- •Перелік умовних скорочень і позначень
- •Розділ 1 порядок підготовки бойових стрільб
- •1.1. Форми проведення бойових стрільб
- •Ієрархія основних нормативних документів, які визначають порядок підготовки і методику проведення бойової стрільби
- •1.2. Підготовка керівника бойової стрільби
- •1.2.1. Визначення (уточнення) вихідних даних
- •1.2.2. Вибір району (ділянки місцевості) для проведення бойової стрільби
- •Величини простору при кінці льоту та бокових захисних зон, які розраховані для проведення стрільб на максимальні дальності
- •Перелік документів, які розробляються для підготовки і проведення бойової стрільби взводу
- •1.2.3. Розроблення плану проведення бойової стрільби
- •Коефіцієнти кількості вогневих завдань
- •1.2.4. Рекогносцировка та підготовка району бойової стрільби
- •1.3. Підготовка особового складу підрозділу до бойової стрільби
- •Перелік нормативів з предметів бойової підготовки, які доцільно відпрацьовувати під час проведення бойової стрільби
- •Графік підготовки особового складу 1 мр до проведення бойової стрільби
- •1.4. Підготовка матеріально-технічного забезпечення
- •1.4.1. Розрахунок кількості мішеней для виконання вправ бойових стрільб
- •Розрахунок кількості і характеру мішеней
- •Зведені дані мінімальної та максимальної (прицільної) дальності для припинення вогню між вогневим засобом і мішенню (ціллю)
- •Розрахунок кількості мішеней за видами (номерами), що здійснюється на основі розподілу усіх рухомих і нерухомих мішеней по рубежах (дальностях) і напрямках, залежно від тактики дій противника
- •1.4.2. Розрахунок кількості боєприпасів і засобів імітації
- •Округлені дальності прямого пострілу по мішенях Курсу стрільб
- •Розрахунок кількості боєприпасів для виконання вбс
- •Імітація тактичних дій і результатів застосування бойових засобів при проведенні бойових стрільб
- •Розділ 2 методика проведення бойових стрільб
- •Часові показники роботи командира взводу з організації оборонного бою в умовах відсутності зіткнення з противником
- •2.1. Методика проведення вступної частини
- •2.2. Методика проведення основної частини
- •Перелік тем та приблизний розрахунок годин
- •Порядок заміни на навчальних місцях
- •2.2.1. Перше навчальне місце
- •Картка обліку результатів ураження мішеней при виконанні вправи бойових стрільб
- •2.2.2. Друге навчальне місце
- •2.2.3. Третє навчальне місце
- •2.3. Оцінювання бойової стрільби взводу
- •Перелік показників (нормативів) оцінки за тактичні дії (варіант)
- •2.4. Методика проведення заключної частини
- •Висновки
- •Питання та тести для самоконтролю
- •Список літератури
- •Додатки
- •Опорного пункту 1 механізованого взводу
- •Стрілецька зброя, озброєння бмп-1 (бмд-1) і бтр
- •Танкове озброєння
- •Автоматичний гранатомет на станку агс-17 (після пристрілювання)
- •Кількість боєприпасів, необхідних для ураження повітряної цілі, шт.
- •Готовності мішеневого поля та обладнання навчального тактичного поля до виконання вправ бойових стрільб
- •Відповіді на тести
- •Підготовка і проведення бойових стрільб механізованих (танкових) підрозділів
- •79012, М. Львів, вул. Гвардійська, 32
2.2.1. Перше навчальне місце
Із прибуттям одного з механізованих взводів у визначене місце шикування, керівник заняття на навчальному місці повинен виконати обов’язки керівника стрільби на ділянці, які встановлені у [1, 7, 8].
