- •2 Вступ
- •3 Перелік умовних скорочень і позначень
- •Розділ і вивірка прицілів
- •Вивірка прицілу 1г46
- •1.1.1. Вивірка нульової лінії прицілювання прицілу 1г46 за допомогою увкв
- •Вивірка нульової лінії прицілювання прицілу 1г46 за допомогою увкв при вимкненій сув
- •Регулювання увкв
- •1.1.2. Перевірка та вивірка далекоміра прицілу 1г46
- •1.2.1. Вивірка нульової лінії візування денного каналу
- •1.2. Вивірка прицілу ткн-4сr
- •1.2.2. Вивірка нульової лінії візування нічного каналу
- •1.3. Вивірка нульової лінії візування прицілу тпн-4эr
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі приведення озброєння танка т-64-бм «булат» до нормального бою
- •2.1. Організація перевірки боєм танкових гармат
- •2.1.2. Методика і порядок перевірки боєм танкових гармат
- •2.2. Приведення спареного з гарматою кулемета пкт до нормального бою.
- •2.3. Приведення зенітного кулемета до нормального бою
- •2.4. Приведення вкладного ствола 2х35 до нормального бою
- •Габарит кучності пкт
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ ііі технічне обслуговування комплексу управління вогнем
- •3.1. Види і періодичність технічного обслуговування
- •3.1.1. Контрольний огляд і щоденне технічне обслуговування
- •Перелік робіт при контрольному огляді і щоденному технічному обслуговуванні
- •3.1.2. Технічне обслуговування № 1 і № 2
- •Перелік робіт, що проводяться при технічному обслуговуванні № 1 і № 2
- •3.2.1. Загальні|спільні| вказівки
- •3.2.2. Блокування і обмеження в застосуванні|вживанні| кув
- •3.2.3. Вказівки щодо вимог безпеки при роботі з|із| комплексом пнк-4сr
- •3.2.4. Вказівки щодо вимог безпеки при роботі з|із| то1-ко1эr
- •3.3.1. Підготовка комплексу до роботи
- •Положення|становище| ручок перемикачів на пульті|пульт-панелі| біп
- •3.4. Увімкнення|приєднання| кув
- •3.4.1. Увімкнення|приєднання| сув
- •3.4.2. Увімкнення|приєднання| комплексу пнк-4сr
- •3.4.3. Загальні|спільні| вказівки щодо ввімкнення|приєднання| комплексу то1-ко1эr
- •3.5. Вимкнення кув
- •3.5.1. Вимкнення сув
- •3.5.2. Вимкнення комплексу пнк-4сr
- •3.5.3. Вимкнення комплексу то1-ко1эr
- •3.6.1. Загальні|спільні| вказівки
- •3.7. Перевірка функціонування кув
- •3.7.1. Перевірка функціонування сув
- •3.7.2. Перевірка функціонування далекоміра прицілу 1г46, вивірка, перевірка і виставляння робочої напруги|напруження| накачування далекоміра
- •3.7.3. Перевірка функціонування каналу введення поправок на відхилення умов стрільби|стрільби| від нормальних
- •3.7.4. Перевірка функціонування каналу введення поправки
- •3.7.5. Перевірка функціонування каналу введення поправок на бічну|бокову| складову швидкості вітру
- •3.7.6. Перевірка функціонування комплексу пнк-4сr
- •3.7.7. Перевірка функціонування комплексу то1-ко1эr
- •3.8. Вивірка лінії візування прицілу ткн-4сr із|із| гарматою
- •3.8.1. Вивірка денного каналу
- •3.8.2. Вивірка нічного каналу
- •3.9. Вивірка лінії візування нічного прицілу тпн-4эr
- •3.9.1. Вивірка лінії візування нічного прицілу тпн-4эr
- •3.9.2. Вивірка лінії візування нічного прицілу тпн-4эr в автоматичному режимі роботи
- •3.10. Перевірка і регулювання електричного нуля|нуль-індикатора,нуль-множини,нуль-последовності,нуль-елемента| сув
- •3.10.1. Перевірка введення індивідуальних кутів|рогів,кутків| вильоту
- •3.10.2. Перевірка і регулювання точності відпрацювання і введення кутів|рогів,кутків| прицілювання
- •Відпрацювання і введення кутів|рогів,кутків| прицілювання для різних балістик і відстаней.
