- •Лабораторна робота 8
- •1 Основнi теоретичнi вiдомостi
- •1.1 Інформаційні основи цифрових автоматів
- •1.1.1 Поняття інформації, неперервний I дискретний підходи до вивчення навколишнього світу з інформаційної точки зору
- •1.1.2 Поняття інформації, неперервний I дискретний підходи до вивчення навколишнього світу з інформаційної точки зору, універсальність алфавітного способу подання інформації та його значення
- •1.1.3 Поняття про перетворення інформації, перетворювачі інформації, алфавітні оператори та проблеми їх задавання
- •1.2 Абстрактна теорія автоматів
- •1.2.1 Поняття про абстрактний автомат
- •1.2.3 Відображення, що породжуються абстрактними автоматами
- •1.2.2 Абстрактнi автомати першого та другого роду
- •1.4 Частковi абстрактнi автомати
- •1.4.1 Поняття часткового абстрактного автомату
- •1.4.2 Заборонені та допустимі слова для даного часткового автомату
- •1.4.3 Відображення, що породжується частковим автоматом, еквiвалентнi частковi автомати
- •1.4.4 Часткове відображення, що продовжує iнше часткове вiдображення, еквівалентне продовження часткового автомату
- •1.4.5 Початкові відрізки вхідного слова часткового автомату, умова повноти часткового вiдображення
- •1.4.6 Автоматні відображення, умови автоматності вiдображень
- •1.4.7 Теорема Хоффмена-Мілі
- •1.4.8 Обмеження, накладенi умовами автоматності на клас відображень, породжених частковим автоматом, операції вирівнювання слів I поповнення
- •1.5 Способи задавання автоматних вiдображень, поняття подiї, канонiчна множина подiй, алгебра подiй
- •1.5.1 Способи задавання автоматних вiдображень
- •1.5.2 Подія в довільному алфавіті; подія, представлена в автоматному вiдображеннi лiтерою вихідного алфавіту; канонічна множина подій
- •1.5.3 Теорема про зв'язок автоматного вiдображення φ iз відповідною йому канонічною множиною подій
- •1.7.1 Основні положення структурної теорії автоматів, поняття про композицію автоматів I структурну схему, головні відмінності структурної й абстрактної теорії автоматiв
- •1.7.2 Закони функціонування автоматів Мілі і автоматів Мура у структурній теорії автоматів
- •1.7.3 Основна задача структурної теорії автоматів
- •3 Індивідуальні контрольнi завдання
- •Вимоги до оформлення, захисту та оцінювання лабораторних робіт
- •Зразок оформлення титульного аркуша звіту про виконання лабораторної роботи
1.7.1 Основні положення структурної теорії автоматів, поняття про композицію автоматів I структурну схему, головні відмінності структурної й абстрактної теорії автоматiв
У порівнянні з абстрактною теорією автоматів, у структурній теорії автоматiв робляться подальші кроки в напрямку враховування більшої кiлькостi властивостей реально існуючих дискретних автоматів.
Головна відмінна риса структурної теорії автоматів полягає в тому, що, на відміну від абстрактної теорії автоматiв, враховується структура вхідних і вихідних сигналів автомату, а також його внутрішня структура на рівні так званих структурних схем.
Основною задачею структурної теорії автоматiв є вивчення композиції автоматів, тобто методів побудови складних автоматів iз автоматів, що є відносно простiшими.
Структурна теорія автоматiв не ставить задачу відображення всіх властивостей реально існуючих автоматів.
Наприклад, не враховуються перехідні процеси в автоматах, питання надійності роботи автоматів, фізичні властивості сигналів і багато іншого.
У даному розумінні, структурна теорія автоматів також залишається в значній мірі абстрактною, хоча вона і відрізняється значно меншим ступенем абстракції, нiж абстрактна теорія автоматів.
Таким чином, структурна й абстрактна теорії автоматів є двома різними ступенями загальної теорії автоматів.
При синтезі реальних автоматів, багато питань простіше й ефективніше вирішуються на рівні абстрактної теорії автоматiв (до числа таких питань належать визначення необхідного обсягу пам'яті автомату, переходів у пам'яті, а також питання, що відносяться до мінімізації числа станів автомату).
Одночасно є ряд питань (таких, наприклад, як питання композиції автоматів), постановка яких виходить за рамки абстрактної теорії автоматів.
Таким чином, абстрактна та структурна теорія автоматів взаємно доповнюють одна одну, маючи власні природні галузі застосування.
1.7.2 Закони функціонування автоматів Мілі і автоматів Мура у структурній теорії автоматів
У структурній теорії автоматів зберігається абстракція дискретного автоматного часу, але при побудові даної теорії виявляється зручнiшим дещо змінити порядок відліку часових інтервалів, прийнятий в абстрактній теорії.
В абстрактній теорії автоматів було зручніше (щоб уникнути створення різних теорій для автоматів першого та другого роду) відносити вхідні та вихідні сигнали до моменту переходу автомату з одного стану в інший.
У структурній теорії будемо дотримуватися більш природного способу відліку часу, вважаючи моменти переходу автомату з одного стану в інший межами інтервалів, якi відноситься до того самого значення автоматного часу.
При вказаному способі відліку часу, визначення закону функціонування автоматів першого роду (автоматів Мiлі) буде мати вигляд
а(1+1)=(а(t), x(t)),
y(t)=(a(t), x(t)), t=0,1,2,...
Закон функціонування автоматів Мура набуде вигляду
а(t+1)=(а(t),x(t)),
y(t)=(a(t)), t=0,1,2,...
Для даного формулювання законів функціонування автоматів зберігаються всі результати, отримані раніше.
