- •1.1 Поняття прагматичної інтенції мовця в сучасній лінгвістиці та перекладознавстві
- •1.2 Перекладацькі прийоми передачі прагматичної інтенції мовця
- •1.3 Дискурсивні особливості політичного мовлення
- •1.1 Поняття прагматичної інтенції мовця в сучасній лінгвістиці та перекладознавстві
- •1.2. Перекладацькі прийоми передачі прагматичної інтенції мовця
- •1.3. Дискурсивні особливості політичного мовлення
1.2. Перекладацькі прийоми передачі прагматичної інтенції мовця
Поняття прагматичної інтенції містить в собі як лінгвістичний, так і психологічний підтекст. Саме тому досить часто саме передача коректної інтенції мовця в політичному дискурсі становить перекладацьку проблему. Адже тут важливо передати не лише зміст висловлювання, але й правильно його подати, щоб саме та, первинна та справжня інтенція адресанта була передана якнайкраще. Якщо розглядаємо саме політичний дискурс, зокрема промови політиків, основою та метою їхнього мовленнєвого акту є донести до адресата певну ідею та свої наміри, тобто інтенцію, іншими словами, вплинути на слухача. У цьому випадку метою перекладу є якомога точніше та достовірніше передати адресату, який не є носієм мови, суть думки оригіналу. Перекласти – означає висловити вірно і повністю засобами однієї мови те, що вже виражене раніше засобами іншої мови.
Оскільки мета перекладу політичного дискурсу – викликати в іншомовного адресата реакцію, подібну до реакції адресатів вихідного тексту, то завдання перекладача ускладнюється ще й тим, що політичний дискурс апелює до ієрархії цінностей, актуальної лише в межах певної культури, для якої політичний дискурс власне створений. Перекладач повинен, перш за все, правильно інтерпретувати вихідний текст, а тоді починати пошук засобів мови перекладу, здатних передати функцію вихідного повідомлення, його прагматику та емоційність.
Використання з метою створення експресивного ефекту арсеналу засобів, напрацьованих у сфері риторики, вимагає врахування у нашому дослідженні й окремих аспектів цієї галузі знання. У рамках інтегративної лінгвориторичної парадигми видається доцільним потрактування тропів як специфічних продуктів мовномисленнєвого процесу мовної особистості, які водночас репрезентують і один з головних механізмів розвитку й функціонування лексичної системи, і фігур як особливих вербально-когнітивних утворень, що синтезують у собі мисленнєвий і виражальний рівні мовлення продуцента дискурсу. З точки зору семасіології при розгляді понять емоційності й експресивності як об’єктів відтворення в перекладі іншомовного (у нашому випадку англомовного) тексту, слід, передусім, розрізняти слова, що називають емоції (to hate, to love, to like etc.), залишаючись при цьому експресивно нейтральними, і слова, що викликають емоційну реакцію реципієнта. Це можуть бути: 1) вигуки (ah, oh, wow etc.); 2) стилістично знижені слова, вульгаризми, лайка (damn, bloody); 3) неологізми (Putinocracy);
4) слова-інтенсифікатори (terrible, dreadful, great, nice); 5) слова, утворені за допомогою словотвірних елементів (birdie, ringlet ) тощо.
Окрім цього, інструментом для досягнення емоційності, оцінності, виразності висловлювання (що є складовими експресивності), слугують засоби риторики як сукупності особливих структурних форм, прийомів побудови, які розраховані на переконання читача та його експресивну “обробку”. Створенню експресивного ефекту сприяє насамперед використання різних видів тропів та фігур – специфічних словесних прийомів, які підсилюють зображувальність і виразність мовлення і роблять його переконливішим за рахунок самої мовної форми.
