2.6. Вимоги до формулювання висновків
Висновки – це судження, які логічно випливають із засновків. Висновки є заключною частиною наукового дослідження, це ті положення, які виносяться дослідником на прилюдний захист.
Рекомендований обсяг висновків для курсових робіт – 2-3 сторінки.
Висновки курсової роботи повинні випливати з проведеного дослідження і мати зв’язок з його результатами.
Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно на підставі практичного досвіду, так і шляхом узагальнення пропозицій, що містяться у літературних джерелах.
У висновках необхідно наголосити на тому, що мету дослідження досягнуто, а всі поставлені завдання вирішено.
2.7. Вимоги до оформлення посилань
Посилання на джерела в тексті подаються за таким зразком: [4].
Посилання на декілька джерел одночасно подаються таким чином: [3; 5; 16].
Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело, де вказуються сторінки: [3, с.67], де 3 – номер джерела за списком використаних джерел, 67 – сторінка.
2.8. Вимоги до оформлення таблиць та рисунків, формул
Таблиці розміщують після першого згадування про них в тексті. У тексті повинна бути вказівка на таблицю. Наприклад: "…статистичні дані наведені в табл. 2.3" Далі у правому верхньому куті розміщується слово "Таблиця" із зазначенням її номера (який складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці в межах розділу – наприклад, Таблиця 2.3 (третя таблиця другого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і виділяють напівжирним шрифтом. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться "Продовження табл. 2.3". Приклад оформлення таблиці подається у додатку Д.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) позначаються словом "Рис." і подаються у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше. У тексті повинна бути вказівка на рисунок. Наприклад: "Система роботи класного керівника початкової школи має свої особливості (рис. 1.2)". Номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після її номера. Номер ілюстрації та її назва розміщують послідовно під ілюстрацією та виділяють напівжирним курсивом. Приклад оформлення ілюстрації наводиться у додатку Е.
Формули, які приводяться в роботі, слід нумерувати арабськими цифрами. Порядковий номер приводиться в круглих дужках праворуч від формули. Він повинен складатися з номеру розділу та порядкового номеру формули, розділених крапкою. Наприклад: (1.3) означає третю формулу першого розділу.
Нумерацію формул здійснюють окремо від нумерації таблиць та нумерації рисунків.
2.9. Вимоги до оформлення списку використаних джерел
Ця структурна частина наукової роботи свідчить про предметне поле дослідження, відбиває самостійну роботу дослідника. Кількість джерел залежить від обсягу наукової роботи, її характеру та ступеня розробленості. Прийнято, що на одну сторінку тексту основної частини роботи має бути одне джерело.
Недостатня кількість джерел може свідчити про поверховість дослідження, а надмірність джерел – про компілятивний характер роботи.
Список використаних джерел повинен складати не менше 15 джерел (включаючи законодавчу та нормативну базу).
Способи розміщення джерел у списку:
в порядку посилань;
в алфавітному порядку (рекомендований при написанні робіт).
Перший спосіб є більш трудомістким і рекомендовано для студентів, які вже набули навичок написання курсових робіт з фахових дисциплін, другий ж – краще підходить для студентів, які тільки приступили до такого виду робіт як курсова робота.
Варто звернути увагу на такі моменти:
При посиланні на книгу в списку використаних джерел вказується загальна кількість сторінок. При посиланні на частину книги чи статтю в збірці вказуються номери сторінок, на яких починається і закінчується стаття.
Якщо у літературного джерела один, два, три або чотири автори, прізвище першого вказується перед назвою, а потім через скісну лінію (/) після назви – всі автори. Якщо у джерела п’ять і більше авторів, після назви вказується тільки три перших прізвища, а потім – "та ін.".
Обов’язковим є зазначення не тільки міста видання, а й видавництва.
Місце видання, за винятком наступних столиць держав, пишуться повністю: Запоріжжя, Донецьк, Львів тощо.
Винятки: К. (Київ), М. (Москва), Л. або СПб. (Ленінград або Санкт-Петербург), N.Y. (Нью-Йорк), L. (Лондон), P. (Париж).
Приклади бібліографічного опису наводяться у додатку Ж.