фактологічне джерело, на відміну від посилання на літературу, розміщується не в квадратних, а в круглих дужках.

Для підтвердження власних аргументів посилань на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, у якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) вони ставляться в будь-якому місці цитати (на початку, усередині, в кінці). Якщо перед пропущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; цитування повинно бути повним. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками в ламаних дужках ñ...á;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно засвідчити позицію щодо окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) коли студент (автор роботи), наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виокремлення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора, а весь текст застереження вміщується в круглі дужки. Варіантами таких застережень є, наприклад: (курсив мій – М. Х.), (підкреслено мною – М. Х.), (розбивка моя – М. Х.).

Автори розташовуються за абеткою. Список джерел оформляється відповідно до існуючих вимог. Приклад оформлення літературних джерел представлений у додатку Е.

8. ДОДАТКИ (вирівнювання по центру, прописними жирними буквами, в кінці крапка не ставиться).

Додатки позначаються заголовними буквами за алфавітом. Наприклад: Додаток А, Додаток Б і т. д.