1.2 Методика дослідження економічних районів

Дослідження територіальної організації господарського комплексу регіону здійснюються на основі системного підходу і структурного аналізу. Системний підхід є множиною загальнонаукових підходів: функціонального, організаційного, ситуаційного, проблемного, історичного, генетичного, тощо. Він враховує цілісність, відносну самостійність, поліструктурність, ієрархічність внутрішніх зв'язків регіону а також його взаємозв'язки із зовнішніми економічними, соціально-політичними й екологічними системами. Вище перераховані ознаки дають наукову підставу виділення в межах держави – економічного району (регіону), як самостійного об'єкту вивчення та аналізу. Дослідження територіальної організації економічного району, тосподарськсго комплексу чи галузі трансформують системний підхід в комплексно- регіональний, тому що існує специфіка кожного регіону або комплексу, обумовлена регіональними соціальними особливостями.[2]

Методичну базу дослідження проблем формування економіки регіонів формують загальнонаукові, економічні, загально геоірафічні методи та методики суміжних наук. Серед загальнонаукових – аналіз та синтез, як універсальні методи пізнання, а також літературний, графічний, історичний, прогнозування, експедиційний, порівняльний; економічні – це ефективність виробництва, рентабельність, продуктивність суспільної праці, рентний підхід, тощо; загальногеографічні – суспільно-географічний аналіз, картографічний, географічна систематизація, класифікація і типізація, географічне таксонування (виділення районів, зон), порівняльно-геоірафічний, регіональною аналізу. Серед методів суміжних наук – математичні, статистичні, екологічні, соціологічні, балансовий та порівняльний методи, та ін.[2]

Розділ іі. Умови та чинники формування і розвитку «економічних районів»

2.1. Суспільно-географічне положення та природно-ресурсний потенціал

Північно-Західний (Західно-Поліський) економічний район розташованій на крайньому північному заході України. Район Включає територію Волинської і Рівненської області. Загальна площа становіть 40,3 тис. км² (6,6% території країни), з них Волинська область займає 20,2 тис. км², Рівненська - 20,1 тис. км^2, чисельність жителів - 2,2 млн. осіб.

Район займає вигідне Прикордонне положення, що сприяє розвиткові культурних та економічних зв'язків із зарубіжними країнами, зокрема з Польщею, з якою Він межує. У період існування СРСР ця перевага географічного положення району не могла бути реалізована, оскільки прикордонні райони практично не мали шансів на інтенсивний розвиток порівняно з центральними. З відкриттям кордонів положення змінюється, і для району з'являються перспективи розвитку. Визначальним фактором для формування спеціалізації району є наявність достатньо великих запасів лісових і земельних ресурсів, на відміну від мінеральних, які незначні. Район має найнижчий рівень економічного розвитку. [1]

Північно-Західний регіон перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких може суттєво впливати на його економічне зростання. Вихід до державного кордону є однією з найпозитивніших рис в географічному положенні району, яка до речі активно використовується (тут створено один з найсучасніших прикордонних переходів "Ковель" з усією необхідною інфраструктурою, кілька перспективних вільних економічних зон). Тут проходять Важливі транспортні Міжнародні магістралі Софія - Луцьк - Брест, Будапешт - Рівне - Москва, Одеса - Ковель - Варшава, Львів - Здолбунів - Барановичі, які перетинають територію району в широтному та меридіональному напрямках. На півдні району проходить Нафтопровід "Дружба", а також газопроводи Долина - Брест з гілкою на Сарни.[3]

Серед основних негативних рис географічного положення району слід назвати далеке розташування від основних вітчизняних паливних та металургійних баз, що суттєво гальмує розвиток території.

Центральний економічний регіон розташований у зоні Полісся і лісостепу. Північну територію регіону займає Київське Полісся. До його складу входять Черкаська та Кіровоградська області. Загальна площа становить 45,4 тис км², а названих територій відповідно 20,9; і 24,5 тис. км² , а чисельність жителів 2,6 млн. осіб

Вигідне економіко-географічне положення регіону визначається тим, що регіон знаходиться на перехресті автомобільних магістралей, Санкт-Петербург — Одеса, Київ — Дніпро, Київ — Кишинів, Умань — Первомайськ. Територією району не проходить важливих залізничних колій, що мають міждержавне значення.