Далі він доводить тему заняття на навчальному місці, мету, час та порядок відпрацювання навчальних питань на навчальному місці. Нагадує заходи безпеки і показує на місцевості: вихідний рубіж; рубежі відкриття та припинення вогню; на кожному рубежі – знаки основного напрямку стрільби, внутрішньої межі бокової захисної зони (зліва, справа); місця пунктів управління, боєпостачання; місця розміщення осіб, які обслуговують стрільбу, і уточнює порядок зв’язку з ними. Під час шикування керівник заняття може перевірити знання тими, хто навчається, основних положень Курсу стрільб, умов вправи та вимог безпеки, але краще це робити пізніше, на фоні тактичної обстановки, під час дообладнання вогневих позицій особовим складом.
Після цього керівник заняття на навчальному місці доводить час готовності до бою і дає вказівку командиру підрозділу, який виконує ВБС, приступити до роботи з підготовки бою.
Командир підрозділу, який виконує ВБС, діє в подальшому згідно з тактичною обстановкою в порядку, встановленому у [9].
Керівник заняття в цей період здійснює контроль та оцінює роботу командира, який навчається, заслуховує його доповіді та дає необхідні вказівки, але не втручається у його дії, якщо вони не призведуть до порушень вимог безпеки. Основну увагу під час перевірки дій командирів підрозділів необхідно звертати на виконання і доведення бойових документів (бойових наказів, схеми опорного пункту, карток вогню відділень) та перевірити їх на відповідність наказу старшого командира умовам виконання вправи тощо. Доки керівник бойової стрільби не впевниться в тому, що командир підрозділу відпрацював усі питання з організації бою, переходити до динаміки бою недоцільно. Але зловживати часом в інтересах організації бою за рахунок динаміки не потрібно.
Особовий склад під керівництвом заступника командира взводу, командирів відділень займається підготовкою озброєння і військової техніки до застосування, обладнанням укриттів для техніки й особового складу тощо.
Впевнившись у готовності підрозділу до бою, керівник бойової стрільби при необхідності уточнює порядок розіграшу бойових дій згідно з прийнятим рішенням.
Переконавшись у готовності підрозділу до проведення бойової стрільби, керівник уточнює завдання і час готовності підрозділу до бою і дає дозвіл начальнику пункту боєпостачання на видачу боєприпасів.
Видача боєприпасів здійснюється в тактичній обстановці через розгорнутий пункт боєпостачання, при наступі з ходу і у передбаченні вступу в бій з ходу – у вихідному районі (чи іншому визначеному керівником); при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником і в обороні – поблизу опорного пункту взводу, позиції відділення.
Боєприпаси кожний військовослужбовець отримує особисто по роздавально-здавальних відомостях. Передача боєприпасів між військовослужбовцями суворо забороняється. Якщо умовами вправи передбачено використання боєприпасів (наприклад, умовно пораненого) іншого військовослужбовця, то це здійснюється у визначений час і з дозволу керівника стрільби.
Отримані боєприпаси для БМП розміщуються в укладці бойових машин (магазинах), боєприпаси для автоматів, кулеметів (у тому числі і танкових) і гранатометів споряджаються в магазини, стрічки, коробки. Ручні гранати і запали до них видаються окремо, вони кладуться у сумки для гранат.
Перед початком виконання вправи бойових стрільб керівник перевіряє наявність зв’язку з усіма посадовими особами, які виконують ВБС та обслуговують стрільбу:
командир підрозділу;
начальник оточення;
начальник навчального тактичного поля (оператор мішеневої обстановки);
черговий лікар (фельдшер);
начальник пункту бойового постачання;
черговий зв’язківець;
артилерійський технік (майстер);
начальник поста освітлення (під час проведення стрільб вночі з використанням освітлювальних ракет);
спостерігачі (не менше, ніж кількість бойових машин, що виконують ВБС);
старший команди для гасіння пожеж на мішеневому полі;
сигналіст.
На виклик керівника стрільби на ділянці за циркулярним позивним у зв'язок входять по черзі всі кореспонденти і доповідають за формою, яка була встановлена завчасно, про готовність до виконання обов’язків, наприклад:
«Яструб - 10», я «Сітка - 22», зв'язок з усіма постами оточення стійкий, порушень перепускного режиму немає, я «Сітка - 22», прийом»;
«Яструб - 10», я «Зоркий - 35», людей, тварин і машин на мішеневому полі, низьколітних апаратів, вертольотів над районом стрільби немає, я «Зоркий - 35», прийом».