З метою цілеспрямованого впливу на адресата влада у політичному дискурсі використовує найрізноманітніші експресивні можливості мови. Найхарактерніші з них Р. М. Блакар окреслює у своїй розвідці “Мова як засіб політичної влади”: 1) вибір слів і виразів, референційно однакових, але з прагматичної точки зору приналежних до різних систем світосприйняття і ціннісних орієнтацій
(так, коли вбивство називати “трагедією”, а не “злочином”, зі злочинців знімається провина); 2) створення нових слів і виразів на кшталт luxurious bomb shelter – “розкішне бомбосховище”; 3) вибір найбільш відповідних граматичних форм,
як, наприклад, використання пасивної граматичної конструкції з метою маскування агента; 4) вибір послідовності характеристики (пор.: “дорогий, хоч і ефективний засіб” і “ефективний, хоч і дорогий засіб”); 5) використання супрасегментних засобів – емфаза, інтонації тощо; 6) вибір імпліцитних обґрунтувань. Сюди ж можна віднести й стилістично забарвлену комбінаторику слів, коли мовні одиниці нейтрального стилю, вжиті в одному ряді з негативно маркованою лексикою, набувають негативних конотацій. Усі вище перелічені особливості, безумовно, потребують від перекладача адекватного відтворення авторської позиці засобами МП. Вибір перекладачем стратегій перекладу визначається впливом методологічних засад неориторики, зокрема, оптимізації мовного впливу на людину, в той час як збереження експресивного потенціалу мовних одиниць ТО засобами цільової мови становить один з видів аспектуальних стратегій.
Враховуючи думки цих та інших дослідників, критеріями політичного дискурсу можна вважати співвіднесеність із життям суспільства, публічність,
а також директивність, конфліктність, тяжіння до політичної міфотворчості
(як творення уявної, “гіпотетичної” реальності, протиставленої фактичній, даній людині в емпіричному досвіді дійсності), аксіологічність, емотивність.
Відтак пропонуємо власне визначення політичного тексту, який розуміється нами як мовна структура/ знакове ціле, призначене для публічного озвучення; у межах якого важливі аспекти політико-ідеологічного життя висвітлюються з персуазивною
метою – щоб спонукати суспільство, націю, країну рухатись у бажаному для політика напрямку. Питомою для політичних текстів є також аксіологічна акцентованість та емотивність.
У сучасній перекладознавчій літературі політична промова ідентифікується як інтегральний тип тексту, в якому можливе об’єднання компонентів, питомих для текстів, що належать не лише до інших дискурсів (передусім ораторського), але й до інших типів текстів, які традиційно відносяться до власне політичного дискурсу. Так, подібно до політичної заяви, промова може містити “прагматичну спрямованість на оцінку подій”, а також – як різновид документа – передбачати підвищену офіційність і соціальну відповідальність перекладача за фактографічну точність (Г. С. Соловей). Подібно до політичного звертання, політична промова зорієнтована на конкретну цільову аудиторію. При перекладі політичних промов слід брати до уваги й те, що оратори (за рідкісними винятками) оперують символами, вибираючи з них ті, які є найбільш співзвучними та / чи доступними масовій свідомості і за допомогою яких можна легше проникнути у ціннісний універсум потенційних “споживачів” політичного дискурсу. Таким чином, переклад текстів політичного дискурсу вимагає широких фонових знань лінгвокраїнознавчого характеру, розуміння очікувань автора і аудиторії, врахування прихованих мотивів, властивих для поширених у культурній свідомості середовища-донора та / чи середовища-реціпієнта сюжетних схем та улюблених логічних переходів.
Як було вище зазначено, політичні висловлювання, промови і взагалі сам дискурс має свої, специфічні ознаки, лексичні одиниці та прийоми, які і становлять проблему при перекладі. Крім того, політичний дискурс містить окрім значної частини клішованих, усталених фраз, які мають чіткі і однозначні еквіваленти в українській мові, прийняті і зрозумілі кожному, ще й nationally biased lexicon – лінгвoкультурологічно мaрковaнy лексику. Ці лінгвокультуролoгічні oдиниці і станoвлять труднощі для перекладача, бo вони несуть у собі над інформацію, розкриваючи певні соціальні, культурні, індивідуальні риси тoго народу, на мові якого утворено дискурс. Aдекватна і повноцінна передача змісту, а найважливіше екстралінгвістичного смислу цих слів дуже важлива, адже політика – це грa, а політичний дискурс, особливо пoлітична промова виступає потужним засобом переконання, а тому і важливoю стратегічною зброєю у цій грі, і може принести гравцю перемогу.
