Другий етап - усвідомлення змісту.

На цьому етапі учитель:

• ознайомлює учнів з новою інформацією;

• сприяє її усвідомленню учнями (діти перечиту­ють текст, ставлять запитання, роблять нотатки, об­говорюють тощо);

• підтримує зацікавленість учнів у пізнанні нового.

На цьому етапі учень досягає цілей (повністю чи частково), заявлених на стадії актуалізації, ознайом­люючись із новою інформацією.

У цей час відбувається співвіднесення нової, що­йно одержаної інформації з тим, що вже було відомо. Учні на основі нової та «старої» інформації виробля­ють нове розуміння теми, відбувається процес фор­мування знань.

Учителю на цьому етапі уроку важливо не допусти­ти втрати учнями інтересу до вивчення теми, викли­каного на першому етапі, підтримати та зберегти їхню пізнавальну активність.

Плануючи цей етап досвідчений учитель ставить перед собою питання: яким чином організу­вати процес одержання учнями нової інформації та підтримати при цьому їхню пізнавальну активність? Яку позицію має займати вчитель у цьому процесі (інформатора, керівника, порадника, помічника, фасилітатора, лектора тощо)?

ІІ. Усвідомлення змісту Учень знайомиться з новою інформацією. На цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. Учень аналізує інформацію, визначає своє особисте її розуміння. Актуальність етапу Розвиток уміння: працювати з інформацією; працювати самостійно; виділяти головне, суттєве; формування компетентності учнів з предмета.

Третій етап - рефлексія.

На третьому етапі учитель:

• «повертає» учнів до початку уроку, до їхніх думок з приводу теми, яка вивчалася; спонукає співвіднести нову інформацію зі «старою», використовуючи знання, набуті на етапі усвідомлення змісту;

• спонукає учнів (керуючи їхньою діяльністю) до встановлення причинно-наслідкових зв'язків між бло­ками інформації, творчої її переробки, аналізу, інтер­претації, класифікації, систематизації та до цілісного розуміння й узагальнення отриманої інформації;

• спонукає учнів переказати «нову» інформацію, висловити «нові» ідеї власними словами (таким чином відбувається «присвоєння» нової інформації учнями, перетворення її на власні знання);

• організовує колективне обговорення, дискусії для обміну думками, вироблення власного ставлення до ідей, аргументації власної точки зору та повторної проблематизації (нові цільові установки щодо подаль­шої самостійної роботи);

• сприяє самооцінюванню та самовизначенню школярів з певної теми;

• аналізує з учнями процес розумової діяльнос­ті на уроці.

На цьому етапі учень аналізує виконання поставлених завдань і досягнення цілей, заявлених на початку уроку.

Плануючи завершальний етап уроку, досвідчений учитель ставить перед собою питання: як допомогти учням «привласнити» нову інформацію? Як учні змо­жуть використати знання та вміння, набуті на уроці, у реальному житті? Як спрямувати їх на пошук від­повідей на ті запитання, що залишилися відкритими?

ІІІ. Рефлексія Учень стає власником інформації, ідеї, знань. Можливість використання знань. Обмін знаннями з іншими учнями. Оцінка та самооцінка діяльності. Актуальність етапу Усвідомлення того, що було зроблено на уроці. Демонстрація знань та того, як можна застосувати знання. Можливість диференціації домашнього завдання. Визначення необхідності корекції.

Пропонуємо опис стратегій розвитку критичного мислення.

Етап уроку – АКТУАЛІЗАЦІЯ

Стратегія «Мозковий штурм» (навчальний).

Термін походить від англійського brainstorming, що дослівно означає «мозковий штурм». Цей метод виник у 30-ті роки XX століття як метод психологічної акти­візації колективної творчої діяльності. В його основі лежить думка, що процес генерації ідей необхідно від­ділити від процесу їх оцінювання. Основне завдання при використанні методу — збирання якомога більшої кількості ідей в результаті звільнення учасників обго­ворення від інерції мислення і стереотипів.

У проекті ЧПКМ цей метод використовується для відтворення попередньо вивченого з певної теми. Учням пропонують згадати все, що вони знають або думають з певної теми.

Обов'язковою умовою є запис усіх ідей, навіть про­тилежних, відсутність їх оцінювання у процесі обгово­рення, класифікація ідей по завершенні обговорення

«Мозковий штурм» можна проводити фронтально з усім класом, коли вчитель записує ідеї на дошці (пе­ревага цього способу — заощадження часу на уроці), індивідуально, у парах і групах.