- •Міністерство освіти і науки України
- •1 Організація виконання курсової роботи
- •2 Проведення розрахунків
- •2.1 Тепловий розрахунок рекуперативного теплообмінника
- •2.1.1. Визначення кінцевої температури гарячого теплоносія
- •2.1.2. Розрахунок коефіцієнтів тепловіддачі конвекцією при русі теплоносіїв усередині труб і в міжтрубному просторі
- •2.1.3. Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі випромінюванням від гарячого теплоносія до стінки труби
- •2.2 Конструктивний розрахунок рекуперативного теплообмінника
- •2.3 Аеродинамічний розрахунок рекуперативного теплообмінника
- •Приклад розрахунку
- •1. Тепловий розрахунок
- •1.1. Визначення кінцевої температури гарячого теплоносія
- •1.3 Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі випромінюванням від гарячого теплоносія до стінки труби
- •2. Конструктивний розрахунок
- •3 Аеродинамічний розрахунок рекуператора
- •4 Оформлення і здача курсової роботи
1.3 Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі випромінюванням від гарячого теплоносія до стінки труби
1.3.1. Визначаємо парциальний тиск випромінюючих газів, Па
1.3.2. Знаходимо ефективну довжину променів в газовому шарі. Оскільки гарячий теплоносій рухається зовні труб, то
1.3.3. Далі обчислюємо добуток парціального тиску випромінюючих газів на ефективну товщину газового шару, Па·м
,
.
Залежно
від
,
,
визначаємо міру чорноти цих газів з
дод.9 і дод.10
Далі маємо:
Повну міру чорноти гарячого теплоносія знаходимо з формули
Зведену міру чорноти системи обчислюємо за формулою
1.3.4. Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням
1.3.5. Сумарний коефіцієнт тепловіддачі від гарячого теплоносія до стінки труби, Вт/(м2К)
.
1.3.6.
Температуру тонких циліндрових стінок
(
)
визначають за наступними формулами
,
,
1.3.7. Площа поверхні труб
м2,
м2,
м2,
м.
1.3.8. Тоді
=
К.
Тому,
що розрахункова температура
відрізняється від попередьньої
розрахованої за формулою (2.12) більш ніж
на 10%, то виконуємо її уточнення.
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням
Сумарний коефіцієнт тепловіддачі від гарячого теплоносія до стінки труби, Вт/(м2К)
.
Тоді
=
К.
Тоді, як нова розрахункова температура не відрізняється від попередньої більш ніж на 10%, то уточнення не проводяться.
1.3.9. Визначення коефіцієнта теплопередачі, розрахунок середнього температурного натиску між теплоносіями і поверхнею теплообмінника
Коефіцієнт
теплопередачі К,
Вт/(м2·К)
через стінки металевих труб можна
розрахувати по формулі плоскої стінки
<2,
.
Для прямотечії середньологарифмічний температурний натиск визначається
Площа поверхні теплообміну F, м2
F==
2. Конструктивний розрахунок
V1= 3,5 м3/с – витрата димових газів;
V2= 3 м3/с – витрата повітря через рекуператор;
1=
2,5 м/с – середня швидкість димових
газів;
2= 5 м/с – середня швидкість повітря.
2.1 Загальний перетин каналів для проходження димових газів, м2:
.
2.2 Загальний перетин каналів для проходження повітря, м2
.
2.3 Перетин однієї труби ( у світлі), м2
.
2.4 Число труб (каналів) на шляху руху повітря (тому що потік рухається усередині труб)
.
Для
коридорного пучка труб приймаємо
.
2.5 Визначаємо загальне число труб
.
2.6 Дійсна площа для проходження повітря, м2
.
2.7 Дійсна швидкість повітря, м/с
.
2.8 Крок труб у напрямі руху потоку димових газів і упоперек, м
2.9 Ширина каналів для проходження димових газів у вузькому перетині, м
а = S2 – dз= 0,070-0,035 = 0,035.
2.10 Висота каналів одного ходу димових газів, м
2.11 Середній діаметр труб, м
.
2.12 Довжина труб, м
.
2.13 Висота рекуператора визначається таким чином. Раніше була визначена висота одного ходу b. Залежно від схеми руху визначаємо загальну довжину труб, м
2.14 Враховуючи компенсатор і нижні трубні дошки довжина труб, м
.
2.15 Визначаємо в плані габарити рекуператора
ширина
:
,
довжина:
3 Аеродинамічний розрахунок рекуператора
3.1 Опір від тертя
Опір від тертя при русі повітря або газу по трубах визначають
Δ
,
Па
а) для димових газів
з дод.
6
=0,3068
кг/м3
dз=
0,035 м
W1
=
10,58
м/с,
1+
t
=
визначаємо
,
Па.
б) для сухого повітря при t2 =182,5 ºC
з дод.
7
=
0,775 кг/м3
;
dв
=0,03
м
W2
=
8,34
м/с
1+
t
=
визначаємо
,
Па.
3.2 Місцеві опори
До місцевих опорів відносяться різкі зміни перетину, тобто різкі зміни швидкості по шляху руху газу, плавні і різкі повороти, розгалуження трубопроводу та ін.
Оскільки димові гази рухаються зовні труб, то втрату тиску від місцевих опорів, Па визначають при коридорному розташуванні труб
Δ
,
де
при
.
,
звідси
:
,
ni= n1 =n2 - число труб у напрямі руху потоку n2 =29
з дод.
14 та дод.15 Сs=0,75
Δ
11,96
.
Оскільки сухе повітря рухається усередині труб, то аеродинамічний опір пучків труб, Па
;
де
-
сумарний коефіцієнт місцевих опорів,
який для прямотечії складається з
коефіцієнта місцевих опорів для входу
в систему каналів та виходу з канала;
-
коефіцієнт місцевого опору для входу
в систему каналів, згідно дод. 12;
-
коефіцієнт місцевого опору для виходу
з канала.
3,5·
.
Загальна втрата тиску в рекуперативній установці по повітряному і димовому тракту може бути визначена
Па
Па
Па
3.3 Потужність електричного приводу дуттьового вентилятора, Вт:
- для переміщення гарячого теплоносія
,
- для переміщення холодного теплоносія
.