Отже, ця лінгвoкультурологічно мaркована лексика – це рeалії, певні індивідуальні фрази і вирази політика, неологізми, емoційно-забарвлена лексика. Націoнальні реалії, особливості мoвлення oкрeмих політиків, авторські метафори та ідіоми, які підкрeслюють національний колорит пoлітичного дискурсу, зaвжди викликали знaчні труднощі для перекладу. Адекватний пеpeклад не може бути дослівним, aдже дуже чaсто концeпти чи рeaлії, які відсутні в мові перекладу, але наявні в оригіналі, вимагають додаткових пoяснень чи тлумачень, інaкше зміст перeкладу зaлишиться незрозумілим для адресата і не матиме на нього такогo ж впливy, як вихідний текст – на свого адресата, чим пoрушить адекватність пeрекладу [19, с. 159].
При перекладі націонaльних peaлій перекладач передбачає застосування таких перекладацьких прийомів як транскoдування, калькування та описовий переклад. Прийoм тpaнскодування включає в себе транслітерацію і трaнскрипцію. Більшість peaлій у пoлітичному дискурсі є загальновідoмими, але є і такі, що не мають еквівалентів, адже відносяться до культурних традицій, наприклад, британському народу і тому, не можуть бути зрозумілими українському народові, тому пoтребують oписового перекладу. У таких випадках досить часто використовується перекладацька стратегія транскодування+ описовий переклад [20, c. 151-167].
Розглядаючи емоційно-забарвлену лексику як невід’ємний компонент політичного дискурсу, слід зазначити специфіку їхнього перекладу, адже з-поміж словникових значень необхідно підібрати у мові перекладу лексему з відповідним емоційним навантаженням, яка б передала всю повноту значення. Інколи застосовується описовий переклад, коли вдалого еквіваленту не знайдено.
При перекладі специфічних термінів слід брати до уваги необхідність пошуку еквівалентів, тобто тут вступає в дію еквівалентний переклад. Потрібно знайти необхідний еквівалент термін мови-оригіналу у мові перекладу. Але й тут можна стикнутись із проблемою: звичайно, є однозначні терміни,які мають свої усталені еквіваленти, але також існують терміни-омоніми , значення яких варіюється в залежності від сфери застосування, тому у таких випадках необхідно застосувати відповідний перекладацький прийом: еквівалент, транскодування+описовий переклад та залучення лексико-граматичних трансформацій.
Оскільки англійська мова є аналітичною, а українська – синтетичною, вони різняться за своєю граматичною структурою. Саме тому при перекладі потрібно приділяти увагу підбору правильних перекладацьких стратегій. Граматичними особливостями вираження прагматичної інтенції у політичному дискурсі є інверсія, модальні дієслова, риторичні запитання, пасивний стан та типові для англійської мови конструкції ( complex object, complex subject), а також інфінітиви та Participle I і II. При передачі їх англійською мовою слід бути дуже обережним. У таких випадках застосовуються граматичні трансформації, такі як:
- перестановка – коли змінюється порядок слів;
- граматична заміна – може бути заміна частини мови, слова, словосполучення, типів речення;
- додавання – коли додаємо певні одиниці у мові перекладу;
- упущення – протилежна трансформація додаванню, коли,навпаки, пропускаємо. Відкидаємо певну одиницю.
Стилістика є ключовим елементом для вираження інтенції, емоцій, власного ставлення та прагматичного аспекту політичного дискурсу. Саме стилістика становить неабиякий інтерес для перекладу, оскільки тут не можна застосувати звичайний переклад, стилістичні одиниці та прийоми потребують особливої уваги.
Перш за все, слід зазначити найбільш типові перекладацькі прийоми,які вживаються при передачі прагматичного аспекту висловлювання:
Транскодування – переклад шлязом відтворення звукової чи графічної форми слова мови оригіналу засобами мови перекладу. Транскодування включає в себе транскрибування ( передача звукової форми літерами мови перекладу), транслітерацію ( передача графічної форми), мішане транс кодування ( транслітерація+ транскрибування), адаптоване транс кодування ( адаптація форми слова до фонетичних та граматичних норм мови перекладу).
