- •Методичні вказівки з планування та організації самостійної роботи студентів
- •«Політична економія»
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план самостійного вивчення
- •Самостійна робота Тема. Виробництво і його фактори.
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Опорний конспект
- •Ієрархія потреб за а.Маслоу
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Класифікація економічних інтересів
- •Самостійна робота Тема. Відносини власності в економічному житті суспільства.
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Характеристика економічних відносин щодо фаз відтворення
- •Еволюція форм власності
- •Типи, види і форми власності
- •Самостійна робота Тема. Гроші
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Існує декілька альтернативних теорій сутності грошей
- •Види інфляції:
- •Фактори інфляції:
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Типи ринків
- •Інший підхід
- •Інфраструктура ринку
- •Функції інфраструктури
- •Інфраструктура
- •Ринок досконалої конкуренції
- •Ринок монополістичної конкуренції
- •Ринок олігополії
- •Ринок чистої монополії
- •Ринок товарів
- •Ринок природних ресурсів. Рента. Ціна землі
- •Ринок праці
- •Ринок капіталів
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Підприємець
- •Типи підприємців
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Формули, щодо розрахунків, витрат:
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Основні принципи кредитування:
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Принципи функціонування господарського механізму
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Ознаки капіталізму вільної конкуренції:
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Риси перехідної економіки
- •Фактори перехідної економіки
- •Типи перехідної економіки
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Рух національного доходу можна представити у вигляді схеми:
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Напрями діяльності держави
- •Економічні структури держави
- •Самостійна робота
- •План вивчення теми
- •Опорний конспект
- •Завдання семестрового контролю
- •І. Методичні рекомендації студентам з підготовки рефератів з предмету « Політична економія»
- •Іі. Захист реферату
- •Ііі. Теми семестрових робіт
- •Програма передекзаменаційного повторення
- •Перелік питань вихідного контролю знань
- •Джерела інформації
Самостійна робота
Тема. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин.
Мета:
вивчити основні термінологічні поняття теми, ознайомитись з основними питаннями теми;
формувати аналітичне мислення, уміння розвивати волю і самостійність;
виховувати у студентів охайність, почуття відповідальності, сумлінне ставлення до своїх обов’язків, інтерес до обраної професії
застосовувати найбільш оптимальні методи організації самостійної роботи студентів поза заняттями;
План вивчення теми
Функції домашніх господарств.
Доходи домогосподарств та їх джерела.
Основні поняття теми: домогосподарства, споживання домогосподарства, заощадження , доходи домогосподарства, набір благ, система переваг, крива байдужості, гранична норма заміщення, бюджетна лінія, компліментарність благ, субституційність благ.
Форма контролю
Конспект,відповіді на питання,виконання завдання.
Опорний конспект
При вивченні теми студентам пропонується засвоїти необхідний мінімум теоретичних знань та звернути особливу увагу на наступне:
Домогосподарство визначається як особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто об’єднаних спільним веденням господарства. Поняття "домогосподарство" ні в якому разі не слід ототожнювати з поняттям "сім’я". Термін "домогосподарство" більш чітко прив’язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами і передбачає існування економічних відносин власності всередині домогосподарства та виробничих відносин (якщо вони існують). Домогосподарство є основною одиницею соціального і біологічного відтворення.
Функції домашніх господарств. За ринкової економіки домогосподарство є основним осередком людського капіталу. В ньому створюється фізіологічна основа даного капіталу, що постійно розвивається, одночасно адаптуючись до існуючої соціально-економічної системи. Це пов’язано з соціальною та виховною функціями.
Наступною важливою функцією домогосподарства є споживча. Суть її полягає в тому, що саме домогосподарства виступають основними споживачами товарів і послуг. Адресований платоспроможний попит домогосподарств визначає обсяги та асортимент внутрішнього виробництва та імпорту.
Важливою функцією домогосподарства є постачальницька функція. Вони постачають на ринок фактори виробництва: робочу силу, капітал, землю та підприємницькі здібності, одержуючи за це доходи в грошовій або натуральній формі.
Суттєва роль у функціонуванні домогосподарств як економічного суб’єкта належить їх виробничій та посередницькій функціям. Частина домогосподарств виступає безпосередніми виробниками різних товарів та послуг, які поставляються на ринок. Посередницька функція домогосподарств помітніше виявляється в сфері торгівлі. Зокрема, в країнах з розвинутою ринковою, економікою досить поширені сімейні форми малих торгових підприємств, які надають послуги на високому професійному та сервісному рівнях.
Доходи домогосподарств та їх джерела. Головне джерело доходів – це доходи від ресурсів, які домогосподарства постачають суспільному виробництву, або ж доходи від факторів виробництва. Іншим джерелом доходів є трансфертні платежі – виплати, які відповідають його реальному економічному внеску, але не еквівалентні виробничим витратам.
Статистика України виокремлює такі статті доходів населення:
оплата праці членів сім’ї;
пенсії, стипендії, допомоги, дотації;
надходження від особистого підсобного господарства;
дохід з інших джерел.
