4. Визначення необхідного рівння зниження шуму

Для багатьох галузей народного господарства шум став переважаючим несприятливим виробничим фактором.

Необхідне зниження рівнів звукового тиску в розрахунковій точці ( L_нз, дБ) визначається як різниця очікуємого рівня звукового тиску (L, дБ) і його допустимого рівня (L_доп, дБ)

L_нз = L - L_доп /1/

Якщо в приміщені встановлено декілька джерел шуму (ДШ), то рівень очікуємого звукового тиску від них у вибраній розрахунковій точці (на робочому місці) визначається по залежності:

/2/

_i - поправки до октавних рівнів звукового тиску і рівнів звуку,

/3/

(результат розрахунку слід округляти, наприклад, при Lp₂₅₀ = 98 дБ, ₂₅₀ = 10^0,1·98 = 6309573445 = 6,3·10⁹, або приймати по таблиці 2.8 [4]);

x_i - емпіричний поправочний коефіцієнт, який враховує вплив ближнього поля і приймається в залежності від відношеня відстані від акустичного центру ДШ до розрахункової точки r_і у відношені до максимального габаритного розміру (l_max) джерела шуму (r_і/l_max) по графіку 2 [5] згідно якого при r_і/l_max  2·k = 1;

S_i - площа уявної поверхні правильної геометричної ворми, що оточує джерело і проходить через розрахункову точку. Для невеликих ДШ, у яких 2·l_max< r_і, приймається

, /4/

де m - кількість однотипних джерел шуму, найближчих до розрахункової точки, для яких r_і  4·r_min (r_min - відстань від точки розрахунку до акустичного центру найближчого до неї із однотипних ДШ), це означає, що до розрахунку можуть прийматися не всі ДШ, а тільки ті, котрі задовільняють наведеній вище умові; n - загальна кількість однотипних джерел шуму

/5/

B_ш=B₁₀₀₀· , /6/

( _i приймається із (3)) B_ш - постійна приміщення, м; B₁₀₀₀ - постійна приміщення на середньогеометричній частоті 1000 Гц (визначається по таб.3 [5];  - частотний множник, його значення вибираються по таб. 4 [5].

Допустимий рівень звукового тиску (L_доп) в розрахунковій точці визначається по таб.1 із додатками до неї [5], або розрахунком по формулі:

/7/

де L_н - нормативний рівень звукового тиску, визначається по таб.2.1, або 2.4 [4]; - сума поправок до нормативних октавних рівнів звукового тиску (із таб.2.2 і 2.4 із урахуванням додатків до таб. 2.1 і 2.3 [4]). Розрахунок зводиться в таблицю.

На рисунку зображено 8 джерел шуму (станкі) (r1,r2,r3,r4,r5,r6,r7,r8).

r3

r4

r5

r6

r2

r7

r8

r1

В результаті проведених обрахунків було виявлено, що отримані результати відповідають вимогам нормативних документів. Адже для багатьох галузей народного господарства шум став переважаючим несприятливим виробничим фактором.

5. Розрахунок виробничого освітлення

Метод світлового потоку, як правило, використовують для розрахунку потужності освітлювальної установки при рівномірному розміщенні світильників загального освітлення над горизонтальною площиною, коли відсутні затінюючи предмети.

Основне розрахункове рівняння методу світлового потоку, за яким можна визначити світловий потік лампи світильника, має такий вигляд:

,

де E_н - нормоване значення освітлюваності, лк; S - площа приміщення, м²; k - коефіцієнт запасу (1,11,3); z- коефіцієнт нерівномірності, який є відношеням середньої освітленості до мінімальної; N - кількість світильників; коефіцієнт використання світлового потоку світильника.

За знайденою величиною світлового потоку підбирають лампи із збільшеним значенням Ф.

Визначаємо рівномірніcть освітлення:

Відстань від стін до світильників приймають (1/31/2)·L=2.5м.

Значення z при такому розташуванні світильників знаходиться в межах 1,11,3.

Висоту підвіски світильників над робочою поверхнею визначають

де - висота підвісу світильника над підлогою, м; h_р - висота робочоі поверхні, м.

Кількіцсть світильників над робочою поверхнею визначають:

Приймаємо 16 шт, враховуючи розміри приміщення встановлюємо їх в три ряди.

Обираємо лампу ЛБ-30, світловий потік 2180 лм, довжина – 0,9м.

Сумарна електрична потужність всіх світильників у приміщенні становить:

Схема розташування світильників у приміщенні.