Еквівалентний переклад – пошук відповідних еквівалентних форм одиниць мови оригіналу у мові перекладу.
Описовий переклад – він передає значення, описуючи його у формі словосполучення чи й навіть речення. Вживається описовий переклад,коли у мові перекладу не існує відповідника.
Аналогія – вибір аналогічної, рівної за значенням одиниці в мові перекладу.
Слід розпочати з метафор та фразеологічних одиниць, які є частими елементами політичних промов. Усі політики застосовують ці одиниці у своїх висловлюваннях, хоча, слід зазначити, що метафори та фразеологізми є невід’ємним компонентом жіночих політичних промов. Згідно до Корунця І.В. переклад цих одиниць можливо здійснити шляхом [20, c.182-195]:
пошуку повного, точного еквіваленту( якщo ці фрaзеологізми похoдять з латинської чи дaвньогрецької мов, є цитaтами з Біблії, aбo сталими словосполученнями, наприклад, Pandora’s box – скринька Пандори )
часткового еквіваленту (коли самі образи метафори чи фрaзeологізму різняться дещо) ;
вибором точної аналогії в мові перекладу ( наприклад, фразеологізм don't teach your grandmother to suck eggs ми перекладемо як не вчи вченого; не вчи рибу плавати; яйця курку не вчать, тобто, підібравши аналогію, яка повністю передає значення);
перекладу за допомогою приблизної аналогії ( коли намагаємось підібрати приблизну за значенням аналогію, наприклад, to lose one's breath - кидати слова на вітер);
описового перекладу, яким, зокрема, передаються фразеологічні одиниці-ідіоми, адже їхнє значення не можливо встановити з їх окремих частин (наприклад,to go to great lengths – зробити все можливе, дуже постаратися).
Особливої уваги заслуговує переклад епітетів. Оскільки промoви жінок-пoлітиків викликають більшe тpyднощів при пеpeкладі, ніж пpoмови чолpвіків, aдже вони більш насичені емоціями і, відповідно, стилістичними засобами. У своїх пpомовах жінки-пoлітики викоpистoвують більше eпітетів ніж чoловіки. Дyже часто ці елeменти мoви opигіналу мoжна зaмінити рівнoцінними за образністю eлементами мoви пepeкладу. Пpoте, інoді не вдається збeрегти у повній мірі образність цих одиниць. Тут треба вдатися до пошуку якнайкращого еквівалента, можливо навіть додати чи розширити сам епітет,але основною метою залишатиметься передати повноту емоційного забарвлення.
Досить часто політики застосовують різного роду повторення (епіфора, анафора) у своїх висловленнях з метою якнайкраще реалізувати свої наміри. Інколи це може становити проблему для перекладу, оскільки не завжди можливо ці повторення перекласти так,щоб вони звучали доречно, повторюючись. Тому інколи при перекладі не вдається зберегти ці стилістичні прийоми. Але необхідно намагатись зберегти їх, оскільки вони підвищують ритмічність мови і ,таким чином, тримають увагу адресата [21].
Як було зазначено в пункті 1.2., аргументація в політичному дискурсі базується на раціональних фактах та на емоційних аргументах. Переклад фактажу промов не спричиняє занадто багато проблем на відміну від перекладу тих частин промов, які виражають емоційні аргументи. Це пояснюється тим, що мовні одиниці, які виражають раціональні факти зазвичай вживаються в прямому значенні (іноді навіть є моносемантичними): John McCain proposes $200 billion in new tax breaks for corporate America, $1 billion alone for just eight of the largest companies, but no relief for 100 million American families (Дж.Біден) – Джон МакКейн пропонує знизити податки американських корпорацій на 200 мільярдів доларів і на 1 мільярд – восьми найбільших компаній, але не пропонує жодних знижок для 100 мільйонів американських родин. Як бачимо з цього прикладу, при перекладі не виникло значних проблем. Так, звичайно, при перекладі речення зазнало змін (ці зміни пов’язані з нормами мови перекладу), але це зміни у структурі самого речення. При перекладі такого тексту (інформативного) не виникає труднощів з передачею у мові перекладу стилістичного та прагматичного аспекту мовних одиниць. Адже даний тип тексту не містить образності, не передає почуття та емоції. Саме тому варто звернути особливу увагу на передачу емоційних аргументів у мові перекладу. Як уже зазначалося, у передвиборних політичних промовах, які були обрані для аналізу, емоційні аргументи виражалися за допомогою: емоційно забарвленої лексики, стилістичних тропів (метафори, епітети тощо), стилістичних фігур (різнопланові повтори), фразеологічних одиниць та за допомогою розмовної лексики. Ці елементи відносяться до категорії лексичних проблем перекладу. Тож, у даному пункті варто проаналізувати переклад саме цих одиниць мови.