Дуже важливе значення для народного господарства регіону має головна водна артерія України - ріка Дніпро. Сусідніми з Центральним регіоном є Полісся, Поділля, Східний та Придніпровський райони, з якими є постійні господарські взаємозв'язки. Регіон не забезпечує себе паливними ресурсами. Тут є в невеликій кількості буре вугілля і торф. Тому сюди ввозяться газ, нафтопродукти, кам'яне вугілля. Разом з тим на внутрішній ринок надходять машини, технологічне обладнання, продукція приладобудування, легкої та харчової промисловості, будівельні матеріали тощо. Регіон має потужний експортний потенціал завдяки можливості впровадження у виробництво наукомістких сучасних технологій.

Регіон має добрі економічні зв'язки з областями України, країнами СНД та далекого зарубіжжя. Вивозить сільгоспмашини, устаткування для харчової промисловості, верстати, помпи, друкарські машини «Ятрань», телевізори і радіоапаратуру, азотні добрива, чистий графіт, чисті метали, граніт, меблі, торфобуровугільні брикети, гірський віск, цукор, олію, м'ясо, масло. Ввозить ліс, міндобрива, метал, машини, нафту, бавовну та іншу промислову продукцію.

Основна проблема регіону — недостатній рівень розвитку промисловості, обмеженість потужностей електроенергетики. Частково цю проблему може вирішити впровадження в дію Чигиринської ТЕС та Канівської ГЛЕС. Добрі передумови промислового розвитку мають Канів, Черкаси, Золотоноша, Чигирин, Світловодськ, Кропивницький, Олександрія, Гайворон, Сміла, Корсунь-Шевченківський, Тальне та інші поселення. Є всі умови для розвитку харчової промисловості.

До екологічних проблем слід віднести підвищений рівень забруднення радіонуклідами районів Канева, Лисянки, Звенигородки; забруднення води малих річок у межах Українського кристалічного щита, підвищені темпи ерозії чорноземних фунтів, забруднення атмосфери міст Черкас і Кропивницького.

Північно-Західний економічний район розташованій у таких природніх зонах, як Українське Полісся та Лісостепова зона, Центральний район розташований у зоні Полісся і лісостепу. Північну територію регіону займає Київське Полісся. Зональність впливає на територіальну різноманітність розміщення сільського и лісового господарства, будівництва, транспорту, економічну ефективність галузі господарства [6].

Клімат Північно-Західного району помірно-континентальний із м’якою зимою и теплим літом. Пересічна температура січня від - 4,4°С (ст. Світязь) до - 5,1°С (ст. Маневичі), липня + 18,8°С. Абсолютний мінімум температури - 39°С, абсолютний максимум + 39°С. Опадів 550-640 мм на рік, найбільше їх випадає влітку, найменша - взимку. Кількість опадів зростає з північного - сходу на південний - Захід. Північно-західна частина регіону відноситься до вологої, помірно теплої, Південно-східна - до недостатньо вологої, теплої агрокліматичної зон. Діє 6 метеостанцій (Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк, Любешів, Маневичі, Світязь) та Волинський обласний центр з гідрометеорології [2].

Кліматичні умови Центрального району сприятливі для розвитку сільського господарства. Місто Черкаси і територія навколо нього в радіусі 150 км - район максимуму біологічної ефективності клімату.

Клімат помірно континентальний. Середні температури липня - 20-21°С; січня - мінус 5-6°С. Зима м'яка з частими відлигами, літо тепле, сухе. Середньорічна кількість опадів становить 430-520 мм, максимальна випадає у теплий період року (близько 70%).

Серед несприятливих кліматичних явищ - посухи, суховії, пилові (чорні) бурі, град, зливи. Бувають також пізні весняні й ранні осінні заморозки.

Південно-західна частина Черкаської та північно-західна і північна частини Кіровоградської областей лежать у недостатньо вологій, теплій, а південна і східна частина Кіровоградської області - у посушливій, дуже теплій агрокліматичних зонах.

