План заняття

Теоретична частина:

1. Поняття та принципи профілактики злочинності

2. Рівні профілактики злочинності.

3. Класифікація заходів профілактики злочинності

4. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності

5. Правове та інформаційне регулювання профілактики злочинності.

Практична частина:

Вправа 1. Коротко (тезово) законспектуйте такі питання: форми, види і рівні профілактики; спеціалізовані і неспеціалізовані суб’єкти профілактичної діяльності; форми участі громадських формувань у запобіганні злочинам.

Вправа 2. Вкажіть (письмово) правову основу проведення профілактичних заходів, що здійснюється суб’єктами профілактики.

Вправа 3. Складіть опитувальник для стандартизованого інтерв’ю по вивченню громадської думки про заходи посилення боротьби з пияцтвом, алкоголізмом, наркоманією, проституцією.

Вправа 4. У ході вивчення кримінальних справ щодо умисних убивств і тяжких тілесних ушкоджень встановлено тісний взаємозв’язок між цими злочинами і двома різновидами конкретної життєвої ситуації:

а) одноразовий конфлікт злочинця зі знайомими, родичами, подружжям, членами сім’ї (відповідно 47% і 35%);

б) стала криміногенна ситуація, що характеризується високим напруженням між особистих відносин (відповідно 68% і 42%), пов’язаних з алкоголізацією особи злочинця, попередньою судимістю, віктимною поведінкою потерпілих, невтручанням органів влади і правоохоронних органів та ін.

Які заходи ви запропонували б для розробки комплексу перспективних заходів запобігання умисних убивств і тяжких тілесних ушкоджень?

Складіть план заходів щодо профілактики таких кримінальних правопорушень від імені дільничного інспектора будь-якого району Черкаської області.

Понятійний апарат: кримінологічна профілактика; загальна профілактика; індивідуальна профілактика; рівні профілактики; заходи кримінологічного впливу; боротьба зі злочинністю.

Теми рефератів:

1. Правові та неправові профілактичні заходи, які здійснюються суб’єктами профілактики.

2. Основні форми взаємодії ОВС із засобами масової інформації при запобіганні злочинам.

Домашні завдання: опанування та узагальнення теоретичного матеріалу, виконання вправ, підготовка рефератів.

Аудиторні завдання: усне опитування з питань семінарського заняття, юридичний диктант з основних термінів теми, виконання тестових завдань, заслуховування реферативних повідомлень.

Методичні рекомендації:

Попередження злочинності варто розглядати в контексті вчення про детермінанти злочинності як особливу галузь соціального управління, частину (підсистему) загальної системи регулювання соціальними процесами. Важливо скласти чітке уявлення про спеціалізовані й неспеціалізовані суб’єкти попереджувальної діяльності; про об’єкти профілактичного впливу і профілактичного захисту; про поняття, зміст і співвідношення загальносоціального та спеціально-кримінологічного попередження злочинності; про загальну й індивідуальну профілактику. Заслуговує на увагу питання про зміст і співвідношення термінів: «попередження», «профілактика», «запобігання», «припинення». На жаль, дотепер в кримінологічній літературі відсутнє жодне концептуальне розуміння відповідних понять та їх співвідношення. Тривалі дискусії, безсумнівно, породжували і дедалі породжують відому плутанину, а в ряді випадків істотні протиріччя щодо вирішення проблем попередження злочинів.

Профілактика злочинів виконує також виховну функцію, оскільки її призначення не у примусі, а в переконанні, тобто не в тому, щоб покарати, а в тому, аби виховати таку особу, яка не допускала б вчинення злочинів. Профілактика постійно реалізує й ідеологічну функцію, призначення якої полягає у забезпеченні загальної ідейної спрямованості попереджувальних заходів, ідеологічному обґрунтуванні їх змісту, правильному визначенні шляхів, форм і методів практичної діяльності. На сучасному етапі розвитку нашої держави питанням ідеології не приділяється належної уваги. А це фактор, який цементує єдність усього суспільства.

Попередження злочинів є складною, багаторівневою системою державних органів та громадських організацій, які здійснюють антикриміногенний вплив на соціальні об’єкти з метою недопущення порушень кримінально-правових норм і усунення (нейтралізації) чинників, що їх детермінують. Її утворюють суб’єкти, об’єкти та заходи попереджувальної діяльності.

Будь-яка діяльність, у тому числі профілактична, має свої методи і форми здійснення. Профілактика злочинів проводиться із застосуванням заходів переконання та примусу стосовно осіб, які порушують норми права і правила поведінки, встановлені у суспільстві. Тому тут використовуються два методи: переконання і примусу. Якщо перший є більш гуманним, оскільки спрямований на переконання людини в невигідності протиправних вчинків, то другий метод пов’язаний із застосуванням тих чи інших заходів примусу до осіб, які допускають правопорушення. Безумовно, вказані методи повинні застосовуватися з урахуванням криміногенних властивостей особи

Аналізуючи заходи попередження злочинності, доцільно класифікувати їх за:

- змістом (економічні, соціально-політичні, культурно-виховні, юридичні, організаційно-управлінські, технічні);

- рівнем (загальносоціальні й спеціально-кримінологічні);

- обсягом застосування (загальні й індивідуальні):

- масштабом (загальнодержавні, місцеві);

- суб’єктами застосування (державні, суспільні);

- напрямками і сферами застосування (за видами злочинів і типами злочинної поведінки);

- різними соціальними групами;

- сферами громадського життя, галузями економіки;

- специфічними територіальними зонами, регіонами і об’єктами.

Зазначимо, що у кримінологічній літературі зустрічаються й інші підстави класифікації даних заходів.