Після заслуховування доповідей усіх посадових осіб керівник бойової стрільби доповідає старшому керівнику стрільби про готовність до стрільби на ділянці.
Отримавши дозвіл від старшого керівника стрільби на початок стрільби, керівник бойової стрільби наказує підняти червоні прапори (відкрити червоні кола ВСП) на вишках НТП, сигналісту – подати встановлений сигнал, встановленим сигналом дає команду начальнику НТП підняти першу ціль.
Із початком виконання вправи бойових стрільб керівник стрільби на ділянці повинен:
спостерігати за порядком виконання вправ стрільб тими, хто стріляє, керувати показом цілей;
вимагати суворого дотримання вимог безпеки та Курсу стрільб усім особовим складом, що перебуває на ділянці;
у разі порушення вимог безпеки, появи на мішеневому полі людей, машин або тварин, виникнення пожежі на мішеневому полі, появи візуального сигналу білого кольору на командному пункті (бліндажі, укритті) або в іншому випадку, передбаченому Інструкцією із заходів безпеки полігона, негайно подати сигнал «Відбій», замінити візуальний сигнал на дільничному пункті управління (командному пункті) і вжити заходів щодо припинення стрільби;
вживати заходів щодо усунення перешкоди стрільбі, при цьому діяти у порядку, визначеному Інструкцією з вимог безпеки полігона;
після усунення перешкод для продовження стрільби отримати дозвіл від старшого керівника стрільби;
контролювати ведення обліку снарядів (мін, гранат), що не вибухнули.
У ході виконання вправ стрільб керівник стрільби на ділянці повинен перебувати:
під час стрільби в пішому порядку – вдень не ближче 15 м від тих, хто стріляє, вночі – не ближче 5 м;
під час стрільби через бійниці (поверх борту) бойових машин (БМ), з кабіни автомобіля, вертольота у польоті – у БМ, автомобілі, вертольоті;
під час стрільби з озброєння БМ – на дільничному пункті управління;
під час виконання ВБС у складі підрозділу – за бойовим порядком підрозділів у місці, що забезпечує спостереження за діями тих, хто стріляє, але не ближче 15 м вдень і не ближче 5 м вночі.
Під час виконання вправ стрільб з коротких зупинок та на ходу (з ходу) показ цілей проводиться після проходження тих, хто стріляє (БМ), РВВ, а також після досягнення ними рубежів, від яких обчислюються дальності до цілей, зазначені в умовах вправ.
Показ (рух) кожної наступної цілі проводиться, як правило, по закінченні показу (руху) попередньої та зміни (у ході зміни) вогневої позиції. Варіанти показу цілей та вогневі позиції (при виконанні вправ стрільб з місця) для кожної зміни тих, хто навчається, визначаються керівником стрільби на ділянці або особою, що перевіряє.
При виконанні ВБС керівник стрільби нарощує обстановку, позначаючи дії противника мішенями, макетами вогневих засобів і військової техніки, засобами імітації, на визначених ділянках за допомогою спеціально підготовленого особового складу або голосом по радіо залежно від ситуації, що склалася на полі бою. При необхідності уточнює або ставить нові завдання командиру, який навчається, вимагає від нього своєчасного реагування на всі зміни обстановки, прийняття рішень і своєчасного уточнення завдань підлеглим, оцінює дії командира взводу та його підлеглих, що навчаються.
Керівник бойової стрільби знаходиться на КСП взводу поруч із командиром взводу (на БСвід – поруч із командиром відділення), який виконує ВБС. По мірі нарощування обстановки, відповідно до свого плану здійснює показ цілей і контролює роботу командирів з управління підрозділом і вогнем, вчасно нарощує обстановку, слідкує за тим, щоб командиром і особовим складом у ході вогневого ураження не допускалися спрощення в тактичних діях, здійснює контроль за дотриманням вимог безпеки, при грубому їх порушенні негайно подає сигнал на припинення вогню.