- •Кути прицілювання при різних балістиках і дальностях
- •3.11. Перевірка і регулювання точності відпрацювання і введення кутів |рогів,куткібічного|бокового| упередження на відносну швидкість цілі
- •Кути упередження при різних балістиках і дальностях
- •3.12. Перевірка і регулювання жорсткості і ступеня|міри| демпфування стабілізатора озброєння танка
- •3.12.1. Перевірка і регулювання жорсткості приводу вн
- •3.12.2. Перевірка і регулювання ступеня|міри| демпфування
- •3.12.3. Перевірка і регулювання ступеня|міри| демпфування приводу гн
- •3.13. Перевірка швидкості відведення стабілізованої лінії візування
- •3.14. Перевірка функціонування сув за допомогою вбудованого контролю
- •3.14.1. Перевірка функціонування сув за допомогою вбудованого контролю балістичного обчислювача
- •3.14.2. Перевірка відпрацювання кутів|рогів,кутків| прицілювання і бічного|бокового| упередження за допомогою вбудованого контролю
- •3.15. Перевірка і регулювання зони дозволу пострілу
- •3.15.1. Перевірка зони дозволу пострілу в основному режимі
- •3.15.2. Перевірка зони дозволу пострілу в режимі «Дубль»
- •3.16. Перевірка точності компенсації статичної помилки
- •3.17. Перевірка функціонування каналу введення поправки на власний хід танка
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv технічне обслуговування комплексу керованого озброєння
- •4.1. Призначення та види технічного обслуговування комплексу керованого озброєння
- •4.1.1. Контрольний огляд
- •Перелік робіт, що проводяться при контрольному огляді
- •4.1.2. Підготовка тако до перевірки
- •4.1.3. Перевірка вивірки каналу управління, розузгодження вісей візирного та інформаційного каналів
- •4.1.4. Перевірка функціонування тако
- •4.2. Щоденне технічне обслуговування (щто)
- •4.2.1. Перелік робіт, що проводяться при щто
- •Перелік робіт, що проводяться при щоденному технічному обслуговуванні
- •4.3. Порядок|лад| проведення технічного обслуговування №1 (то-1)
- •4.3.1. Перелік перевірок, що проводяться при то-1
- •4.3.2. Методика проведення то-1
- •4.4. Порядок|лад| проведення технічного обслуговування №2 (то-2)
- •4.4.1. Вказівки з вимог безпеки при проведенні робіт то-2
- •4.4.2. Періодичність проведення то-2
- •4.4.3. Підготовка до проведення то-2
- •Перелік приладів та інструментів, які використовуються при то №2 тако комплексу керованого озброєння
- •4.5. Підготовка кпа до роботи
- •4.5.1. Підготовка кпа 9в940 до роботи
- •4.6.1. Вказівки щодо вимог безпеки
- •4.5.2. Підготовка кпа 9в940м| до роботи
- •4.6. Методика перевірок при проведенні то -2
- •4.6.2. Загальний порядок|спільне| увімкнення|приєднання| тако і кпа
- •4.6.3. Перевірка струму|току| насоса
- •4.6.4. Перевірка частоти обертання реєстру
- •4.6.5. Перевірка юстирування
- •4.6.6. Перевірка команд у точках поля
- •4.6.7. Перевірка паралельності візуального та інформаційного каналів
- •4.6.8. Вивірка інформаційного каналу блока 9с516 і візуального каналу прицілу 1г46
- •4.6.9. Перевірка паралельності візуального та інформаційного каналів 1г46
- •4.6.10. Перевірка тимчасових затримок Тзад, Тпрев
- •4.6.11. Перевірка часу роботи випромінювача
- •4.7. В|спіимкнення тако і кпа
- •4.8. Можливі несправності складових кко і способи їх усунення
- •Можливі несправності кко
- •4.9. Заміна несправних|непоправних| складових таув
- •4.9.1. Заміна блока автоматики 9с517
- •4.9.2. Заміна перетворювача напруги|напруження| 9с601
