Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мова.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
35 Кб
Скачать
☆

І.Порушення засобів спілкування:

  • фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФН) — порушення процесів формування вимовної системи рідної мови у дітей із різними розладами, внаслідок вад сприймання і вимови фонем;

  • загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) — порушення формування всіх компонентів мовленнєвої системи, що відносяться до звукової і смислової сторін мовлення (звуковимова, лексика, граматична будова, зв'язне мовлення), при нормальному слухові та первинно збереженому інтелекті.

ІІ. Порушення у застосуванні засобів спілкування:

  • заїкання;

  • прояви мовленнєвого негативізму.

У цій класифікації порушення письма і читання розглядаються не як самостійні, а у складі фонетико-фонематичного і загального недорозвитку мовлення, як їхні наслідки.

Деякі особливості розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями

Психологічні особливості дітей з порушеннями мовлення (дітей-логопатів) знаходяться у прямій залежності від клінічного діагнозу, якості та ступеня порушення, його причин. Зокрема, діти, порушення мовлення яких обумовлені органічними ураженнями нервової системи, є виснажливими, швидко втомлю-передусім у розумових видах діяльності. Вони можуть бути збудженими, розгальмованими, неспокійними, їхній настрій швидко змінюється внаслідок емоційної нестійкості. У окремих дітей спостерігається загальмованість розумової працездатності, зниження уваги. Досить часто мовленеві порушення цієї категорії дітей викликають нестійкість пам'яті, недостатність регулюючої функції мовлення, пізнавальної діяльності та розумової працездатності. Діти з порушеннями мовлення функціонального характеру характеризуються як підвищеною збудливістю, негативізмами, змінами поведінки, так і навпаки — надмірною сором’язливістю, невпевненістю, ранимістю.

В роботі з дітьми, що потребують корекції порушень мовлення, слід брати до уваги, що будь-яке мовленнєве відхилення від норми може призвести до шкільної неуспішності, проблем у спілкуванні як з однолітками. Такі діти після ретельного обстеження спеціалістами мають одержувати відповідну психолого-педагогічну і (або) меддопомогу, потребують індивідуального підходу у процесі і виховання.

Логопедична допомога дітям з порушеннями мовлення як у загальній, так і корекційній системі дошкільної та шкільної освіти.

Тип закладу, форми і методи корекційного впливу залежать від таких показників:

  • вік дитини;

  • етіологія мовленнєвого порушення;

  • типу мовленнєвого порушення відповідно до психолого-педагогічної класифікації;

  • діагноз;

  • рівень розвитку комунікативної функції мовлення;

  • ступінь інтелектуального розвитку;

  • особливості психофізичного розвитку;

  • потреби і можливості

Дошкільні заклади

У системі дошкільної освіти дитина з порушеннями мовлення може одержувати допомогу у спеціальних логопедичних групах (окремих ДНЗ), які диференціюються таким чином:

  1. для дітей з ФФН;

  2. для дітей із ЗНМ;

  3. Для дітей із заїканням.

У ці групи приймаються діти із первинно порушеним мовленням і збереженим слухом та інтелектом. Тривалість перебування у цих групах визначається відповідно до якості мовленнєвого порушення дитини. Основною метою спеціальних логопедичних дошкільних закладів (груп) є корекція мовленнєвих порушень у дітей та повноцінна підготовка їх до навчання у масовій школі.

Навчання і виховання здійснюються на основі програм масового дошкільного закладу, адаптованих до особливостей психофізичного розвитку цієї категорії вихованців. Ефективність логопедичної допомоги у дошкільних закладах залежить від комплексного психолого-медико-педагогічного впливу та співпраці з батьками. Безпосередню корекцію мовленнєвих порушень здійснюють логопеди. З вихованцями логопедичних груп працюють не лише логопеди, а й вихователі, завданням яких є закріплення мовленнєвих навичок, вироблених на логопедичних заняттях, розвиток дітей та формування у них знань відповідно до програми ДНЗ. На заняттях з музики і фізичного виховання здійснюється зміцнення здоров'я дітей, розвиток координації рухів і позитивних емоцій, логоритмічний вплив. Психолог працює над подоланням недорозвитку окремих пізнавальних процесів, проблем емоційно-вольової сфери і поведінки. По необхідності діти одержують медикаментозне лікування, фізпроцедури, бе­руть участь у заняттях з ЛФК. Закріплення одержаних знань, створення позитивної атмосфери для розвитку забезпечують батьки дитини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]