Класична концепція маркетингу

Традиційна концепція маркетингу передбачає ефективніше, ніж це роблять конкуренти, визначення потреб, реальної купівельної спроможності покупців і адаптацію до них виробництва.

 

При використанні цієї концепції джерелом небезпеки може бути її значне перебільшення в момент реалізації. Воно може виникнути внаслідок неправильного розуміння ролі збуту, а саме тоді, коли продавці вважають себе агентами, які передають на фірму інформацію про попит покупців і нехтують своїми обов’язками продавців та компетентних експертів продукції.

 

4. Види маркетингу та їх характеристика

 

Залежно від рівня застосування розрізняють:

1.      Макромаркетинг, спрямований на розв'язання широких проблем, зокрема реалізації продукції та послуг на рівні народного господарства, стимулювання економічного розвитку країни тощо.

2.      Мікромаркетинг, який вирішує питання оптимізації виробництва і збуту на рівні окремого підприємства.

3.      Міжнародний маркетинг - маркетинг товарів і послуг за межами країни, де знаходиться підприємство.

4.      Багатонаціональний маркетинг - форма міжнародного маркетингу, яка стосується підприємств, що здійснюють маркетингові операції у багатьох іноземних державах.

 

За цільовою орієнтацією розрізняють:

1.      Комерційний маркетинг.

Комерційний маркетинг спрямований на максимальне задоволення потреб споживачів у товарах і послугах з одержанням прибутку від діяльності підприємства на ринку.

2.      Некомерційний маркетинг.

Некомерційним маркетингом займаються організації та окремі засоби, які діють у суспільних інтересах і не прагнуть до одержання прибутків.

 

Комерційний маркетинг залежно від сфери застосування поділяється на:

1.      Маркетинг товарів, зокрема маркетинг товарів виробничого призначення і маркетинг споживчих товарів.

2.      Маркетинг послуг, зокрема маркетинг споживчих, ділових, посередницьких, виробничих, фінансових та інших послуг.

Некомерційний маркетинг залежно від об'єкта поділяється на:

1.      Маркетинг осіб.

Маркетинг окремих осіб – діяльність, спрямована на створення, підтримку позицій і поведінки відносно конкретних осіб.

2.      Маркетинг організацій.

Маркетинг організацій – діяльність, яка здійснюється для створення, підтримки або зміни позицій і поведінки цільових аудиторій відносно конкретних організацій.

3.      Маркетинг місць.

Маркетинг місць – діяльність, яка здійснюється для створення, підтримки або зміни відношення і поведінки, що стосується конкретних місць.

Маркетинг місць поділяється на:

        Маркетинг зон господарської забудови.

        Маркетинг інвестицій у земельну власність.

        Маркетинг місць відпочинку.

        Маркетинг житла.

 

4.      Маркетинг ідей.

Маркетинг ідей – розробка, втілення в життя і контроль за виконанням програм, які мають на меті добитися сприйняття цільовою групою, громадської ідеї, руху або практики.

5

Тема 2. Маркетингові дослідження як елемент діагностики ринку ,,,,,1. Маркетингова інформація: її види та джерела

 

 

Для успішного застосування маркетингу в своїй діяльності фірма повинна володіти відповідною, достатньою інформацією до і після прийняття рішення.

Види маркетингової інформації

  За призначенням: вихідна, контрольна

  За рівнем: мікропланова, макропланова

  За власністю: власна, чужа

  За мірою доступності: відкрита, приватна, секретна

  В залежності від ролі в діяльності фірми: стратегічна, тактична, оперативна

  В залежності від часу отримання: вторинна, первинна

  В залежності від змісту: ідеї, гіпотези, поняття, методи, підходи, методики, статистика

  В залежності від джерел отримання: внутрішня, зовнішня

Перед тим, як розпочати пошук зовнішньої інформації або займатись первинним дослідженням ринку, яке дорого коштує, слід дослідити ту інформацію, що вже існує у фірмі, тобто вторинну інформацією. 

ПЕРЕВАГИ ВТОРИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ:

        дешевизна;

        відносно висока швидкість збору;

        достовірність (якщо інформація надходить з незалежних джерел).

        досить великий обсяг (при наявності декількох джерел)

        унікальність (урядові джерела можуть вміщувати дані, які фірма не може отримати самостійно).

НЕДОЛІКИ ВТОРИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ:

        наявна інформація може не відповідати меті дослідження;

        може бути застарілою;

        важко відшукати потрібну інформацію;

        невідомі методи збору цієї інформації;

        методологія, на якій базується збір даних (наприклад, обсяг вибірки, строк проведення дослідження), може залишатись невідомою;

        ступінь достовірності, може бути недостатньою;

        переважання загальної інформації за відсутності конкретної.

 

Різновиди вторинної інформації: внутрішня (бухгалтерські звіти підприємств) і зовнішня (дані у статистичних збірниках).

 

В процесі підготовки, реалізації та контролю більшості стратегічних і технічних підприємницьких рішень виникає необхідність у проведенні первинних досліджень, якими є тільки що отримана інформація для розв’язання конкретної проблеми або питання, що досліджується.