- •Тема 1. Гравіметричні методи аналізу Лабораторна робота № 1 Визначення феруму в ферум-амонієвому галуні
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № 2 Визначення вмісту сульфату у ферум-амонієвому галуні
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № 3 Визначення нікелю(іі) з диметилгліоксимом
- •Тема 2. Титриметричні методи аналізу. Метод Нейтралізації
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Тема 3. Титриметричні методи аналізу. Перманганатометрія
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Тема 4. Титриметричні методи аналізу. Йодиметрія та йодометрія
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Тема 5. Титриметричні методи аналізу. Метод осадження
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Тема 6. Титриметричні методи аналізу. Метод комПлЕксонометрії
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Тема 7. Електрохімічні методи аналізу. Потенціометрія.
- •Прилади та реактиви
- •Хід роботи:
- •Прилади та реактиви
- •Хід роботи:
- •Прилади та реактиви
- •Тема 8. Електрохімічні методи аналізу. Кулонометрія
- •Прилади та реактиви
- •Тема 9. Електрохімічні методи аналізу. Амперометрія
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Тема 10. Електрохімічні методи аналізу. Вольтамперометрія
- •Прилади та реактиви
- •Хід роботи:
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Тема 11. Спектроскопічні методи аналізу. Спектрофотометрія
- •Спектрофотометричне визначення цинку (II) 4-(2-піридилазо)резорцином
- •Хід роботи:
- •Прилади, реактиви та посуд
- •Хід роботи:
- •Тема 12. Спектроскопічні методи аналізу. Фотометрія полум’я.
- •Прилади та реагенти
- •Хід роботи:
- •Тема 13 . Аналіз сплаву.
- •Прилади, реактиви, посуд
- •Хід роботи:
- •Прилади, реактиви, посуд:
- •Хід роботи:
- •Прилади, реактиви, посуд:
- •Хід роботи:
- •Тема 14. Атомно-абсорбційна спектроскопія
- •Прилади, реактиви, посуд:
- •Тема 15. Хроматографічні методи аналізу. Іонообмінна хроматографія
- •Прилади та реагенти
- •Тема 16. Хроматографічні методи аналізу. Газова хроматографія
- •Прилади, реактиви та посуд
- •Хід роботи:
- •Теми 10,11. Спектроскопічні методи аналізу.
- •Тема 12 . Аналіз сплаву.
- •Тема 13. Атомно-абсорбційна спектроскопія
Тема 16. Хроматографічні методи аналізу. Газова хроматографія
Лабораторна робота № 27
ВИЗНАЧЕННЯ НАСИЧЕНИХ СПИРТІВ У СУМІШІ МЕТОДОМ ГАЗОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ
Газова хроматографія - це різновид хроматографічних методів аналізу, в якому рухомою фазою (РФ) є газ. Цей метод використовується для розділення та визначення хімічних сполук, особливо органічних, які здатні знаходитися у газо- або пароподібному стані при температурах нижче за 400С.
Досліджувану суміш вводять в інжектор-випарник, нагрітий до температури миттєвого випаровування проби. Компоненти суміші у пароподібному або газуватому стані підхоплюються потоком газу-носія (Не) і переносяться в термостатовану колонку. У колонці відбувається розподіл молекул аналіту між газом-носієм та твердою нерухомою фазою (за рахунок адсорбції) або між газом-носієм та рідкою НФ (внаслідок розчинення), що закріплена на твердому носії чи на стінках капілярної колонки. Після розділення компоненти проби потрапляють в полуменево-іонізаційний детектор, де відбувається їх згоряння у воднево-кисневому полум’ї з утворенням іонізованих частинок. Значення сили струму (аналітичного відгуку), що виникає при цьому, пропорційно вмісту речовини у пробі.
Програмне забезпечення приладу дозволяє отримати хроматограми, провести ідентифікацію (за часом утримування) та кількісне визначення (за площею відповідного піку) вмісту кожного з компонентів аналізованого розчину.
Мета роботи: ознайомитися принципом роботи газового хроматографа з полуменево – іонізаційним детектором, ідентифікувати компоненти штучної суміші насичених спиртів та визначити вміст кожного з компонентів.
Прилади, реактиви та посуд
1. Газовий хроматограф Agilent Technologіes з полуменево-іонізаційним детектором, капілярна колонка НР-5 (30 м х 320 мкм х 0,25 мкм, 5 % Phenyl methyl siloxane). Режим роботи: швидкість подачі газу-носія - 45 мл/хв; швидкість подачі газів у детектор: водню - 40 мл/хв, повітря - 450 мл/хв; температура, С: інжектора 150, колонки 40, детектора 250.
2. Балони із газами: гелій, водень, повітря;
3. Мікрошприц;
4. Метанольні розчини спиртів: ізопропілового (31,40 мг/мл), ізобутилового (32,08 мг/мл), ізоамілового (32,48 мг/мл).
Хід роботи:
Для ідентифікації компонентів суміші в інжектор приладу мікрошприцем вводять по 3 мкл розчину кожного із спиртів і проводять хроматографування. За результатами визначають час утримування кожного спирту на даній колонці.
Для побудови градуювальних графіків готують 3 суміші, склад яких вказано у таблиці.
Таблиця
Суміш, № |
1 |
2 |
3 |
||
Об’єм метанольного розчину спирту |
V, мл |
||||
Ізопропілового |
0,15 |
0,20 |
0,40 |
||
Ізобутилового |
0,15 |
0,20 |
0,40 |
||
Ізоамілового |
0,15 |
0,20 |
0,40 |
||
Аліквоту кожної суміші об’ємом 3,0 мкл вводять в інжектор за допомогою мікрошприця і проводять хроматографування. На екран комп’ютера виводяться хроматограми та результати їх обробки:
час утримування кожного із компонентів суміші;
площа піку кожного із компонентів суміші.
За отриманими даними будують градуювальні графіки для кожного спирту в координатах “Площа під піком- вміст спирту”.
Аналіз суміші невідомого складу. Аліквоту (3,0 мкл) задачі вводять в інжектор, хроматографують як вказано вище та обробляють хроматограми за допомогою комп’ютерної програми. За часом утримування кожного спирту ідентифікують компоненти проби. За площею піків з використанням відповідних градуювальних графіків знаходять вміст кожного із компонентів у досліджуваній суміші.
Список рекомендованої літератури:
ТЕМИ 1-5. Титриметрія:
Бабко А. К., П'ятницький І. В.. Кількісний аналіз. Київ, «Вища школа», 1974, 304 с.
ТемИ 6-9. ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ.
Пилипенко А. Т., Пятницкий И.В., Аналитическая химия.- М.: Химия.- 1990.-Т.2.
Основы аналитической химии. В 2-х кн. Учеб. для вузов. / Золотов Ю.А., Дорохова Я.Н., Фадеева и др. Под ред. Золотова Ю.А. М.: Высш. шк. 2000., Т.2.
Основы аналитической химии. Практическое руководство Учеб. пособие для вузов. / В.И.Фадеева, Т.Н. Шеховцева и др. Под ред. Золотова Ю.А.. М.: Высш. шк. 2001.
Скуг Д., Уэст Д., Оновы аналитической химии, М.: Мир, 1979. Т. 1,2.
