20. Визначте причини, мету, суть і наслідки Берестейської церковної унії.

Причини Берестейської унії 1596 року:

 Укладення Брестської унії було спробою частини вищого церковного духовенства подолати

занепад і дискримінацію церкви

 Українські магнати, деякі православні єпископи, а також митрополит київський Михайло Рогоза

прогнули зрівнятися в політ. Справах з польськими феодалами, а церковники-з католицькими

єпископами, яких у Польщі величали «князями церкви», які брали участь в роботі сенаті

 Загострення релігійної ситуації

Мета:

 Дозволити зрівняти в правах православних ієрархів з католицькими

 Сприяти тіснішому зближенню з зх.європейською культурою

 Оновити православну церкву, піднести її до потреб часу

Суть:

 Визнання зверхності Папи Римського як першоієрарха всієї хр. Церкви

 Утворення УГКЦ(уніати)

 Уніатське духівництво зрівнялося в правах з католиками

 Уніатська церква зберігала обряди ,календар, церковно-слов’янську мову, право на одруження

нижчого духівництва як у православних

 Шляхта та міщани що прийняли унії зрівнялися в правах з католиками.

Наслідки:

 Розкол укр. Церкви на православну та уніатську, розкол в укр. суспільстві

 Створення уніатської церки

 Розширення сфери впливу католицизму, погіршення становища православної церкви

 Не відбулось обіцяного зрівняння уніатів з католиками

Таким чином, відбувся розкол церкви, православне духівництво яке не приєдналося до унії було

фактично поставлене поза законом. Частина прав. Церков і монастирів передавалися УГКЦ, зачинялися

приходські школи, а православна шляхта і міщани обмежувалися в правах.

Отже, Берестейська унія, погіршила становище православної церкви

21. З'ясуйте причини виникнення козацтва, його заняття, побут, звичаї. Економічні:  Захоплення укр земель польськими та литовськими феодалами,  нестача власної землі в селян Соціальні: посилення феодального гніту, оформлення кріпосної залежності Політичні:  намагання Польщі встановити контроль над утікачами в Подніпров’ї Національно-релігійні:  політика спольщення, гоніння на православну церкву Військові:  необхідність захисту кордонів від кримського ханства  систематичні напади турків і татар Основні заняття: землеробство, скотарство, полювання ,рибальство, торгівля, головне завдання-несення військової служби ПОБУТ: козаки жили в зимівниках, хуторах і селах звичайно із сім’ями. Зимівники розросталися, перетворювались на хутори, села і містечка. ЗВИЧАЇ: Життя запорізьких козаків у самій Січі й життя в зимівниках і бурдюгах значно відрізнялося одне від одного. На Січі жили неодружені козаки і в Січ аж ніяк не допускали жінок, чи буде то мати, сестра або стороння жінка для козака . Запорізьким козакам не дозволяється бути одруженими усередині їхніх жител (в Січі), а які вже одружені, повинні, щоб дружини їх жили в близьких місцях, куди їздять вони до них тимчасово; але це потрібно робити так, щоб не знали старшини. В звичайні святкові дні запорізькі козаки нерідко розважали себе кулачними боями. Одяг запорізьких козаків початково був надто простим, але розбивши татар чи турків, пограбувавши панів чи євреїв, козаки, повертаючись на Січ, привозили з собою безліч грошей, одягу й дорогих тканин. Дані, що дійшли до нашого часу, свідчать, що саме з одягу здобували собі запорізькі козаки на війні — шуби, жупани, шаровари, сорочки, шапки, чоботи, чекмені, смушкові шкури тощо. За козацькими звичаями, смерть на ліжку вважали ганьбою, навіть божою карою за гріхи, і через те в бойовищі запорожець не уникав смерті, а йшов їй назустріч. Музикою і салютом з гармат козаки стрічали оголошення про початок битви чи походу, прапором позначали початок і кінець битви, а після кожного походу на Січі лунали церковні дзвони − службою в храмі козаки поминали братів, що не повернулися з війни та дякували за успішні маневри.