- •4.9.3. Заміна ковпачка цифт.757513.005
- •4.9.4. Заміна ковпачків цифт.757513.006
- •4.9.5. Заміна кришки асип.301255.013 і гвинта (баранчика) асип.301612.002 на блоці 9с601
- •4.9.6. Заміна опори асип.304242.001
- •Питання для самоконтролю
- •5.1. Перелік параметрів, з якими проводяться|виробляє,справляє| перевірка і регулювання
- •5.2. Вказівки щодо вимірювання|вимірах| та регулювання параметрів комплексу Регулювання кув повинне проводитися|виробляти,справляти| в нормальних кліматичних умовах:
- •Перелік приладів і виробів, після заміни яких необхідно проводити перевірку та регулювання
- •Встановлення балістики на пульті біп
- •5.3 Заходи безпеки при роботі з|із| кув
- •5.4. Підготовка до роботи
- •Початкове положення органів управління танкового балістичного обчислювача
- •Початкове положення регулювальних резисторів бу-к1
- •5.5. Методи регулювання і перевірки
- •5.5.1 Регулювання стабілізатора
- •5.5.2. Встановлення датчика курсу (дпб) і регулювання обчислювача
- •Покази цифрового індикатора при різних положеннях башти
- •5.5.3. Попередне регулювання крутизни|крутості| сигналів на вході блока бу‑ к1
- •5.5.4. Балансування підсилювачів приводів гн і вн
- •5.5.5. Регулювання ступеня|міри| демпфування стабілізатора
- •5.5.6. Регулювання неплавності наведення
- •5.5.7. Перевірка і регулювання зони нечутливості
- •5.5.8. Регулювання швидкісної помилки приводів стабілізатора з|із| вимкненими інтеграторами
- •5.5.9. Перевірка похибки приводів при наведенні із|із| увімкненими інтеграторами
- •5.5.10. Перевірка відведення башти|вежі| в режимі дубль‑па
- •5.5.11. Перевірка працездатності схеми вбудованого контролю стабілізатора
- •5.5.12. Регулювання параметрів прицілів
- •5.5.13. Регулювання комплексу то1-ко1эr
- •5.5.15. Регулювання електричного нуля|нуль-індикатора,нуль-множини,нуль-последовності,нуль-елемента| обчислювача і введення індивідуальних кутів|рогів,кутків|
- •5.5.16. Регулювання ширини і зміщення|зміщення| середини зони дозволу пострілу в основному режимі
- •Величини кутів прицілювання в залежності від типу балістики та дальності
- •5.6. Перевірка і регулювання ширини зони дозволу пострілу по вн у режимі «Дубль»
- •5.7. Регулювання величини кутів|рогів,кутків| прицілювання при в| 0
- •Значення похибки вироблення кута прицілювання
- •5.8. Перевірка тестових завдань|задач|
- •Значення кута прицілювання при виконанні тестових завдань
- •5.9. Регулювання величини кутів|рогів,кутків| упередження при г 0
- •Похибки кута упередження при різних балістиках та дальностях
- •5.10. Регулювання величини поправок на бічну|бокову| складову швидкості вітру
- •Величина поправки на бічну складову вітру
- •5.11. Регулювання величини поправок по дальності за рахунок власного ходу танка д
- •5.12. Регулювання величини поправки на переносну швидкість за рахунок власного ходу танка
- •5.13. Регулювання поправки на розходження| (відведення)
- •5.14. Регулювання стабілізатора і обчислювача на крені танка
- •5.14.1. Регулювання утримання башти|вежі| танка на крені за сигналом длу
- •5.14.2. Регулювання величини поправок на крен осі цапф гармати
- •Величина похибки при проведенні регулювання поправок на крен осі цапф гармати
- •5.15. Пломбування
- •5.16. Перелік контрольно-вимірювальної апаратури
- •Питання для самоконтролю
2.2. Приведення спареного з гарматою кулемета пкт до нормального бою.