Під час вирішення лексичних проблем перекладу варто пам’ятати про еквівалентність перекладу. Існує три типи еквівалентності перекладу [5:103]:
1. формальна еквівалентність – подібні зміст, структура та семантичні компоненти речення [5:103]: John McCain was wrong (Дж.Біден) – Джон МакКейн був неправий;
2. часткова еквівалентність – невідповідність може бути на лексичному, граматичному чи стилістичному рівнях. Еквівалентність цього рівня досягається завдяки перекладацьким трансформаціям (лексична і граматична субституція, додавання, опущення, парафраз, компенсація). Під час досягнення цього типу еквівалентності особливу увагу варто приділити стилістичним та прагматичним аспектам еквівалентності. Дотримання стилістичної еквівалентності означає використання під час перекладу лексичних одиниць які б мали відповідну стилістичну та емотивну конотацію (слова високої стилістичної тональності, нейтральної та зниженої). Прагматична еквівалентність досягається лише за умов врахування екстралінгвістичного контексту та фонових знань перекладача [5:103]: Millions of Americans have been knocked down (Дж.Біден) - Мільйони американців просто збиті з ніг;
3. ситуативна еквівалентність – одне і те саме явище у мові оригіналу та у мові перекладу описується з різних точок зору через неспівпадіння мовних картин світу. До цього типу еквівалентності належить переклад кліше, наказів, застережень, фразеологічних одиниць, сталих виразів тощо. На цьому рівні під час передачі змісту і смислу повідомлення форма вираження не зберігається взагалі [5:104]: something is out of kilter (С.макКіні) – щось пішло не в те русло.
У словниковому складі кожної мови існує велика група слів, яка має постійне емоційне значення. Але це не ті слова, які вказують на предмети, явища чи поняття, це ті слова, які мають емоційну конотацію (емоційне забарвлення). У категорію емотивних лексем входять слова різних груп: вигуки, слова, які виражають людські емоції, а також слова, які безпосередньо не співвідносяться з предметами чи явищами, а виражають почуття, емоції та ставлення людей до цих предметів та явищ. Вони можуть вживатися у будь-якому контексті, що і спричинило десимантизацію їхніх значень: awfully nice, pretty good. У таких випадках вони виступають у ролі інтенсифікаторів. Іноді ці лексеми виконують роль вигуків: Fine! Awful! Під час перекладу слід підібрати у мові перекладу лексеми з відповідним емотивним навантаженням [16:148]: gas prices went up dramatically (С.Палін); what really happened (Х.Клінтон); public policy that truly reflects our values; we know too well how both the Republican and Democratic Parties operate (С.МакКіні). Переклад прислівника dramatically ускладнюється тим, що за звучанням дуже схожий на український прислівник драматично, але варто пам’ятати про так званих “хибних друзів перекладача”, адже насправді цей прислівник має значення ефектно, яскраво, вражаюче, неймовірно, значно, сильно. Для перекладу було обрано значення неймовірно, адже воно повністю передає емотивність англійського прислівника: ціни на газ неймовірно зросли. Для перекладу наступних двох прислівників варто взяти такі українські відповідники, як насправді та правдиво: що насправді трапилося; державна політика, яка правдиво відображає наші цінності. Що ж до останнього інтенсифікатора too well, то для його перекладу слід використати відповідник занадто вже добре, адже він у повній мірі передасть емотивність лексеми оригіналу умові перекладу: Занадто вже добре ми знаємо як працюють Республіканська та Демократична партії. Також при перекладі цього речення було застосовано транспозицію – означення занадто вже добре було перенесено на початок речення з метою посилення стилістичного ефекту.