Споживання домогосподарства – це придбання товарів особистого користування, тобто купівля продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів культури і побуту, автомобілів, витрати на соціально-культурні та побутові послуги.
Витрати на товари довгострокового користування, тобто такі, які служать більше, ніж один рік: автомобілі, ПК, магнітофони, телевізори, холодильники тощо.
Витрати на товари короткострокового споживання – такі, що служать менше року: продукти харчування та більшість предметів одягу.
Витрати на послуги: лікаря, перукаря, установ освіти, культури.
Заощадження – це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.
Домогосподарства можуть використати весь отриманий дохід на споживання, а можуть заощадити частину коштів: I = C + S,
де I — дохід домогосподарства; C — поточне споживання; S — заощадження.
Заощадження скорочує поточне споживання на величину майбутнього споживання. Тобто індивід, заощаджуючи, відмовляється від поточного споживання з метою збільшення його в майбутньому для себе або прийдешніх поколінь.
На заощадження впливають такі чинники, як дохід споживача, інфляційні очікування та процент на капітал. Одним з основних факторів, що визначає обсяг споживання, є величина доходу: що він більший, то більше заощаджень зробить ін дивід. Інфляційні очікування негативно впливають на заощадження: що вищою очікується інфляція, то менше домогосподарства схильні заощаджувати.
Якщо споживач відмовляється від споживання, то він розраховує, що йому оплатять це. Ціна відмови від споживання у поточному періоді заради споживання у майбутньому називається процентом.
Процент — це дохід, який отримує домогосподарство за рахунок використання грошей іншою особою (або за позику). Що процент вищий, то більшою буде схильність до заощадження у домогосподарства. Можна підрахувати нинішню ціну тієї грошової одиниці, що можна отримати у майбутньому. Якщо сьогодні заощадити 1 гр. од., то через рік за ставки процента і можна отримати: 1 гр. од. (1 + і). Тобто 1 гр. од., яку отримують через рік, нині коштує менше 1 гр. од., а саме: 1 гр. од. / (1 + і). Грошова одиниця, яку, отримають через 2 роки, сьогодні коштує 1 гр. од. / (1 + і)2 тощо.
Звідси можна вивести поняття “поточна дисконтна приведена вартість” (PDV) — це існуюча сьогодні вартість 1 гр. од., сплачена через певний період часу.
Якщо період часу дорівнює одному року, то поточна дисконтна приведена вартість дорівнюватиме: PDV = 1 / (1 + i).
У разі збільшення терміну до n років поточна дисконтна приведена вартість становитиме: PDV = 1 / (1 + i)n.
Ці висновки ґрунтуються на моделі міжчасового вибору І. Фішера, відповідно до якої рівень споживання залежить не лише від поточного доходу, а й від доходу, який домогосподарство планує отримати у майбутньому. Американський економіст Ф. Модильяні, який розвинув погляди І. Фішера, висунув гіпотезу життєвого циклу, згідно з якою споживання залежить від доходу, що отримує індивід протягом усього життя. М. Фрідмен вважає, що поточний дохід Y складається з постійного Yp і тимчасового Yt доходу: Y = Yp + Yt.
Постійний дохід пов’язаний з основною сферою діяльності індивіда, його легко планувати на майбутнє, він виступає як деяка середня величина. Тимчасовий дохід зумовлений випадковими заробітками, які можуть бути більшими, меншими або бути відсутніми взагалі, тому їх можна розглядати як певне відхилення від середньої величини, випадкові заробітки важко планувати.
Домогосподарства орієнтуються, як правило, на постійний дохід, тому зміни у споживанні пов’язані насамперед з ним.
Джерелом доходів домогосподарства також є рента, отримувана в результаті існування приватної власності на землю.
На ринку споживання домогосподарства представлені через споживачів. Споживач, вибираючи блага, керується певними послідовними індивідуальними вподобаннями. Вони формують систему переваг, яка базується на таких положеннях:
повна упорядкованість переваг і принципова зіставленість благ та їх наборів;
транзитивність переваг споживача та його здатність до послідовного перенесення переваг з одних благ та їх наборів на інші;
раціональність вибору;
ненасиченість споживача благом.
Система переваг дає змогу моделювати оптимальний вибір споживача за порядковою (ординалістською) функцією корисності. Згідно з нею споживач завжди може визначити, якому набору благ він віддає перевагу, але не може визначити, наскільки цей набір кращий від іншого. Як правило, ординалістська функція корисності досліджується на основі геометричного аналізу із застосуванням спеціального інструментарію.