Для приведення спареного з гарматою кулемета ПКТ до нормального бою необхідно:
- закріпити на башті танка прапорець червоного кольору;
- кулемет приводиться до нормального бою після вивірки прицілів патронами з кулею ЛПС однієї партії;
- встановити і відгоризонтувати щит 1,51,5 м з пристрілювальною мішенню (Рис.2.6) на відстані 100 м від дульного зрізу гармати;
- перевірити кріплення кулеметної установки;
- навести приціл “4” кулеметної шкали в центр знака прицілу 1Г46 на пристрілочній мішені;
- у ствол кулемета ПКТ встановити трубку холодної пристрілки ТХП 7-195;
- механізмами вивірки ПКТ навести перехрестя ТХП в точку наведення (середина верхнього обрізу габариту влучності);
- зняти ТХП;
- не збиваючи наводки, зробити безперервну чергу з 10 пострілів;
- визначити середню точку влучення (СТВ) та її відхилення (якщо є) від контрольної.
Бій кулемета вважається нормальним, якщо СТВ знаходиться в габариті влучності 1113 см, нанесеному на мішені і не менше 8 пробоїн вміщуються в габариті кучності 1416 см, накладеному на пробоїни довільно з центром у СТВ.
Приклад:
СТВ відхилилась від КТ згори на 30 см і вправо на 15 см.
Необхідно: - для переміщення СТВ вниз на 30 см послабити нижню втулку вертикального гвинта вивірного механізму і на 3 великі поділки завернути верхню втулку, після чого затягнути нижню втулку;
- для переміщення СТВ ліворуч на 15 см послабити ліву втулку і на 1,5 великі поділки затягнути праву втулку, після чого затягнути ліву втулку.
Примітка: оберт втулки на одну велику поділку відповідає переміщенню СТВ на 0-01, що для дальності 100 м дорівнює 10 см.
Після приведення кулемета до нормального бою втулки вивірного механізму попарно зашплінтувати дротом, червоний прапорець на башті замінити на білий під час виходу екіпажу з танка та зняти по закінченні приведення кулемета до нормального бою.
Рис. 2.6. Пристрілювальна мішень ПКТ для Т-64БМ «Булат»
Після приведення кулемета до нормального бою гайки вивірочного| механізму зашплінтувати| дротом і визначити контрольно-вивірні| координати, для чого:
- встановити рукоятку балістики на прицілі навідника у положення «П» при нульовій установці дистанції;
- після охолоджування ствола за допомогою механізмів наведення сумістити вершину| центральної прицільної марки прицілу зі своїм знаком на щиті, встановленому на 25 м від дульного зрізу гармати;
- спостерігаючи в ТХП|, встановлену в ствол кулемета, відзначити на щиті точку, відповідну перехрестю ТХП|;
- вказану операцію виконати тричі і по трьом точкам визначити середнє положення знака ТХП| на щиті;
- заміряти координати середньої точки знака для ТХП| щодо знака для прицілу, і отриманий результат занести в картку контрольно-вивірних| координат, вклеєну у формуляр танка.
2.3. Приведення зенітного кулемета до нормального бою
Зенітний кулемет, що поступає з танком, приведений до нормального бою, і результати пристрілки внесені до контрольної картки, вклеєної у формуляр танка.
