Пологові травми

У патології новонароджених досить часто зустрічаються різноманітні ушкодження, пов'язані з пологами. У середньому таких дітей налічується близько 2%. Кожен плід зазнає силової дії як з боку матки, так і у пологовому каналі, що інтенсивно скорочуються. Пологовий травматизм спостерігається не тільки у разі патологічних пологів (вузький таз, неправильне положення плода тощо), а й за умови нормального пологового акту. Ушкодження новонародженого можуть бути різними як за важкістю, так і за місцем їхнього виникнення. Умовно пологовий травматизм можна поділити на дві групи: 1) ушкодження шкіри, підшкірної жирової клітковини, м'язів, кісток, периферичної нервової системи; 2) ураження центральної нервової системи.

Пологова пухлина утворюється в результаті набряку м'яких тканин, застою крові і лімфи, що виникають унаслідок підвищеного тиску на передлежачу частину тіла, її локалізація залежить від положення плода під час пологів. За умови потиличного передлежання пухлина розміщується у ділянці тім'яних кісток, сідничного — на сідницях і супроводиться вираженим набряком статевих органів. Родова пухлина на відміну від кефалгематоми не обмежується тільки ділянкою однієї кістки, а поширюється на суміжні кістки і зникає протягом 1‑2 діб.

Кефалгематома (кров'яний опух голови) — крововилив між окістям і зовнішньою поверхнею окремих кісток черепа. Вона ніколи не поширюється за межі однієї кістки, не пульсує, не є болючою, лежить на широкій основі, навколо якої пальпується щільний валик. Протягом 1-го тижня гематома може збільшуватися. Розсмоктується вона через 6‑8 тиж, у деяких випадках кальцинується і костеніє. Якщо є невеличка подряпина, гематома може інфікуватися і нагноюватися. У разі великих гематом необхідна пункція з відсмоктуванням крові, що виконують у суворо асептичних умовах.

Ушкодження м'язів. Найчастіше зустрічається гематома грудинно-ключично-соскового м'яза. У місці його ушкодження промацується веретеноподібне тверде ущільнення завбільшки від лісового горіха до сливи, але без ознак запалення.

Лікування. На 2-му тижні життя легкий масаж, пасивні рухи головою, коригування її положення, іноді хірургічне втручання.

Пологи можуть супроводжуватися ушкодженням кістково-суглобового апарату. Найчастішими є переломи ключиці (11‑12 випадків на 1000 пологів), що виникають у середній третині кістки. У ділянці перелому з'являється незначне припухання м'яких тканин унаслідок набряку і гематоми. Іноді відчувається крепітація. Часто перелому не помічають, виявляючи його тільки після утворення кісткової мозолі. Остання має вигляд пухлини, яка з часом повністю зникає. Загальний стан дитини не порушений, активні рухи здебільшого не обмежені.

Лікування. Відламки зростаються самовільно. Якщо зміщено відламки, накладають пов'язку для їхньої фіксації.

Переломи ребер бувають дуже рідко — тільки у разі неправильної техніки штучної вентиляції легень.

Ураження периферичної нервової системи.

Парез лицевого нерва спостерігається у разі пологів з накладанням щипців, за умови вузького тазу і сильного здавлювання привушної ділянки. Характерні ознаки його — це згладження складки носо-губного трикутника, опущення кута рота і звуження повікової щілини на хворому боці. Коли дитина плаче, губи перетягуються на здоровий бік. Загальний стан і акт ссання не порушені.

Лікування. Вітамінотерапія (вітаміни групи В, аскорбінова кислота), легкий масаж; з 2-го тижня хвороби — дибазол (0,0005 г — разова доза).

Прогноз периферичного паралічу лицевого нерва сприятливий. Він зникає через 1‑2 міс.

Ураження плечового сплетення може настати як у разі патологічних, так і нормальних пологів. Найчастіше пологовий параліч виникає в результаті акушерських втручань (вакуум-екстракція, накладання щипців, повертання за ногу, виведення руки). Залежно від того, які гілки сплетення ушкоджені, розрізняють верхній і нижній типи паралічу. Ураження всіх гілок призводить до тотального паралічу.

За умови верхнього типу паралічу (Дюшенна — Ерба — ураження V і VI шийних сегментів) основними симптомами є приведення до тулуба ротованої руки, яка звисає, не згинається у лікті і не піднімається. Рухливість кисті і пальців зберігається.

За умови нижнього типу паралічу (Дежеріна-Клюмпке — ураження VII і VIII шийних і І грудного сегмента) рухи в ліктьовому і плечовому суглобах збережені. Проте немає рухливості кисті і пальців, немає хватального рефлексу. Спостерігається набряк кисті.

Тотальний параліч плечового сплетення, як і двобічний параліч, зустрічається дуже рідко. Якщо є така патологія, то треба думати про ураження спинного мозку. У разі тотального паралічу рука звисає, немає сухожилкових рефлексів, спостерігається виражена атрофія м'язів.

Лікування. Щоб запобігти ускладненням, ураженій кінцівці надають такого положення, яке б забезпечувало спокій і сприятливіші умови для регенерації та відновлення провідності в ураженому нерві. Для цього використовують картонно-дротяні, гіпсові і пластикові шини. До комплексного лікування також входить прозерин, дибазол, вітаміни групи В, фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, електрофорез, фарадизація). У важких випадках лікування триває близько року.