Певне спрощення вибору споживача зводиться до вибору набору двох благ, кількість яких відкладено по осях системи координат X та Y. Лінії з’єднання точок на площині, що означають однакові за своєю корисністю набори благ, називаються кривими байдужості. Чим далі від початку координат знаходиться крива байдужості, тим більшу корисність вона відображає. Аналіз поведінки споживача за кривими байдужості дає змогу визначити, від якої кількості одного блага (Y) згоден відмовитися споживач задля збільшення іншого блага (X) на одиницю за умов незмінності рівня корисності від набору благ. Показник, який кількісно визначає цей процес, носить назву граничної норми заміщення MRS XY і обчислюється таким чином:
,
де Y — втрати у споживанні Y, одиниць; X — вигоди у споживанні Х, одиниць.
Звичайно крива байдужості має спадний характер (опукла вниз, до початку координат). Це відображає ту обставину, що MRS зменшується в міру руху вниз вздовж кривої байдужості, тобто зі збільшенням споживання одного блага замість іншого (рис..1).
MRS також можна визначити через співвідношення граничних корисностей благ згідно із законом спадної граничної корисності:
.
Блага, між якими існують співвідношення виключної замінності у споживанні (досконалі субститути), мають криві байдужості у вигляді прямих ліній. Блага, що спільно споживаються для задоволення однієї потреби, в якій вони ніяк не можуть замінити одне одного (досконалі комплементарні блага), мають криві байдужості у вигляді прямих кутів.
Рис. .1. Крива байдужості Рис. 2. Бюджетна лінія
Ціни на блага та рівень споживчого бюджету враховуються за допомогою бюджетної лінії, що будується в тій самій системі координат, що й крива байдужості (рис. 3.2).
Кожна точка бюджетної лінії означає для споживача набір товарів, що обходиться йому в однакову суму грошей за незмінних цін на блага. Бюджетна лінія є прямою, її рівняння:
де В — бюджет споживача, грош. од.
Чим далі бюджетна лінія розміщена від початку координат, тим більші бюджетні можливості споживача вона ілюструє. За певного рівня бюджету та незмінності цін для споживача існує відповідна бюджетна лінія, кожна точка якої показує набори благ, при споживанні яких бюджет витрачається повністю. Вона ділить координатну площину на дві частини: праву, де набори є недосяжними, і ліву, де набори є досяжними, але такими, що не вичерпують бюджет.
Нахил бюджетної лінії до осі X визначається як tg(рис. 2), тобто як співвідношення цін відповідних благ:
.
Рис. 3. Рівновага
споживача
.
Виходячи з (3.2), умова рівноваги може бути виражена таким чином:
.
або
.
Це означає, що споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, давала таку саму граничну корисність.
Набір благ — у геометричному аналізі поведінки споживача — координати точки на двомірній площині, де по осях відображена кількість одного та іншого блага, з яких споживач формує свій споживчий кошик.
Система переваг — параметри мікроекономічної моделі вибору споживача, що базується на певних послідовних індивідуальних уподобаннях.
Крива байдужості — лінія на двомірній площині з безліччю наборів благ, кожна точка якої показує набори двох благ, що мають для споживача однакову корисність.
Гранична норма заміщення показує, від якої кількості одного блага (вона розміщена по осі Y) згоден відмовитися споживач, щоб збільшити кількість іншого блага (по осі X) на одиницю за незмінної корисності від набору благ.
Бюджетна лінія — пряма, кожна точка якої означає набір благ, який обходиться споживачеві в суму грошей, що дорівнює його бюджету.
Досконала субституційність благ — властивість благ ідеально замінювати одне одного в споживанні.
Досконала комплементарність благ — властивість благ ідеально доповнювати одне одного в споживанні та слугувати задоволенню однієї потреби.
Хід самостійної роботи
1.Скласти конспект ( І рівень)
2. Дати відповіді на запитання.(ІІ рівень)
3. Виконати творче завдання (див. (9) с. 363 – 365)(ІІІ рівень)
4.Підготувати доповідь.
Для більш глибшого засвоєння теми студентам рекомендується виконати наступне:
І. Контрольні питання
Доведіть на конкретних прикладах, що домогосподарства є суб’єктами ринкових відносин.
Чи можуть домогосподарства бути товаровиробниками? Обґрунтуйте відповідь.
Визначте різницю між поняттями «домогосподарство» і «сім’я». Поясніть, чому ці поняття не тотожні.
Які функції виконують домогосподарства в економічному розвитку країни? Обґрунтуйте їх значення і особливості.
Які причини обумовлюють диференціацію доходів населення? Обґрунтуйте відповідь. Який рівень диференціації доходів домогосподарств в Україні?
Назвіть джерела формування доходів та напрями їх витрат домогосподарствами.
Яким чином ви можете обґрунтувати наявність споживчого надлишку?
Поясніть зміст граничної корисності доходу.
Яка, на ваш погляд, функція домогосподарства є провідною в ринковій економіці?
Обґрунтуйте основні чинники, які спонукають домогосподарства частину доходу заощаджувати.
ІІ. Теми доповідей (рефератів):.
Сімейні доходи та їх формування в умовах переходу до ринку.
Проблеми розвитку сімейного підприємництва.
Двоїста роль домогосподарств та їх місце в економіці.