Якщо командир, який навчається, у ході бою прийняв рішення, недостатньо глибоко оцінивши обстановку, керівник заняття повинен досягти уточнення рішення шляхом додаткової імітації і позначення дій противника, інформацією про положення і характер дій сусідів та дій окремих військовослужбовців і вогневих засобів у підрозділі.
У тому випадку, коли рішення відповідає обстановці, його виконання не призведе до порушень заходів безпеки, затверджує рішення командира підрозділу і не втручається у його дії. У разі, коли підрозділ діяв невміло, керівник бойової стрільби, використовуючи резервні групи мішеней, створює таку обстановку, яка спонукає командира уточнити своє рішення чи прийняти найбільш доцільне, що відповідає обстановці.
Позначення дій противника імітацією здійснюється відповідно до організації і тактики підрозділів умовного противника, рішення командира, реальних дій особового складу і повинно спонукати тих, хто навчається, діяти у ході заняття ініціативно і рішуче, з урахуванням обстановки і отриманого бойового завдання.
Керівник бойової стрільби може діяти у тактичній обстановці у ролі старшого командира для командира підрозділу, який виконує ВБС. Однак не потрібно надто насичувати ведення переговорів з командиром підрозділу, що стріляє, для нарощування тактичної обстановки. Це може заважати йому управляти підрозділом, відволікати керівника стрільби від функцій контролю за виконанням ВБС і управління мішеневою обстановкою та певною мірою зменшувати відповідальність командира підрозділу за результати бою.
Під час ведення оборонного бою рубежі відкриття вогню визначаються конкретно для кожного елементу бойового порядку підрозділу (бойової охорони, підрозділів першого, другого ешелонів) і проходять, як правило, по передньому краю оборони, що займають підрозділи, одночасно вони можуть бути і рубежами припинення вогню після виконання цим підрозділами поставленого завдання.
Керівник бойової стрільби показ дій противника починає з дальніх рубежів із послідовним просуванням його до переднього краю підрозділу, який обороняється. Показ цілей та мішеней здійснюється оператором мішеневої обстановки за командою керівника стрільби з використанням схеми управління мішеневою обстановкою (схема 2.1).
Схема 2.1
Схема управління мішеневою обстановкою при виконанні ВБС
Продовження схеми 2.1
Продовження схеми 2.1
Дії командира, який навчається, вважаються вірними, якщо вони спрямовані на використання слабких сторін противника і вигідних умов місцевості, якщо він застосовує військову хитрість, безперервно веде розвідку противника, приймає сміливі і рішучі рішення, впевнено керує вогнем і здійснює швидкий маневр для успішного виконання бойового завдання, безперервно підтримує взаємодію з приданими і підтримуючими підрозділами.
По закінченні показу мішеневої обстановки керівник бойової стрільби встановленим сигналом дає частковий відбій. За цим сигналом усі вогневі засоби припиняють ведення вогню, особовий склад і БМ зупиняються, гарматам і кулеметам БМ надається максимальний кут підвищення, вимикаються електроспуски.
Екіпажі бойових машин і особовий склад розряджають зброю, невитрачені боєприпаси вилучаються і здаються на пункт боєпостачання.
Командир підрозділу, який навчається, особисто перевіряє розрядження зброї і доповідає про це керівнику бойової стрільби. Керівник бойової стрільби викликає до себе начальника пункту боєпостачання і наказує прийняти невитрачені боєприпаси і стріляні гільзи.
Після сдавання боєприпасів, перевірки зброї на розрядженість, наявності особового складу, озброєння і техніки керівник заняття визначає командиру завдання на подальші дії. У відповідності із планом за необхідністю дає команду на отримання імітаційних засобів та продовження проведення заняття.
Мішені оглядає особисто керівник бойової стрільби або помічник з мішеневої обстановки, позначає на них ураження та заносить дані в картку обліку результатів ураження мішеней (табл. 2.4). Із завершенням етапу бойових стрільб, відпрацювання всіх навчальних питань керівник проводить розбір.
Таблиця 2.4
