Майнове страхування

Одним із найстаріших інститутів страхування є майнове страхування. Про нього згадується ще задовго до нашої ери, коли виникло натуральне страхування.

Майнове страхування є формою захисту від ризиків, що загрожують майну чи групі речей від втрати (знищення) чи пошкодження, а також підприємницьких ризиків. Але захист від зазначених ризиків здійснюється за умови, що вони не носять навмисний характер.

Об'єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов'язані з:

1. володінням;

2. користуванням;

3. розпорядженням майна.

Предметом майнового страхування є:

1. ризик втрати (знищення), нестачі або пошкодження

певного майна;

1. ризик збитків у підприємницькій діяльності.

До специфічних ознак майнового страхування належать наступні:

1. об'єкт страхування має вартісну оцінку;

2. страхуванню підлягає конкретна власність;

3. страхова сума не може перевищувати дійсної (залишкової) вартості майна на момент укладання договору страхування;

4. наявність факту пошкодження, крадіжки, знищення не є достатньою умовою для виплати відшкодування, необхідною умовою є наявність збитку;

5. страхове відшкодування не може бути джерелом необґрунтованого збагачення страхувальника;

6. договір майнового страхування не укладається на тривалий час;

7. суб'єктів страхових відносин може бути три: страховик, страхувальник, вигодонабувач.

Класифікація майнового страхування здійснюється за такими ознаками:

1. за формою здійснення: добровільне, обов'язкове;

2. за видами суб'єктів страхових відносин: юридичні особи; фізичні особи; фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю;

3. за галуззю економіки: промисловість, сільське господарство тощо;

4. за видом майна: транспорт (наземний, повітряний, морський); вантажів та багажу; кредитів; інвестицій; фінансових ризиків; судових витрат; виданих та прийнятих гарантій, основних засобів; оборотних активів; незавершеного виробництва; врожай сільськогосподарських культур, сільськогосподарські тварини, домашні птахи; будівлі, предмети домашнього майна; домашні тварини; тощо (визначається спеціальним переліком при ліцензуванні);

5. за видами укладених договорів: основний, додатковий;

6. за видами страхових подій: від вогню, від стихійних лих, нещасного випадку та інфекційного захворювання тварин; від аварії, вибуху.

Система ставок страхових тарифів, їх диференціація, застосування знижок, націнок, пільг - найбільш тонкий елемент страхових відносин. Тарифні ставки в майновому страхуванні диференційовані за галузевою належністю, за видами підприємств та організацій, за категоріями страхувальників, за ступенем ризику окремих видів транспорту, за групами тварин тощо. Знижки застосовуються, якщо страхується цілісний майновий комплекс, якщо страхувальник за даними об'єктами є постійним клієнтом страхової компанії та не отримував страхового відшкодування. Націнки призначені для страхування транспортних засобів та майна при проведенні випробувань та експериментів. Пільгами користуються підприємства сільської місцевості та громадяни певних категорій (інваліди, постійні клієнти). Використання франшизи також впливає на зменшення розміру тарифної ставки.

Страхове відшкодування виплачується залежно від розміру страхового збитку та системи (методу) страхування.

Збитком при страхуванні майна вважається:

1. у разі його знищення чи крадіжки — його дійсна вартість з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку або дійсна вартість, виходячи із ринкових цін;

2. у разі пошкодження — різниця між заявленою (вказаною, визначеною) дійсною вартістю і вартістю цього майна з урахуванням знецінення в результаті страхового випадку.

Страховий збиток при страхуванні основних і оборотних активів включає:

1. вартість знищеного майна за страховою оцінкою; вартість пошкодженого майна з урахуванням його знецінення;

2. витрати, пов'язані з рятуванням майна, запобіганням та зменшенням збитків (переміщення майна в безпечне місце, відкачка води тощо);

3. вартість робіт з приведення застрахованого майна в належний вигляд (прибирання, сушіння, сортування тощо).

Із розміру страхового збитку вираховуються:

1. вартість придатних для використання частин майна;

2. вартість придатних для використання, але знецінених частин майна (дошки, цегла, запчастини, інструменти тощо)

Страховий збиток при страхуванні транспортних, засобів визначається:

1. при крадіжці — за його вартістю з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку;

2. при знищенні — за його вартістю з урахуванням зносу за вирахуванням вартості залишків (можливо і знецінених), придатних для подальшого використання;

3. при пошкодженні — за вартістю ремонту у такому порядку: до вартості нових деталей, зменшеної відповідно відсотку зносу, який вказується в договорі страхування, додається вартість ремонтних робіт, далі віднімається вартість залишків, придатних для подальшого використання та переоцінених відповідно до відсотку зносу і ступеня їх знецінення, що викликані страховим випадком; включаються також витрати й на рятування транспортного засобу (у тому числі й додатковий збиток, викликаний рятуванням людей) під час страхового випадку, на приведення в належний вигляд та транспортування до найближчого ремонтного пункту чи постійного місця проживання (але не дальше найближчого ремонтного пункту); окремо страховик оплачує вартість робіт зі складання кошторису витрат на ремонт, але оплачує збиток втрати товарного виду автотранспортного засобу.

