18. Континентальний та англосаксонський тип рецепції

Перед тим як перейти до аналізу згаданих вище рецепцій римського права, слід звернути увагу на існування двох типів (різновидів) рецепції римського права у Західній Європі: континентального та англосаксонського.

Якщо стосовно можливості та характеру рецепції римського права у континентальній Європі у фахівців сумнівів не виникало, то щодо Англії поширилася думка, що вона уникла рецепції права і своїм самобутнім шляхом прямує до загаль­ноєвропейської інтеграції, маючи, разом з тим, специфічну правову систему.

Звичайно вказують на те, що на перших фазах розвитку там мала місце рецепція римського права, що відбувалась без особливих відхилень. Зокрема, у XII ст. в Англії мало місце захоплення римським правом, з континентальної Європи за­прошували викладачів, вивчали його в університетах тощо. Але потім перемогла опозиція щодо застосування римського права у судовій практиці, та було надано перевагу англій­ському звичаєвому (загальному) праву.

Проте слід звернути увагу на те, що є чимало обставин, що свідчать на користь того, що теза про несприйняття Англією римського права є хибною.Аналіз особливостей формування англійської правової системи засвідчує, що рецепція відбулась і тут, але у менш звичній (з точки зору традиційних досліджень) формі. Якщо континентальні правові системи (романська, німецька та ін.) реципували римське право і шляхом прямого застосування, і при кодифікаціях, то в Англії обмежились сприйняттям духу (ідей та методології) римського права, низки його засад, врешті решт, концепції створення норм позитивного права.

Слід звернути увагу на те, що коли компаративісти конти­нентальної Європи часто зазначають про неможливість сприйняття Англією римського права, то самі англійські до­слідники серед різновидів права, що переважають в Англії, вказують поряд із англійським загальним, правом, також і римське право, зазнаючи при цьому, що останнє існує в університетах, тобто забезпечує формування юридич­ного світогляду.

19. Проторецепція римського права

У романістічній юрідічній літературі початок рецепції римського права відносять з 5по 10ст. Чинники використання варварами чужого права: По-перше Це пояснюють прагненням варварів спрійняті все краще що залишилось від римської імперії. По-друге вказують на те, що застосування положень римського права сприян нерозвіненість законодавства у варварів, у якіх ще взагалі не було цивільного права. Нарешті називали й ідеологічні чинників. Напріклад, Те що велекі землевласників та рабовласників у середовіщі самих остготів потребувалі для юридичного санкціонування свого володарювання застосування римського права. Характерною рисою варварського законодавство того часу булу «персоналізація» права Яка полягала у тому що у варварськи королівствах люди не підлягалі дії єдиного закону. ДОречний звернути уваг й на ту обставин Що поступовому проникнення римського права у життя варварськи королівств, Що вініклі на місці зніщеної західної римської імперії сприяло не лише усвідомлення його переваг над варварськи законодавством а й те що церква та двір Завжди жили за римський правом. Аналізуючі характер законотворчості у варварськи королівствах того часу, можна виокремити два підході. Перший з них більш ортодоксальний пролягав у спроба окремого вдосконалення кожної з гілок паралельного законодавства. Зберігаючі Його Поділ за персональне призначення-одне для своїх, Інше-для римлян. Інший підхід до удосконалення законодавства у варварськи королівствах пролягав у намаганні Створити акти, котрі б на відміну від принципу персоналізації стосувалісь бі усіх підданіх держави. Загаль два згаданіх підході відображалі Тенденції регулювання за персональним та за теріторіальнім принципам