На особливу увагу заслуговує переклад епітетів. Промови жінок викликають більше труднощів при перекладі ніж промови чоловіків, адже ці промови більш насичені емоціями. У своїх промовах жінки більше використовують більше епітетів ніж чоловіки. Дуже часто ці елементи мови оригіналу можна замінити рівноцінними за образністю елементами мови перекладу. Проте, іноді не вдається зберегти у повній мірі образність цих одиниць [16:149]. Для прикладу візьмемо такі епітети: stolen elections, a sick government, "wasted" vote, right reasons, a vital pipeline. Епітети stolen і "wasted" виражають марність минулих виборів і використані для того, щоб застерегти виборців від колишніх помилок. Тому емотивність не буде втрачена якщо дослівно їх перекласти – вкрадені вибори та змарнований голос. Переклад словосполучення a sick government можливий шляхом смислового розвитку. У цьому випадку дослівний переклад неможливий, адже було б занадто грубо – хворий уряд. Саме тому це словосполучення можна передати як слабкий чи недієздатний уряд. Емотивність цього елементу у даному випадку дещо втрачається. Наступний епітет (Americans expect us to go to Washington for the right reasons…) також варто передати за допомогою смислового розвитку, адже іменник до якого відноситься цей епітет має багато значень (причина, мотив, аргумент, підстава, привід). Якщо для перекладу обрати варіант підстава, епітет можна передати за допомогою прикметника вагома: Американці очікуть, що ми маємо вагомі підстави для того, щоб потрапити у Вашингтон… Епітет vital у словосполученні a vital pipeline перекладається як життєво важливі трубопроводи. При цьому емотивність слова та його прагматичне навантаження не втрачається, адже йде мова про вирішення проблеми постачання енергоносіїв, без яких не може існувати жодна розвинена країна.
Одним з важливих елементів політичних промов є метафоричні висловлювання та фразеологічні одиниці. Усі політики застосовують ці одиниці мови у своїх промовах, хоча жінки роблять це частіше. Передача цих одиниць також викликає труднощів при перекладі політичних промов. Як відомо, у мові перекладу метафоричні висловлювання мови оригіналу можна передати декількома шляхами – повним еквівалентом, метафорою з подібною образністю, або методом опису, повністю втративши при цьому образність вихідної метафори [25:153]. Для прикладу: Yes, we must provide more ladders to success for young men who fall into lives of crime and despair (Б.Обама); average hockey mom (С.Палін). метафоричне висловлювання provide more ladders to success та fall into lives of crime and despair у тексті перекладу можна передати шляхом застосування метафор з подібною семантикою дати шанс досягти успіху та збилися з правильного шляху. Форма вираження при цьому змінилася майже повністю: Так, ми повинні дати шанс досягти успіху молодим людям, які збилися з правильного шляху. Метафора average hockey mom потребує пояснення, адже в українській мові немає такого поняття, яке б допомогло повністю передати значення цієї метафори. Average hockey mom означає, що це звичайна пересічна мама, основним завданням якої є виховання дітей. Образність цього висловлювання втрачена повністю.
Що ж до фразеологічних одиниць, то їхнє значення у мові перекладу також передається декількома шляхами:
Повними еквівалентами, якщо вони мають міжнародний характер (походять з латинської чи давньогрецької мов або є цитатами з Біблії тощо) або є сталими словосполученнями (значення цих одиниць випливає зі значення окремих їхніх частин) [16:212]: Pandora’s box – скринька Пандори, sword of Damocles – Дамоклів меч, above suspicion – поза підозрою.
