Лекція 2 Теоретичні основа наукових досліджень.

1. Структура наукової теорії

Теорія є найадекватнішою формою наукового пізнання, яка охоплює сукупність абстрактних пізнавальних уявлень, ідей, які застосовуються на практиці.

У широкому розумінні теорія ( спостереження, споглядання, дослідження) означає комплекс поглядів, уявлень, ідей, спрямованих на тлумачення і пояснення певних явищ. Певним чином можна говорити також про теорію як систему вірогідних наукових знань, про сукупність об’єктів, що описує, пояснює і передбачає явища у певній предметній галузі (туризмі, економіці, історії, географії тощо).

Неможна теорію ототожнювати з наукою, позаяк між ними є суттєві відмінності. Основні розбіжності між теорією і наукою проходять по лінії теорія- практика у першому випадку та поєднання і теорії і практики у другому. Теорії можуть змінювати одна одну тобто відображати стан науки на певному історичної зрізі наукових знань в тій чи іншій науці, а наука завжди залишається цілісною (тією ж). У межах конкретної науки існують, конкурують ряд наукових теорій, які пропонують різноманітні методи і практичні рішення.

Структура наукових теорій включає такі розділи:

-структура предмета досліджень;

-закони функціонування теорії;

-класифікація різновидів предмета дослідження;

-генезис і розвиток теорії.

Теорія виникає на високому рівні розвитку пізнання наукових знань і охоплює елементи, що становлять простішу форму їх вираження.

Принцип є основним і найважливішим елементом наукової теорії, ще органічно пов’язує інші елементи у єдине ціле.

Принцип - (начало, основа) - вихідний пункт теорії; те, що становить основу певної сукупності знань.

У науковій теорії принцип є стрижнем, навколо якого синтезуються всі її поняття, судження, закони тощо, розвиваючи й обґрунтовуючи його.

У багатьох дослідженнях початком наукової теорії є ідея. Поруч із принципом ідея є важливим елементом наукової теорії.

У структурі теорії науки є відіграють закони та закономірності. Важливими є також категорії поняття та сутність.

В основі структури економічної теорії є принцип утворюючи верхній рівень теорії поруч із поняттями, судженнями і законами. Одночасно вони є незалежні, не зумовлені одне одним. Звідси простежується тісний зв'язок з основними принципами теорії.

2. Функції наукової теорії

У літературних джерелах виділяють такі основні функції наукові теорії як пояснювальна, передбачувальна, синтезуюча, методологічна, практична.

Пояснювальна функція розкриває зв’язки між ще не з’ясованими фактами, явищами, подіями, процесами, закономірностями дійсності (об’єктами наукового пояснення) і вже відомими й поясненими, а також із явищами (процесами, закономірностями), які зумовили їх.

Передбачувальна функція теорії дає можливість визначити на основі наукових знань тенденції подальшого розвитку пояснювальних явищ, передбачити майбутні події, виникнення нових, невідомих явищ, що має велике значення і для діяльності людей, і для наукового пізнання

Фундаментальні закони виражають зв’язки між вихідними, основними поняттями. Кожний елемент теорії, кожне її положення повинні бути обґрунтованими, науково доведеними.

Синтезуюча функція полягає у розкритті нею закономірних зв’язків між частинами й елементами теоретичної системи, що дає змогу визначити принципово нові відношення й інтеграційні якості, які властиві теорії як цілісній системі на противагу окремим частинам й елементам теорії або простій їх сукупності.

Методологічна функція полягає у інтеграції системи знань про навколишню дійсність, розвивати, удосконалювати їх, поповнюючи теоретичний арсенал науки новими відомостями, що досконаліше і глибше розкривають матеріальні й духовні явища, їх найважливіші закономірності.

Практична функція є потужнім засобом розвитку наукових знань, а також науковою, методологічною основою практичної діяльності людства.