У разі заміни кулемета, люльки, редуктора вертикального наведення, зенітного прицілу, прицілу командира, а також у разі порушення точності стрільби, провести приведення кулемета до нормального бою в наступному порядку:
- перевірити вивірку прицілу командира з гарматою;
- встановити на відстані 25±0,1 м від зрізу горизонтально встановленої гармати контрольно-вивірний| щит із координатами, вказаними в контрольній картці формуляра танка;
- зняти ЗКУ| із стопора по-похідному і правий люк із механічного стопора;
- встановити трубку холодної пристрілки (ТХП|) у канал ствола кулемета;
- увімкнути АЗР| «ПРАВ ЛЮК» на розподільному щитку командира, при цьому на пульті командира висвітиться транспарант «ПРАВ ЛЮК»;
- встановити на пульті БПВ29 перемикачі «РЕЖИМ» – у положення «НАБЛ»| і «ЗУ»| – у положення «А»;
- увімкнути на прицілі командира тумблер «СТАБИЛ»|, при цьому на передній панелі прицілу командира зажевріє індикатор «ПИТ» і не більше, ніж через 2хв.– індикатор «РАССТОП»|;
- встановити рукояткою механізму балістики денної гілки, шкалу «З» поля зору денного багатократного каналу прицілу командира в положення «0»;
- за допомогою важеля управління на пульті БПВ29 навести вершину| прицільної марки прицілу командира в центр свого знака на | щиті, при цьому центр перехрестя ТХП| повинен збігатися з центром свого знака.
Увага! Наведення проводити однаково, зліва направо і від низу до верху.
У разі незбігу центра перехрестя ТХП| із центром свого знаку на щиті необхідно:
- при незбігу по вертикалі – розконтрити вивірні гвинти на редукторі приводу вертикального наведення та, спостерігаючи в ТХП|, обертанням вивірних| гвинтів сумістити центр перехрестя з центром свого знака на щиті;
- після проведення регулювання гвинти законтрити;
- при незбігу по горизонталі – ослабити чотири болти кріплення кронштейна зенітної установки до люка (користуватися шарнірним ключем 457.94.202сб із ЗІП|) і зміною кількості прокладок між кронштейном ЗПУ| і упором на люку добитися поєднання центра перехрестя ТХП| із центром свого знака на щиті, зважаючи на те, що залежно від товщини (тонкою, середньою або товстою) знятої або доданої прокладки, перехрестя переміщається по горизонту на 1, 3 або 6 т.д. відповідно.
Зняті при регулюванні прокладки встановити під шайбу болта, що притискає кронштейн ЗПУ| до упора, і, відповідно, зайві прокладки знімати з-під шайби.
Після вивірки кулемета по горизонту затягнути болти кріплення кронштейна ЗПУ|.
Переконатися, що вершина| прицільної марки прицілу командира і центр перехрестя ТХП| збігаються з центрами своїх знаків на вивірному| щиті.
Не збиваючи наведення ТХП|, через окуляр зенітного прицілу визначити положення центра перетину штриха «0» із вертикальним штрихом щодо центра свого знака на вивірному| щиті, у разі незбігу, необхідно провести регулювання зенітного прицілу, для чого:
- при незбігу по горизонталі необхідно розконтрити| гвинт на корпусі окуляра;
- спостерігаючи в окуляр прицілу, обертанням гвинта добитися поєднання точки перетину горизонтального штриха «0» та вертикальним штрихом з центром свого знака на щиті;
- при незбігу по вертикалі регулювання здійснювати гвинтом на захисній трубі прицілу; після закінчення регулювань всі регулювальні гвинти законтрити.
Після закінчення вивірки необхідно перевірити зенітний кулемет стрільбою по контрольній мішені (рис.2.7), встановленій на відстані 100±0,1 м від дульного зрізу гармати в наступній послідовності:
- вийняти з каналу ствола гармати ТХП|;
- зарядити кулемет;
- прогріти кулемет 20 пострілами в послідовності: 2 одиночних|, 2 черги по 4-6 пострілів і решту пострілів однією чергою;
- контрольна стрільба ведеться трьома групами по десять пострілів (група вистрілюється двома чергами по 4-6 пострілів).
Для пристрілки кулемета з прицілом командира необхідно рукояткою механізму балістики денної гілки встановити дистанцію «4» на шкалі «3»; навести важелем управління на пульті БПВ29 вершину| центральної прицільної марки в центр свого знака на мішені і натиснути кнопку стрільби.
