- •Курсова робота
- •Розділ 1. Загальна характеристика гнучкості
- •1.1. Визначення поняття гнучкість
- •1.2. Види гнучкості
- •1.3. Засоби розвитку гнучкості
- •1.4. Методи розвитку гнучкості
- •1.5. Контроль за розвитком гнучкості
- •1.6. Державний тест на гнучкість
- •2.1. Вікова динаміка природного розвитку гнучкості та контроль за її розвитком
- •2.2. Особливості розвитку гнучкості в молодшому шкільному віці
- •Розділ 2. Вікові особливості розвитку гнучкості школярів
- •2.3. Розвиток гнучкості на уроках фізичної культури школярів 10-11 класів
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
1. Отже, підбиваючи підсумки, можна зробити наступні висновки. Рівень розвитку гнучкості повинен випереджувати максимальну амплітуду, яка необхідна для оволодіння технікою руху, що вивчається. Цим створюється певний запас гнучкості.
2. Останнім часом набули популярності комплекси статичних вправ (стретчинг – від англійського слова, що означає “натягнути”, “розтягнути”), спрямованих на розвиток гнучкості. Фізіологічна особливість стретчинга полягає в тому, що розтягування м’язів і утримання певної пози викликає в них активізацію процесів кровообігу і обміну речовин.
Застосування стретчинга у спортивній діяльності пов’язують із пошуками шляхів підвищення як еластичності м’язової тканини, сухожилок, зв’язок, суглобових сумок так і працездатності м’язового апарату, а також із профілактикою травм. Про доцільність стретчингу висловлюються спеціалісти, які стверджують, що класичні силові вправи, спрямовані на підвищення максимальної сили, зменшують рухливість суглобів на 5-10%. Натомість стретчинг в комплексі із силовими вправами підвищує рухливість у суглобах на 5-12% і зберігає її впродовж 48 годин. Найпоширенішою є наступна послідовність виконання вправ: фаза скорочення м’яза (силові і швидкісно-силові вправи) тривалістю 1-5 с, потім розслаблення м’яза – 3-5 с і після цього розтягування у статичній позі – від 15 до 60 с. Тривалість розтягування м’яза понад 30 с застосовується у тренуванні тільки підготовлених спортсменів. Для початківців і юних спортсменів тривалість розтягування знаходиться в межах 10-20 с.
3. Рухомість у суглобах можна оцінювати і в процесі виконання вправ на розвиток гнучкості. При цьому вправи можуть мати як базовий, так і спеціальний характер. Застосовуючи базові вправи, необхідно використовувати різноманітні рухи (згинання, розгинання, приведення, відведення, ротації), що вимагають високого рівня рухомості в суглобах. Вправи повинні бути різноманітними, щоб можна було різнобічне оцінити як активну, так і пасивну гнучкість.
Але особливе значення використання вправ має для оцінки рівня спеціальної гнучкості, оскільки існує тісний взаємозв’язок між рівнем рухомості в суглобах і ефективністю спортивної техніки, здатністю до реалізації сили, швидкісних якостей, координації витривалості. Наприклад, деякі з вправ, що використовуються при обстеженні плавців.
На завершення слід зауважити, що найвищого ефекту в розвитку гнучкості можна досягнути при систематичному поєднанні вправ із різних груп.
Список використаної літератури
1. Волков Л.В. «Наукові основи фізичної підготовки підростаючого покоління» Київ: 1978 – 13-15 с.
2. Волков Л.В. «Метод виховання фізичних здібностей учнів».- Київ: 1980. – 142-146 с.
3. Волков Л.В. «Пособие для учителя».- Киев: Физическое воспитание учащихся, 1988.- 90-92 с.
4. Дубовис М.С. «Физическая культура школьников 4-8-х классов».- Киев: 1979.- 117-119 с.
5. Зациорский В.М. Физические качества спортсмена – М.: (основи теории и методики воспитания) «Фізкультура и спорт», 1966.-4-9 с.
6. Кучеров И.С., Шабатура Н.Н., Давиденко И.М. Физиология человека: Учебное пособие для студентов факультетов физ. воспитания пед. институтов. – Киев:1981.- Яз.укр. 408 с.
7. Матвеева Л.П., Новикова А.Д. Общие основи теории и методики физического воспитания. Том 1, 1976. – 229 с.
8. Науково-методичний журнал Лях В.И. «Физическая культура в школе» 1958.-4-9с.
9. Науково-методичний журнал «Фізичне виховання в школі» 3/97.
10. Науково-методичний журнал «Фізичне виховання в школі» 4/2000.
11. Науково-методичний журнал «Теорія та методика фізичного виховання» 5(25) /2006.
12. Науково-методичний журнал «Теорія та методика фізичного виховання» 6(26) /2006.
13. Науково-методичний журнал «Теорія та методика фізичного виховання» 5(31) /2007.
14. Пеганов Ю.А., Берзина Л.А. Физкультура для здоровья – М.: Позвоночник гибок-тело молодо, 1991.- 15-16 с.
15. Усищева Ц.Л. Физическое воспитание подростков.- М.: 1966.
16. Фомин Н.А., Филин В.П. Возрастные основы физического воспитания.- М.: «Физкультура и спорт», 1972.- 97-98 с.
17. Худолій О.М. Загальні основи теорії і методики фізичного виховання: Навчальний посібник.- 2-е вид., випр. – Харків: «ОВС», 2008.
18. Худолій О.М. Основи методики викладання гімнастики: Навчальний посібник. В 2-х частинах. – 3-е вид., випр. і доп. – Харків:»ОВС», 2004. – Ч.1.- 414 с.
19. Худолій О.М. Основи методики викладання гімнастики: Навчальний посібник. В 2-х томах. – 4-е вид., випр. і доп. – Харків:»ОВС», 2008. – Ч.2.- 464 с.
