2.5. Ознайомлення з основами виробництва

Навчаючись правильно володіти своїм матеріалом, учні привчаються розміщати його так, щоб не гаяти часу на допоміжні прийоми роботи. Внаслідок цього учні усвідомлюють, яке значення має організація робочого місця в умовах сучасного виробництва.

На заняттях з трудового навчання в учнів формується розуміння таких важливих елементів організації виробництва, як продуктивність праці, поділ праці, режим робочого дня, норма часу та ін.

Норма часу є основою планування. Вона не є чимось незмінним, а залежить від конкретних виробничих умов. Ту саму роботу можна виконати за різний час, залежно від устаткування, інструменту, кваліфікації робітника та інших факторів. У цьому учні пересвідчуються, коли порівнюють під час екскурсій роботу в класі, з роботою на підприємстві.

Велика увага приділяється формуванню в учнів уявлення про продуктивність праці і шляхи її підвищення.

Насамперед учні мають можливість порівнювати праці, які вони виконують на уроках з роботою на підприємствах. Вони також ознайомлюються з новаторами виробництва, з їхньою роботою, спрямованою на вдосконалення технології виробництва, створення нових пристроїв та інструментів. Перед учнями розкривається залежність між продуктивністю праці і організацією виробництва. Особливо показовим є в цьому розуміння поділу праці, бо учні на своєму особистому досвіді переконуються, що при індивідуальній формі навчання вдається швидше освоїтися з новою роботою, виконати її якісно, бо кожна учениця має своє індивідуальне завдання, і виконує його так, як їй подобається.

Працюючи в майстернях, учні вступають один з одним і з учителем у виробничі стосунки.

Учитель виконує практично роль майстра. Тому учні дізнаються на власному досвіді, як діє перша ланка організаційної структури промислового підприємства.

РОЗДІЛ ІІІ. СТАНОВЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ТРУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ

3.1. Етапи становлення технологічної освіти

Звичаї, обряди, традиції формували соціально значущі якості, серед яких трудові навички та вміння, працьовитість знаходилися на одному з перших місць. 

При затвердженні феодальних відносин морально-етичні норми набувають класовий характер. Панівний клас ставився до праці, особливо фізичному, все з більшим презирством, розглядаючи його як доля простого народу. Однак праця залишалася життєвою потребою для більшості населення, що викликало необхідність формувати у молодого покоління позитивне ставлення до праці, певну суму практичних умінь, працьовитість. [1, с. 123].

У східних слов'ян передача професійних навичок і вмінь пішла по шляху "братчини" –товариств, які об'єднують людей однієї професії. Тут готували молодь до певного ремесла. До речі, така ж "цехова" система була і в західних країнах. Її існування простягнулося з IV до XVIII ст. і історично відбилося в назвах кварталів міст.

Технологічна освіта зазнал багато змін і деякі з них зіграли важливу роль. Це Перша дослідна станція, засновником якої є Станіслав Теофілович Шацький. 

В історії створення та діяльності Першої дослідної станції з народної освіти можна намітити наступні 4 періоди розвитку: 

– 1912 –1918 рр. – період виникнення в суспільстві дослідної станції "Дитяча праця та відпочинок" ідеї організації дослідної станції, народженої потребою педагогічної практики.

–1919 –1921 рр. – період створення та становлення Першої дослідної станції, перших спроб "намацування" зв'язків між школою та соціальним середовищем.

Йде активна підготовка кадрів вчителів, які повинні вміти реалізовувати в практичній діяльності ідею зв'язку школи з навколишнім середовищем, бути одночасно педагогами та дослідниками педагогічного процесу.

Період з 1922 по 1928 роки – час найвищого підйому роботи Першої дослідної станції. Школа виступає центром виховання дітей в навколишньому середовищі, вона регулює і координує виховні впливи сім'ї і суспільства. У цей період педагогічний колектив станції створює цікаві зразки роботи в галузі методики навчання, трудового, естетичного і фізичного виховання. 

Останній період існування – 1929-1932 рр. відзначаються наполегливим прагненням керівництва станції посилити зв'язок школи з соціальним середовищем. Школи станції виступають центрами культурної революції. Діяльність Першої дослідної станції невіддільна від загального ходу розвитку єдиної трудової школи, яка є прекрасним зразком організації роботи з дітьми у 20-ті роки і відображає у своїй історії важкий, часом болісний, але героїчний, найцікавіший етап життя радянської школи [2, с. 198].