Серед зональних типів ґрунтів Північно-Західного району за площею поширення переважають дерново-підзолисті (511 тис. га, 35,8% площі області (та їхні відміни (дерново-слабовідзолисті, дерново-середньо і сильнопідзолисті), є також дернові і лучні ґрунти (250 тис. га, 18% площі району). На значних площах - перегнійно-карбонатні ґрунти, які відзначаються високою родючістю. В річкових заплавах - лучні і болотні ґрунти, торфовища. На півдні області - темно-сірі опідзолені ґрунти і чорноземи. Сірі лісові ґрунти найчастіше трапляються в комплексі з ясно-сірими лісовими (понад 90 тис. га). Чорноземи неглибокі і глибокі малогумусні займають понад 70 тис. га, майже повністю розорані. На півдні Рівненської області виділяються чорноземи на твердих карбонатних породах (рендзини), які досить родючі. Це, як правило, землі доброї і середньої якості - від 30 до 50 балів (за 100-бальною шкалою), а на півночі - 24-40 балів, що потребують значного вапнування [11].

Центральний економічний район характеризується одним з найкращих в Україні ґрунтовим покривом. В лісостеповій частині Кіровоградської області переважають чорноземи середньо- і малогумусні чорноземи опідзолені. Для степової частини характерні чорноземи середньо- і малогумусні. В Черкаській області переважають лісові, лучні ґрунти, а також типові малогумусні чорноземи. У долинах річок поширені чорноземно-лучні та лучно-болотні ґрунти. Еродованість земель становить 48 %. Загалом у ґрунтовому покриві району до 80 % території зайнято родючими чорноземами, що є найпродуктивнішими для сільськогосподарських рослин. Цей чинник є одним із вирішальних у визначенні спеціалізації району.

Говорячи про рослинний покрив Північно-Західного економічного району можна зауважити, що на Поліссі поширені хвойні та широколистяні ліси.

Тваринний світ Північно-Західного району різноманітній. Всього налічується 301 вид, у тому числі риб - 34, земноводних - 12, плазунів - 8, птахів - 183, ссавців - 64 види. Тут водяться борсук, куниця лісова, Тхір, горностай, ласка, лисиця, вовк, заєць, білка, їжак, полівка підземна лісова, кріт; у річках и озерах - щука, плітка, головень, краснопірка, лин, густера, лящ, карась, сом, річковий вугор, линок, окунь. Найпоширеніші птахи - пастушка, журавель, кулик, мартин, гуси, сова та ін. На берегах річок - видра, норка, бобер, ондатра, але в той же час не можна забувати про рослинний і тваринний світ Центрального економічного району: тваринний світ Центрального району досить різноманітний. На території області налічується ссавців - 66, птахів - 280, плазунів - 9 , земноводних - 11, риб - 41. Водяться в районі косулі, зайці-русаки, зрідка – дикі кабани, вовки, а також лисиці, куниці, тхори тощо. [7]

Територія Північно-Західного району добре забезпечена водними ресурсами. Її територію перетинає Головний Європейський вододіл, який розділяє басейни Чорного і Балтійського морів, зокрема Дніпра і Західного Бугу. Більшість річок Волині відносяться до басейну Прип’яті. Всього налічується 301 річка завдовжки понад 10 км кожна [2].

В області понад 500 озер різного походження (карстові, заплавні та ін.). Збудовано 41 водосховище (найбільші Хрінниківське, Млинівське, Боберське водосховище) та понад 300 ставків загальною площею водного дзеркала 14,2тис.га. Найбільшу групу складають озера карстового походження. Центральний економічний район водними ресурсами район забезпечений недостатньо. По його території протікають річки Дніпро і Південний Буг, багато малих і середніх річок: Цибульник, Сула, Супій, Рось, Вільшанка, Тясмин, Інгулець, Інгул, Синюха, Синиця, Гірський Тікич, Гнилий Тікич, Ятрань тощо. Всього в Кіровоградській області 438 річок, серед них 120 довжиною понад 10 км і 45 довжиною понад 25 км. У Черкаській області 181 річка понад 10 км завдовжки. Тут також є Канівське, Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища. Крім цих у районі створено ще 108 водосховищ (Іскрівське, Новоархангельське, Червонохутірське, Гайворонське та ін.) та 2564 ставки і заплавних озера. Збудовано водовід Дніпро (від м.Світловодська) - Кропивницький. Води водосховищ та ставків використовують для водопостачання, риборозведення, зрошування. На території Українського кристалічного щита є джерела лікувальних радонових та інших мінеральних вод (Умань, Новоукраїнка, Знам'янка).[2]