Для пристрілки кулемета із зенітним прицілом необхідно перемикач ЗУ| встановити в положення «ПА», а перемикач «РЕЖИМ» залишити в положенні «НАБЛ»|; навести перехрестя поділки цифри «4» з вертикальним штрихом зенітного прицілу на свій знак на контрольній мішені і натиснути кнопку стрільби.
Кулемет вважається приведеним до нормального бою, якщо СТВ| знаходиться в колі 300 мм і вісім пробоїн з десяти вміщаються в коло діаметром 1 метр довільно накладеного на пробоїни, при стрільбі через командирський і зенітний приціли. Якщо СТВ| трьох груп не знаходиться в колі 300 мм, необхідно провести коректування вивірки і повторити пристрілку.
Якщо СТВ| першої групи знаходиться поза колом 300 мм, необхідно провести відповідне коректування вивірки і повторити пристрілку.
Якщо СТВ| двох груп укладається в коло 300 мм, третю групу пострілів допускається не проводити.
Визначення СТВ|
СТВ| групи визначається за наявності 8 нормальних пробоїн, інакше група вважається анормальною і перестрілюється. Анормальною вважається пробоїна, що відхилилася від найближчих пробоїн на відстань більше 400 мм.
Рис. 2.7. Пристрілювальна мішень НСВТ для Т-64БМ «Булат»
СТВ| групи визначається таким чином:
- відрахувати зліва або справа 6 пробоїн (початок відліку починати, відповідно, зліва або справа), і, розділивши відстань між 5 і 6 пробоїнами навпіл, провести вертикальну лінію;
- відрахувати зверху або знизу 6 пробоїн (початок відліку починати відповідно, зверху або знизу), і розділивши відстань між 5 і 6 пробоїнами навпіл, провести горизонтальну лінію;
- точка перетину горизонтальної і вертикальної ліній і буде шукана СТП|.
Загальну СТВ| трьох груп визначати таким чином:
- з'єднати прямою лінією дві найближчі СТВ| і відстань між ними розділити навпіл;
- отриману точку з'єднати прямою лінією з третьою СТВ| і отриманою прямою розділити на три рівні частини;
- точка на другій прямій, найближча до перших двох СТВ,| і буде середньою СТВ| груп.
Корегування вивірки
Корегування вивірки виконується по переносному вивірному| знаку при перевірці кулемета стрільбою по контрольній мішені, встановленій на 100 м. Корегування вивірки виконувати у наступній послідовності:
- визначити координати отриманої СТВ| щодо точки влучення, нанесеної на контрольній мішені;
- встановити по отриманих координатах переносний вивірний| знак для прицілу, прийнявши за точку відліку центр, що є на контрольній мішені вивірного| знака;
- навести приціл на переносний вивірний| знак і механізмами регулювання сумістити центр перехрестя ТХП| зі своїм знаком.
Визначення контрольно-вивірних| координат зенітного кулемета
Визначення контрольно-вивірних| координат проводиться після закінчення пристрілки після охолодження ствола до температури навколишнього повітря таким чином:
- встановити на відстані 25±0,1 м від дульного зрізу горизонтально встановленої гармати контрольно-вивірний| щит із нанесеним на ньому перехрестям;
- встановити в канал ствола кулемета ТХП|;
- навести на хрест вершину| прицільної марки командирського прицілу, заздалегідь встановивши шкалу «3» у положення «0»;
- спостерігаючи в ТХП| відзначити на щиті точку, відповідну положенню центра перехрестя ТХП,| і заміряти її координати щодо центра перехрестя для командирського прицілу;
- аналогічно зняти контрольно-вивірні| координати для зенітного прицілу. При цьому наводити в свій знак на щиті точку перетину штриха «0» із вертикальним штрихом;
- отримані координати внести до картки контрольно-вивірних| координат, яку потім вклеїти у формуляр танка.
Для точнішого визначення координат, що заносяться в контрольно-вивірну| картку, візування для кожного випадку проводити тричі і, знайшовши середню точку з трьома вимірюваннями (аналогічно визначенню СТП| груп), визначити величини координат.
