Думка експертів щодо реформи Олександр Співаковський, перший заступник голови парламентського комітету з питань науки і освіти

Ні навчально-методична, ні матеріальна база шкіл України поки що не готова до переходу на 12-річний термін навчання. Про це у своєму Facebook написав перший заступник голови парламентського комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський, за підсумками засідання експертної групи фракції БПП, під час якого було розглянуто законопроект "Про освіту".

За його словами, в ході засідання навколо проекту закону "Про освіту" розгорнулась конструктивна дискусія.

"Під час свого виступу я наголосив, що цей проект Закону закріплює соціальні гарантії в освіті, демократичні правила управління і громадського контролю у сфері освіти, і в цілому відповідає проєвропейському курсу нашої держави. Він враховує інтереси основних стейкхолдерів освіти, закладає можливості для кращого зв'язку освіти з ринком праці, а також формує нові цінності і орієнтири освітньої політики", - зазначив Співаковський.

Він повідомив, що Комітетом з питань науки і освіти були отримані в цілому позитивні висновки на проект закону "Про освіту" від НАН України, Інституту законодавства Верховної Ради України, Міністерства соціальної політики.

"У підготовці цього законопроекту взяло участь багато практиків освіти (керівники навчальних закладів, експерти, громадськість), які виражають суспільний запит на нове унормування відносин в цій сфері", - написав перший заступник голови парламентського комітету з питань науки і освіти», - написав депутат.

Разом з тим він висловив думку, що у законопроекті відсутній механізм фінансового забезпечення реформ, передбачених в цьому проекті.

Він повідомив, що згідно експертного висновку МОН на реалізацію законопроекту необхідно передбачити додаткове фінансування у розмірі 36 млрд грн у 2017 році та 66 млрд грн у 2018 році. За розрахунками Міністерства фінансів, для імплементації законопроекту потрібно 44,1 млрд.грн та 55,3 млрд.грн у 2017 та 2018 роках відповідно.

Співаковський також висловив переконання, що норми проекту закону щодо збільшення терміну навчання у школі на один рік не є виваженими.

"Концепція 12-річної освіти та терміни для її впровадження, не є достатніми. На сьогодні випускники наших шкіл отримують достатньо знань для того, щоб вступати до вищих навчальних закладів не лише України, але й європейських країн, зокрема Польщі. Як приклад, проводиться масова агітаційна кампанія польських вишів не тільки серед студентів, але й вже серед школярів України. Для профілізації старшої школи цілком достатньо двох років з подальшим продовженням навчання у середніх спеціальних або вищих навчальних закладів. Ні навчально-методична, ні матеріальна база шкіл України поки що не готова до переходу на 12-річний термін навчання. Тому збільшення терміну навчання на один рік поки що не виглядає виваженим", - наголошує перший заступник голови парламентського комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський.

Він повідомив, що за результатами обговорення експертна група фракції БПП дійшла висновку щодо підтримання проекту закону "Про освіту" у першому читанні та його суттєвого доопрацювання під час підготовки до другого читання.

Реформа тоді відбудеться, коли ми знайдемо відповіді на головні базові 7 питань:

• чому вчити;

• кого вчити;

• як вчити;

• навіщо вчити;

• як цим керувати;

• скільки це буде коштувати;

• і який в решті решт ми отримаємо результат?

Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона

Я переконаний, що перехід до дванадцятирічної школи, попри певне критичне ставлення частини батьків і навіть освітян, є необхідним кроком.

По-­перше, однією із закономірностей розвитку цивілізації є постійне зростання часу навчання людини. Адже передумови для того, щоб людина стала конкурентною в усіх сферах життя і діяльності, не можна повноцінно реалізувати за 11 років навчання. А намагання це зробити призводять до зменшення якості освіти і перевантаження дитини, що згубно впливає на здоров’я. До речі, ректори провідних університетів Леонід Губерський, Михайло Згуровський та інші колеги відмічають нині досить слабку підготовку частини студентів-­першокурсників, особливо це стосується природничих наук.

В Європейському Союзі у школі навчаються довше, ніж у нас, – 12–14 років. Але є нюанс – не в усіх країнах така середня освіта є обов’язковою, хоча її отримує переважна більшість молодих людей. У нашій Конституції зафіксовано обов’язок держави забезпечити отримання загальної середньої освіти. Думаю, що його скасовувати не потрібно, але доречно зауважити, що людина повинна мати можливість її отримувати також у дорослому віці – у тому разі, якщо вона з певних причин у юності вирішила припинити навчання.

Я цілком поділяю думку, що реформа освіти не полягає у механічному додаванні одного року навчання. Користуючись переходом до дванадцятирічки, ми повинні суттєво змінити нашу школу. Наприклад, виокремити чотирирічну початкову і базову середню – 5–9 класи – освіту. Перший­-другий і п’ятий-­шостий класи варто означити як адаптивні для подальшого навчання.

Дуже важливим елементом дванадцятирічної освіти має стати профільна старша школа – 10–12 класи, вона істотно відрізнятиметься від нинішньої, уніфікованої. Перший напрям старшої школи – академічний, який готуватиме учня до навчання у вищій школі. Якщо дитина виявить бажання і здібності поглиблено вивчати, скажімо, природничі дисципліни, то вона зможе робити це безпосередньо в школі, за рахунок збільшення годин і програми, й не буде необхідності звертатися до репетиторів. У результаті дитина отримає міцніші знання, що дасть змогу краще опанувати програму вищої школи.

Запровадити масову старшу академічну профільну школу – досить складно. Легше це зробити у містах, а саме – створити багатопрофільні академічні ліцеї, в яких дитина зможе вибрати власний вектор навчання. Значно важче зробити це в сільській місцевості. Але в жодному разі не можна створювати штучні профілі, що не відповідають запитам дітей, а лише на основі одноосібного рішення вчителя чи адміністрації. Виходом із ситуації може стати навчання молоді із сіл у районних центрах, де працюватимуть потужні профільні ліцеї. Або ж у сільських освітніх округах. Звичайно, для цього треба вирішити питання з підвезенням учнів.

Другий напрям старшої школи – професійний. Професійна освіта, на мій погляд, має складатися з двох рівнів: базового професійного (кваліфікований робітник) і вищого (молодший спеціаліст). Думаю, при формуванні професійної старшої школи варто звернути увагу на мережу ПТНЗ, технікумів і коледжів, піти шляхом їх укрупнення.

У минулому році ми проаналізували зміст навчання в середній освіті – по кожному предмету, в кожному класі. Думаю, що цей матеріал використають, коли складатимуть стандарти і програми нової 12­ річної школи.