Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Нормування гербіцидів у навколишньому середовищі.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
236 Кб
Скачать
☆

2.3. Нормативи оцінювання пестицидного забруднення ґрунтів

Цілком придатну оцінку екологічного стану земель можна отримати за допомогою даних, що характеризують рівень пестицидного навантаження, однак для більшої об'єктивності необхідно мати інформацію про залишкову кількість пестицидів у ґрунтах і рослинах. Рівень забрудненості ґрунтів та рослинної маси залишками пестицидів визначають шляхом порівняння фактичного вмісту пестицидів у ґрунті або у сільськогосподарській продукції з ГДК. Перевищення фактичного вмісту залишкової кількості пестицидів відносно ГДК є показником небезпечності екологічної ситуації. У табл. 2.3. наведено нормативи оцінок пестицидного забруднення ґрунтів. За відсутності ГДК можна встановлювати тимчасові допустимі концентрації (ТДК), які визначають за емпіричним рівнянням регресії:

                                   (2.3)

де ГДКх.п. - гранично допустима концентрація речовини у харчових продуктах.

Таблиця 2.3

Нормативи оцінок пестицидного забруднення ґрунтів

Тип екологічної ситуації

Залишкова кількість пестицидів, кг/га

У ґрунті

У рослин

Сприятлива

<3

не виявляється

не виявляється

Задовільна

3-4

<ГДК

<ГДК

Передкризова

4-5

<ГДК

<ГДК

Кризова

5-6

1,1 - 1,5 ГДК

1,1 - 1,5 ГДК

Катастрофічна

>6

1,6 - 10 ГДК

1,6 - 10 ГДК

2.5. Нормативи пестицидного забруднення харчових продуктів.

В організм людини з їжею надходять не тільки поживні речовини, а й сторонні хімічні речовини. З їжею надходить до 95% пестицидів, тоді як з водою – 4,7 і з атмосферним повітрям – 0,3%. Нітрати та нітрити до 70% в організм людини потрапляють найчастіше з продуктами рослинного походження, а решта – з водою та продуктами тваринного походження. Радіонукліди (приблизно до 94%) надходять з продуктами харчування, а решта – з водою та повітрям. Забруднення потрапляють у продукти харчування з некондиційної сировини з сільськогосподарської продукції, вирощеної за недосконалими технологіями. У разі використання недосліджених добрив (мінеральних чи органічних), нераціонального їх внесення чи зрошування угідь забрудненими стічними водами хімічні речовини в підвищеній кількості надходять у продукцію рослинництва й тваринництва, а з нею - в харчові продукти.

Надмірна кількість нітратів у харчових продуктах становить велику небезпеку для здоров'я людини. Останнім часом доведено канцерогенну дію нітратів, особливо у разі тривалого і систематичного надходження їх в організм людини.

МОЗ України затверджено максимально допустимі рівні нітратів (МДР) у плодоовочевій продукції (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Максимально допустимі рівні нітратів у плодоовочевій продукції

Продукція

Норма нітратів мг/кг сирого продукту, за нітрат-йоном

Картопля: рання (до 1 вересня)

пізня (після 1 вересня)

240

120

Капуста білоголова: рання

пізня

800

400

Морква: рання

пізня

600

300

Томати у ґрунті: відкритому

захищеному

100

200

Огірки у ґрунті: відкритому

захищеному

200

400

Буряки столові

1400

Цибуля ріпчаста

80

Цибуля на перо у ґрунті: відкритому

захищеному

400

800

Зелені овочеві культури у відкритому ґрунті (салат, шпинат, щавель, капуста салатна, петрушка, селера, кріп).

Зелені овочеві культури у захищеному ґрунті

1500

3000

Перець солодкий у відкритому ґрунті

200

Кабачки у захищеному ґрунті

400

Кавуни

60

Дині

90

Гарбузи

60

Виноград столових сортів, яблука, груші

60

Продукти дитячого харчування:

консерви на фруктовій основі,

консерви на овочевій основі

50

100

За накопиченням у харчових продуктах пестициди поділяють на:

−          з вираженою, помірною і слабко вираженою акумуляцією;

−          дуже стійкі (час розкладу на нетоксичні компоненти понад 2 роки);

−          стійкі (0,5 - 2 роки);

−          помірно стійкі (1 - 6 місяців);

−          малостійкі (до 1 місяця).

Сільськогосподарська сировина та харчові продукти можуть забруднюватися пестицидами прямим і непрямим шляхами. Під час оброблення сільськогосподарських культур, тварин, птиці, зерна, фуражу тощо відбувається забруднення прямим шляхом. До непрямих шляхів забруднення харчових продуктів пестицидами належать: транслокація їх у рослини з ґрунту; занесення пестицидів у період обробки на непередбачені площі та водойми; напування тварин забрудненою водою і використання для них кормів, забруднених пестицидами, та ін.

Ступінь шкідливості пестицидів визначається надходженням та рівнем вмісту їх у харчових продуктах. Залишкова кількість пестицидів у харчових продуктах зумовлена їхніми фізико-хімічними властивостями; розчинністю у воді, жирах; швидкістю та характером трансформації.

Пестициди можуть зберігатися у культурах від одного тижня до п'яти місяців. Деякі хлорорганічні речовини дуже стійкі, і їх знаходять у ґрунті та харчових продуктах через 4 - 12 років після застосування.

У людей з гострим отруєнням виникають головний біль, запаморочення, втрата апетиту, нудота, інколи блювання, біль у животі, м'язах, підвищується температура.

Фосфорорганічні пестициди швидко розпадаються під впливом факторів зовнішнього природного середовища (сонячне світло, ультрафіолетове випромінювання, температура, кисле середовище), а в продуктах харчування руйнуються при проварюванні. Дотримуючи правил обробляння рослин і тварин та строків від моменту обробляння до збирання врожаю, отруїтися фосфорорганічними речовинами практично неможливо. Це може статися тільки у разі значного збільшення доз препарату під час обробляння та скорочення встановленого інтервалу між останнім оброблянням рослин і тварин сильнодіючими препаратами і збиранням урожаю та забоєм тварин.

Неорганічні препарати, до складу яких входить мідь, залізо, сірка, ртуть та ін., широко використовують для захисту рослин, садів, плодових культур та овочів від хвороб.

З ртутьорганічних сполук використовують тільки гранозан, яким протравлюють зерно. Він стійкий, леткий, високотоксичний і діє на білок тканин людського організму, внаслідок чого порушується обмін речовин у тканинах, змінюється стан центральної нервової системи, серця, судин та інших органів – можливі отруєння.

Сполуки, що містять мідь (сульфат міді або мідний купорос, бордоська рідина, хлороксид міді) широко використовують для захисту садів, виноградників, плодових культур та овочів від шкідників і хвороб.