- Частковими еквівалентами або одиницями з відповідною образністю перекладаються фразеологічні зрощення [16:212]: The Bush-McCain foreign policy has dug us into a very deep hole with very few friends to help us climb out (Дж.Біден). Хоча в українській мові існує подібна фразеологічна одиниця – вирити комусь яму, але у промові цей вислів зазнав трансформації. Тож дане речення варто перекласти наступним чином: Завдяки політиці Буша-МакКейна ми опинилися у дуже глибокій ямі, і залишилося лише декілька друзів, які можуть допомогти нам з неї вибратися. Як видно з прикладу, при перекладі це речення зазнало багатьох перетворень (додавання, смисловий розвиток, зміна типу речення), але всі вони були застосовані з метою збереження смислового навантаження та емотивності висловлювання. Наступну фразеологічну одиницю можна передати за допомогою фразеологічної одиниці з відповідною образністю: When they did not allow blacks to vote in their primaries it was the straw that broke the camel’s back…(С.МакКіні) – Коли вони не дозволили чорношкірим брати участь у їхньому голосуванні – це вже вийшло за всі межі / чаша була переповнена… У даному випадку для перекладу можуть бути використані два варіанти перекладу.
- Описовим перекладом передаються фразеологічні одиниці, які називаються ідіоми (їхнє заначення неможна зрозуміти зі значення окремих їхніх частин)[16:212]. Для прикладу візьмемо наступний вираз: We will move heaven and earth to gіve our children good education (Х.Клінтон). Цей вираз можна передати шляхом пояснення: Ми зробимо все можливе для того, щоб наші діти отримали хорошу освіту. Для перекладу фразеологічної одиниці з наступного речення – I can’t make head nor tail of his speech…(С.Палін) – також варто перекласти за допомогою описового перекладу, адже в українській мові немає фразеологічної одиниці з відповідним чи подібним значенням: Я неможу нічого зрозуміти з його промови. При перекладі таких фразеологічних одиниць практично неможливо зберегти образність висловлювання.
Як відомо, щоб стати ближчим до аудиторії, політики намагаються висловлюватися зрозумілою для аудиторії мовою. З цією метою у своїх промовах вони використовують розмовну лексику. Саме при передачі емотивності такої лексики виникають труднощі. Адже тут необхідно зберегти стильову еквівалентність. Одиниці розмовної лексики мови оригіналу необхідно передавати відповідними одиницями мови перекладу: … a plan that would gamble your retirement (Б.Обама) – план, який би поставив на карту вашу пенсію;…we must take out Osama bin Laden and his lieutenants (Б.Обама) – ми повинні захопити Осаму бін Ладена та його помічників, якщо вони потраплять в поле нашого зору. Дієслово to gamble вживають гравці в азартні ігри. Воно має декілька значень - грати в азартні ігри, сильно ризикувати, тож переклад поставив на карту можна вважати правильним, який повністю передає семантику дієслова to gamble. При перекладі фразового дієслова take out також виникли труднощі, адже воно – багатозначне: виймати, видаляти, виходити, виводити, забрати з собою, руйнувати, турбувати і т. ін. Тож, з огляду на смисловий розвиток, було обрано дієслово захопити. При перекладі іменника lieutenants була застосована лексична трансформація – генералізація, адже маються на увазі усі хто допомагав О. бін Ладену у його діяльності.
Дуже часто у своїх промовах політики використовують такі стилістичні фігури, як різнопланові повтори:
1. Простий ускладнений повтор - In politics, there are some candidates who use changes to promote their careers. And then there are those, like John McCain, who use their careers to promote changes (С.Палін). – Серед політиків є ті, хто використовує зміни, для того щоб сприяти розвитку власної кар’єри. Проте, є і такі, як Джон МакКейн, хто використовує власну кар’єру, для того щоб спровокувати зміни. У даному випадку неможливо повноцінно передати простий ускладнений повтор у мові перекладу через відмінні особливості будови мови оригіналу та мови перекладу. Ці відмінності пов’язані з валентністю (сполучуваністю) мовних одиниць та з правилами перекладу інфінітивних конструкцій англійської мови на українську.
2. Анафора – повторення одного і того самого слова на початку окремих, співвіднесених між собою відрізків мовлення: Vote your dreams. Vote your conscience. Vote our future (С.МакКіні) - Голосують ваші мрії. Голосує ваша совість. Голосує ваше майбутнє. У даному прикладі анафора утворилася завдяки інверсії. У наведеному прикладі ця стилістична фігура була збережена при перекладі.
