- •1. Обробка вхідної інформації та розрахунок вхідної електричної мережі 110 кв
- •2 Створення варіантів схем електропостачання для нових пунктів
- •2.1 Розрахунок довжин ділянок мережі
- •2.2 Потужності навантажень
- •2.3 Розрахунок перетоків потужностей по лініях
- •2.4 Вибір класів номінальної напруги для кожної лінії кожного варіанту
- •2.5 Вибір марки і площі перерізу проводів ліній електропередач
- •2.6. Перевірка вибраних перерізів за умов допустимого нагрівання і оцінка втрат напруги у післяаварійних режимах
- •3. Баланс активних і реактивних потужностей у електричній мережі, вибір і розсташування компенсуючих пристроїв
- •4 Вибір трансформаторів на підстанціях
- •5 Порівняння варіантів і вибір економічно доцільної схеми мережі
- •Показники та критерії економічної ефективності
- •Висновки
- •Література
2.1 Розрахунок довжин ділянок мережі
Довжина ділянки мережі визначається за формулою:
l = 1,1mlL, (2.1)
де ml – масштаб в км/мм;
L – довжина на карті, мм;
1,1 – коефіцієнт нелінійності траси.
Треба сказати, що наведена вище методика вибору номінальної напруги є приблизною. Уточнення номінальних напруг здійснюється в подальших розрахунках і під час вибору перерізу проводів і техніко-економічному аналізові.
Розрахуємо довжини ділянок для можливих варіантів ліній електропередач. Для лінії 106 - 1 довжина лінії складе:
l = 1,11,58= 13,2(км)
Для всіх інших ліній розрахунок виконуємо аналогічно. Результати розрахунків представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Довжини ділянок мережі
Ділянка |
Довжина,км |
1-105 |
10,725 |
1-106 |
13,2 |
1-104 |
9,9 |
3-105 |
19,8 |
3-106 |
18,15 |
2-106 |
11,55 |
2-107 |
16,5 |
4-111 |
9,9 |
5-111 |
6,6 |
2.2 Потужності навантажень
За відомими формулами і знаючи розмір активних потужностей навантажень Pi і коефіцієнтів Cos(i) можна визначити значення реактивної Qi і повної Si потужностей у вузлах споживання:
(2.2)
(2.3)
Наприклад, для навантаження 3:
МВА
МВАр
Аналогічно визначаємо значення Q і S для інших вузлів. Дані заносимо в таблицю 2.3.
Таблиця 2.3 – Потужності навантажень
Вузол |
Потужність |
||
Р, Мвт |
Q,Мвар |
S,МВА |
|
1 |
9 |
4,1 |
9,89 |
2 |
10 |
4,84 |
11,11 |
3 |
8 |
4,1 |
8,99 |
4 |
1,5 |
0,73 |
1,667 |
5 |
1,5 |
0,73 |
1,667 |
2.3 Розрахунок перетоків потужностей по лініях
Потужності на всіх ділянках мережі попередньо визначаються за умови, що мережа є однорідною (Z0=const). Тобто, для кожного варіанту запропонованих схем визначаються потоки потужностей по лініях без врахування втрат потужності.
Розрахуємо потокорозподіл для варіанту №3. При розрахунку потокорозподілу в ділянках 105-1, 1-104, 106-2, 2-107, 105-3, 3-106, 4-111 , 5-111, будемо вважати, що напруги у вузлах 105, 104, 106, 111 , 107, а також потужності у вузлі 105, 104, та 107,106 і 111 - рівні між собою і тому розглянемо ці замкнені мережі як схеми з двостороннім живленням з однаковими напругами у вузлах живлення. Розглянемо першу ділянку – 105-1-104 (рисунок 2.3).
Рисунок 2.3 – Схема мережі для розрахунку потокорозподілу
Розраховуємо потужності головних ділянок за наступними виразами.
, (2.4)
де Si - повна потужність i-ого навантаження по шляху від 105 вузла до 104 вузла або навпаки;
li1105 - довжина ділянок від i-го вузла до 105;
l - сума довжин ділянок кільцевої мережі;
Отже, потужність ділянки 105-1 дорівнює:
МВА.
Перетік потужності у вітці 104-1 знайдемо, склавши рівняння за першим законом Кірхгофа:
,
(2.5)
МВА.
Розрахунок ділянок 105-3, 106-3, 106-2, 107-2, 111-4, 111-5, проводиться за таким же алгоритмом. Результати розрахунку цих ділянок та всіх решти варіантів представлені у таблиці 2.4.