Страховий збиток при знищенні чи пошкодженні сільськогосподарських культур визначається, виходячи із вартості кількісних втрат врожаю основної продукції культури (групи культур) на всій площі посіву (посадки), розрахованій за різницею між вартістю врожаю з 1 га в середньому за останні 5 років і даного року діючих державних закупівельних цін. У разі підсіву чи пересіву сільськогосподарських культур враховується середня вартість витрат на пересів чи підсів і середня вартість врожаю заново посіяних чи підсіяних культур.

В Україні в січні 2001 р. прийнято обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень для державних сільськогосподарських підприємств, а стосовно врожаю зернових культур та цукрових буряків — сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності. Страхові платежі щодо обов'язкового страхування врожаю компенсуються у розмірі, не менш як 50 % витрат, понесених підприємствами.

Страховий збиток при страхуваною (інвентарною, вказаною при договорі страхування) вартістю (робочої худоби — з урахуванням амортизації) на день загибелі;

1. у разі вимушеного забою — із суми збитку вираховується вартість м'яса, придатного для використання, вартість шкурки, відходів, що використовуються.

За цим видом страхування відшкодовується тільки прямий збиток — загибель (падіж, вимушений забій) тварини. Втрати продукції, що є непрямим збитком, по страхуванню не відшкодовуються.

Отже, майнове страхування є видом страхування, в якому об'єктом страхових відносин виступає майно. Воно забезпечує страховий захист та відшкодування, насамперед, прямих збитків, хоча за певних умов в обсяг страхової відповідальності можуть включатися й непрямі збитки.

Страхування відповідальності

Страхування відповідальності є формою захисту від ризиків, що загрожують третій особі (її здоров'ю чи майну). Зазначена галузь страхування поєднує в собі риси як майнового страхування, коли шкода завдається майну, так і особистого страхування, коли шкода завдана життю, здоров'ю громадян.

Об'єктом страхування відповідальності виступає відповідальність перед третіми особами, майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником:ні сільськогосподарських тварин визначається:

1. при їх загибелі — за балансов

1. заподіяної їм шкоди особі або її майну;

2. шкоди, заподіяної юридичній особі.

Під майновим інтересом необхідно розуміти збиток, який поніс би страхувальник, якби його відповідальність не була застрахована.

Мета страхування відповідальності — страховий захист економічних інтересів страхувальників, здатних заподіяти шкоду третім особам.

Предметом страхування відповідальності є:

1. ризики особистого страхування (життя, здоров'я, працездатність) — ті, що пов'язані з можливістю заподіяння шкоди;

2. ризики майнового страхування (знищення, нестачі, пошкодження).

До специфічних ознак страхування відповідальності відносять:

1. суб'єктами страхових відносин є три сторони: страховик, страхувальник, третя сторона — застрахований, кому буде виплачуватись страхове відшкодування - наперед не визначений;

2. невизначена вартість об'єкта страхування; забезпечує відшкодування збитку третій особі та одночасно виступає у якості охорони майнових інтересів самого страхувальника;

3. страхова сума встановлюється в договорі як ліміт (межа) відповідальності страхувальника, яка може виникнути при заподіянні страхувальником шкоди, на весь термін дії договору страхування чи на один страховий випадок, а для обов'язкової форми — встановлюється Кабінетом Міністрів України і може змінюватись не пізніше, ніж за два місяці до початку нового календарного року за поданням Уповноваженого органу.

Відповідно до особливостей, які є характерними для страхування відповідальності, страховики вимушені створювати достатньо великі грошові резерви, щорічно відраховуючи їх у фонд майбутніх виплат.

Страхування відповідальності класифікується:

1. за формою здійснення: добровільне, обов'язкове;

2. за видами застрахованого суб'єкта страхових відносин: юридичні особи; фізичні особи;

3. за об'єктом страхування: страхування заборгованості; страхування на випадок відшкодування шкоди;

4. за видами договорів: звичайні, додаткові.

У свою чергу кожний з видів страхування відповідальності поділяється на підвиди. Наприклад, у відповідальності заборгованості найчастіше виділяють: страхування кредитів, депозитів тощо, а в страхуванні відповідальності на випадок заподіяної шкоди —страхування професійної відповідальності (лікарів, адвокатів, архітекторів-будівельників та ін., які займаються приватною практикою), відповідальності власників транспортних засобів, відповідальності перевізника, цивільної відповідальності підприємств — джерел підвищеної небезпеки тощо. Зазначені підвиди підлягають ще детальнішому поділу, залежно від об'єктів страхування та роду небезпек.

Увага! Сстрахування відповідальності поєднує в собі риси майнового та особистого страхування. Через страхування відповідальності відшкодовуються майнова шкода, спричинена третім особам, які наперед невідомі. Сам страхувальник при цьому не звільняється від адміністративної та кримінальної відповідальності. Здійснюється у добровільній та обов'язковій формі.