3. Епанафора – повторення на початку нового речення слів, якими закінчилося попереднє: …when I look at my grandchildren – I realize why I'm here. I'm here for their future (Дж.МакКейн) – …коли я дивлюся на своїх онуків – я розумію чому я тут. Я тут заради їхнього майбутнього.
4. Епіфора – повторення кінцевих елементів – підсилює значення повторюваного компоненту, підбиває підсумки як у логічному, так і у емоційному плані: …The fact is, al-Qaida and the Taliban-the people who actually attacked us on 9/11 - have regrouped in those mountains between Afghanistan and Pakistan and are plotting new attacks. And the Chairman of the Joint Chiefs of Staff echoed Barack's call for more troops. John McCain was wrong. Barack Obama was right.
…Now, after seven years of denial, even the Bush administration recognizes that we should talk to Iran, because that's the best way to advance our security.
Again, John McCain was wrong. Barack Obama was right.
При перекладі необхідно зберегти цю стилістичну фігуру, адже вона (які і інші вищевказані) сприяє ритмічності мови. Ритмічність мови, у свою чергу, підвищує рівень уваги аудиторії до промови. До того ж, нова інформація на знайомому фоні краще запам’ятовується [17:189]: …Відомо, що ал-Каіда і Талібан, які атакували нас 11 вересня, знову згрупувалися в горах між Афганістаном та Пакистаном і готують нові напади. І тепер Об’єднаний комітет керівників штабів прислухався до закликів Б.Обами збільшити чисельність військ. Дж.МакКейн помилявся. Б.Обама був правий.
…І тепер, після 7 років ігнорування, в адміністрації Дж.Буша зрозуміли, що ми повинні провести переговори з Іраном, адже це найкращий шлях захистити нашу країну. І знову, Дж.МакКейн помилявся. Б.Обама був правий.
У даному випадку епіфора була збережена у тексті перекладу.
Отже, з огляду на вищезазначену інформацію, можна зробити висновок, що у передвиборних політичних промовах аргументація виражається логічними фактами та емоційними аргументами. Переклад фактажу не викликає значних труднощів, адже виражається мовними одиницями у прямому значенні та не містить емотивного навантаження. Саме тому увагу було зосереджено на передачі у мові перекладу образності одиниць мови оригіналу. Тому у даному пункті було розглянуто передачу емоційних аргументів. Увага зверталася на лексичні проблеми перекладу. Лексичні проблеми перекладу пояснюються, перш за все, неспівпадінням в концептуальних картинах світу українського і американського народів. Іншою перепоною для сприйняття аргументів політиків, носіїв мови оригіналу, аудиторією мови перекладу є недостатня база фонових знань про країну мови оригіналу. Труднощі перекладу виникають у результаті прагнення перекладача зберегти стилістичну та прагматичну еквівалентність лексем мови оригіналу у мові перекладу. Багато проблем виникає при перекладі емоційно-забарвленої лексики, стилістичних тропів (наприклад метафор), фразеологічних одиниць, стилістичних фігур тощо. Дуже часто при перекладі змінюється структура речень тексту оригіналу у тексті перекладу: прості речення об’єднуються у складні і навпаки або частина складного речення у тексті перекладу виражається вставною конструкцією. Збереження сили емоційних аргументів залежить від знань та умінь перекладача відтворювати значення цих одиниць мови оригіналу у мові перекладу.
Отже, пeрекласти –oзначає виcлoвити дoстовірно і пoвністю дoнести те, що виpaжене пeвними мoвними зaсoбами oднієї мoви, засобами мови перекладу. І розуміння того, що перекладач є не лише особою, що механічно інтерпретує набір слів оригінальної мови еквівалентними відповідниками цільової мови, а є людиною, яка повинна осягнути, зрозуміти і відчути зміст, глибину, специфіку, і головне комунікативну мету тексту оригіналу, приводить нас до висновку, що під час перекладу політичного дискурсу слід не поспішати, а зосередити свою увагу, на національних реаліях, специфічній лексиці, граматичних структурах та стилістичних прийомах, щоб зберігати адекватну передачу цілого тексту і донести мету та наміри адресанта.
