9.2 Організаційна структура й управління трубовідним транспортом

Трубовідний транспорт наразі перебуває у підпорядкуванні Міністерства нафтопереробної та нафтохімічної промисловості, Міністерства газової промисловості.

За територіальним розташуванням окремі газоводи й нафтоводи організовані у виробничі об'єднання "Саратовтрансгаз".

Міністерство нафтопереробної й нафтохімічної промисловості включає в себе територіальні управління магістральних нафтоводів, наприклад, Приволжжя, Чорного моря, Сибіру і т. д.

9.3 Технічне оснащення трубопровідного транспорту

Види трубопроводів.

Елементами технічного оснащення трубовідного транспорту є:

1. Власне трубовід, що становить магістраль із труб, зварених та ізольованих із пристроями електрозахисту та лініями зв'язку;

2. Компресорні та перекачуючі станції для транспортування рідких і газоподібних продуктів трубоводом.

3. Лінійні вузли, які становлять пристрої для сполучення або роз'єднання магістралей і перекриття окремих ділянок під час ремонту.

До складу технічного оснащення входять також різні споруди з підігріву, зневоднення і т. д.

Трубоводи поділяються на нафтоводи, нафтопродуктоводи й газоводи. Набуває розвитку також універсальний трубовідний транспорт.

Розглянемо більш детально види трубоводів.

1. Нафтоводи. Трубоводи будуються магістральні, промислові, підвідні. Магістральні – для транспортування нафти з районів видобутку на

нафтопереробні підприємства, а також на перевалочні бази, розташовані в залізничних, річкових і морських пунктах наливу, або на головній перекачувальній станції.

Промислові – заводські й нафтобазові трубоводи, призначені для внутрішнього перекачування.

Підвідні – для транспортування нафти з промислів на головні магістральні нафтоводи, та нафтопродуктів із переробних заводів на головні нафтопродуктоводи.

Перекачування рідини здійснюється потужними насосами. У нафтоводах для зниження опору та наслідків тертя рідин об стінки труб їхню поверхню укривають пластиками, смолами, змащують спиртом і т. п. Труби укладають у траншеї глибиною до 2,5м, попередньо оброблені або покриті антикорозійними матеріалами (бітум, поліхлорвініл, азбест тощо).

Найбільш поширені в нашій країні електрозварювальні прямошовні труби діаметром від 520 до 1020мм.

Показниками роботи нафтовідного транспорту є:

1. Пропускна здатність – кількість продукту, який можна перекачати трубоводом за 3 одиниці часу (за добу, рік) у встановленому режимі. Це визначається швидкістю потоку, який залежить від потужності перекачувальних станцій і діаметра труб.

При діаметрі труб 200, 720 і 1020 мм пропускна здатність становить відповідно 1, 15, 45. Допустимий тиск у трубі 64-75 атм., Відстань між станціями перекачування від 100 до 300 км;

2. Продуктивність трубоводів – це реальна кількість продукту, перекачуваного трубоводом за певний час по одній лінії (доба, місяць, рік).

2. Газовід – єдино можливий вид транспорту для передачі газу в масових кількостях на далекі відстані.

Газоводи поділяються на:

1) магістральні – газ подається від місця видобутку чи виробництва на великі відстані до газорозподільних станцій;

2) місцеві – забезпечують населені пункти й окремі підприємства. Магістральні газоводи укладаються в землю траншейним методом,

зазвичай, на глибину не менше 0,8 м. у місцях, де немає проїзду транспортних та інших машин – 0,5 м. В окремих випадках газопроводи прокладаються на естакадах і навіть по поверхні землі.

До магістральних належать також газоводи, що з'єднують окремі газові промисли. Магістральні газоводи залежно від газу в них поділяються на три класи:

I клас – високого робочого тиску – понад 25 атм/кв.см;

II клас – середнього робочого тиску – від 12 до 25 атм/кв.см; III клас – низького робочого тиску – до 12 атм/кв.см включно.

Під час будівництва газоводів застосовуються труби того ж діаметра, як і для спорудження нафтоводів.

Магістральні газоводи також складаються з комплексу споруд:

– лінійної частини, куди входять власне трубопровід і лінії зв'язку;

– доріг, будівель, споруд, що забезпечують перекачку газу і експлуатацію трубоводу;

– компресорних станцій для стиснення газу;

– газорозподільних станцій;

– газорегулюючих пунктів;

– одоризаційних установок (для надання газу різкого запаху);

– установок для очищення та сушіння газу.

• якості рушійної сили для перекачування газу використовуються його природний тиск, що створюється компресорами на проміжних компресорних станціях, що споруджуються через 100–150 км.

3. Універсальний трубовідний транспорт – для транспортування більш широкої номенклатури вантажів, не тільки рідких.

Усе більшого значення набуває використання трубоводів для транспортування вугілля, руди, будівельних матеріалів і шлаків. Для цього застосовуються гідравлічні та пневматичні методи переміщення вантажів без застосування або з застосуванням спеціальних капсул (контейнерів). Даний спосіб транспортування є високо економічним.

Гідравлічний метод застосовується в нашій країні при заглибленні річок, у чорній і кольоровій металургії. У потоці води по трубах переміщають ґрунт, відходи руди, золу, шлаки та ін. Протяжність такого різновиду трубовідного транспорту складає наразі 2000 км. За допомогою гідравлічного методу щорічно переміщується більше 9 млн. т вугілля.

Пневматичний метод дозволяє переміщати пилоподібні, порошкоподібні вантажі.

Зараз ведеться експериментальна перевірка доцільності транспортування сипучих вантажів за допомогою трубопроводів. На декількох об'єктах країни вводяться дослідно-промислові установки капсульних пневматичних трубовідних систем.