Порівняно з іншими районами України, Волинь добре забезпечена лісовими ресурсами. Лісистість району складає 40-45%. Тут поширені хвойні і мішані ліси. Район лежить у межах Західно-Української геоботанічної провінції. Лісами вкрито 695,0 тис. га (34,4% пл. Області). Понад 40 тис. га займають торфовища, найбільше їх - у заплаві Прип’яті.

Волинський район відносно бідний на запаси мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів найважливіше значення мають запаси вугілля Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Є також поклади торфу. В Волинській області виявлено Локачинське родовище газу, запаси якого становлять близько 8 млрд. м³ , що дозволить повністю забезпечити потреби району на 10-15 років, таким чином зменшивши поступлення сюди сировини із-за кордону. В районі є також значні поклади вапняків, крейди і крейдових мергелів (Здолбунів), лесів, суглинків, піску; є лікувально-торфові грязі та джерела мінеральних вод. Основними мінерально-сировинними ресурсами район забезпечена недостатньо. Є значні поклади базальтів.

Рудні ресурси промислового значення на Волині не мають. На території Рівненської області виявлено низку родовищ самородної міді.

Серед запасів мінеральних ресурсів основне місце займають корисні копалини будівельних матеріалів. Тут переважають ресурси осадового походження (вапняки, крейда, мергелі, піски та ін.). на півночі Рівненської області виявлено запаси фосфоритів і розпочато дослідний видобуток цієї сировини.

Отже, природні умови в цілому сприятливі для розвитку сільського та лісового господарства [14].

Що стосується Центрального району то він багатий на корисні копалини. Розвідано понад 30 родовищ бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну. Є родовища горючих сланіцв (Бовтиське). На лівобережжі Дніпра, в долинах річок, в тому числі р.Ірдинь, видобувають торф.

Поклади паливних ресурсів використовуються здебільшого для місцевих потреб. Район має велике значення для розвитку атомної енергетики країни у зв'язку з наявними тут покладами уранових руд (Смолинське рудоуправління).

У східній частині району, на лінії Кривий Ріг - Кременчук, зосереджені поклади залізистих кварцитів; на заході, у Побужжі - хромітів та нікелевих руд (Капітанівське й Деренюське родовища). В останні роки розвідано Кіровоградеський золоторудний район (родовища Клинці, Юріївське та ін.).

Видобувають також будівельну сировину: вогнетривкі глини, каоліни, бентоніти, граніти, габро, лабрадорит та інші (басейн р.Тясмин). Є поклади графіту (Завалівське родовище), вони мають міжрайонне значення. Район перспективний на алмазоносність.

Надра Кіровоградської області багаті на корисні копалини. Тут розвідано 41 родовище бурого вугілля (з них розробляється вісім), є родовища горючих сланців, торфу, на сході області - поклади залізної руди, в тому числі залізних кварцитів (Криворізький залізорудний басейн), на Побужжі-нікелево-хромових руд, графіту (Завалівське родовище), а також уранові руди (3 родовища).. Поширені родовища різних будівельних матеріалів. В області зосереджено 36 водозаборів прісної води, з яких 14 розробляється, та два джерела мінеральних вод.

На території області зосереджено близько 96% запасів графіту, 28,7 - промислових запасів бурого вугілля (по паливно-енергетичних ресурсах регіон дефіцитний), 7,6 будівельного каменю, 1,7% - руди заліза України. Основна проблема щодо мінерально-сировинних ресурсів полягає у здійсненні їх комплексного використання на основі глибокої переробки. Лісовими ресурсами район забезпечений значно гірше, Переважають ліси санітарно-гігієнічного, природоохоронного і рекреаційного призначення, сировину завозять з інших областей.

Отже, Центральний економічний район має вигідніше розташування ніж Північно-Західний, адже має більші запаси корисних копалин, що дає йому перевагу в економічному розвитку цього району [11].