2.3 Огляд та аналіз існуючих конструкцій

За характером взаємодії коліс і кузова під час руху автомобіля всі підвіски поділяють на: залежні; незалежні.

Залежна підвіска (рис. 1, а) забезпечує жорсткий зв'язок між лі­вим і правим колесом, у результаті чого переміщення одного з них у поперечній площині передається іншому й спричинює нахил кузова.

Незалежна підвіска (рис. 1, б) характеризується відсутністю жорсткого зв'язку між колесами одного моста. Кожне колесо підвішене до кузова незалежно від іншого колеса. В результаті при наїзді одним колесом на нерівності дороги коливання його не передаються іншому колесу, зменшується нахил кузова й підвищується в цілому стійкість автомобіля під час руху. Залежна підвіска на передній осі в даний час застосовується тільки на вантажних автомобілях, автобусах і деяких позашляховиках, так як для легкового автомобіля вона не забезпечує достатньої комфортабельності і не дає можливості застосувати більш досконале рульове управління з розрізної (дво- або три ланкової) поперечною тягою, внаслідок чого при проїзді нерівностей дорожнього покриття виникає відхилення від заданої траєкторії руху (Bump Steer), що вважається неприйнятним поведінкою. Крім того, в залежній підвісці передніх коліс при русі на високій швидкості може виникати вкрай небажане явище «шіммі» - виляння коліс внаслідок резонансу коливань (автоколивання) коліс, що викликається гіроскопічним ефектом.

Рис. 1. Схеми підвісок автомобілів: а — залежної; б — незалежної

Незалежна підвіска автомобіля. – є традиційним і разом з тим най поширеним типом який застосовується в масовому виробництві.

Незалежна підвіска забезпечує незалежність переміщення одного колеса мосту від переміщення іншого колеса. За типом направляючого пристрою незалежні підвіски діляться на:

- важільні;

- підвіски Макферсона (McPherson).

Незалежна підвіска McPherson (Макферсона) встановлюється на більшості сучасних передньопривідних автомобілях. Це найбільш розповсюджений вид незалежної підвіски. Використовується на передній вісі автомобіля, незалежно від того ведуча вона чи ні. Підвіска МакФерсон - разновидність підвіски на двох поперечних важілях, в якій верхній поперечний важіль видалений, а роль другої опори виконує амортизаційна стойка. Макферсон це двухважільний, а також багатоважельний варіант підвіски.

В даному розділі необхідно провести порівняльну характеристику існуючих варіантів конструкцій вузла (системи, агрегату), виданого на курсове проектування.

Для цього в пояснювальній записці необхідно розглянути конструкцію та принцип дії аналогічних за призначенням, але маючих деякі конструктивні відмінності вузлів автомобіля, вказати їх переваги та недоліки.

3 Технологічний процес ремонту агрегату (складальної одиниці)

3.1 Діагностування технічного стану

В даному розділі необхідно навести:

- параметри, за якими діагностується технічний стан складальної одиниці

- порядок діагностування

- засоби діагностування (інструмент, обладнання, прилади та ін.)

- можливі несправності, їх причини та засоби усунення

Приклад.

Діагностування стану коробки передач

Діагностування стану коробки передач можливо за наступними параметрами: підтікання олії, підвищений рівень шуму і вібрації, утруднення при перемиканні передач, збільшені проміжки в зачепленні шестерень. Для визначення проміжків в агрегатах трансмісії служить кутовий люфтомір мод. КИ-4832 (рис. 3.1).

1 - губки затиску; 2 - вороток, 3 - градуйований диск. 4 - півкільце з рідиною; 5 - стрілка; 6 - шкала: 7 - динамометричне руків'я.

Рисунок 3.1 - Кутовий люфтомір мод. КИ-4832

Люфтомір складається з динамометричної рукоятки, на якій змонтований пристрій для його установки на вилці карданного валу, і вимірювального диска. Шкала рухомого на осі вимірювального диска проградуйована в градусах з межами вимірів ±90° і ціною ділення шкали 0,5°. На диску є герметичне кільце з прозорого матеріалу, в якому наполовину його об'єму залита підфарбована рідина.

У робочому положенні, коли пристрій закріплено захватом на задній вилці карданного шарніра автомобіля, рідина в кільці займає усю нижню половину кільця і служить в якості рівня, по відношенню до якого відлічується кут повороту карданного валу разом з градуйованим диском.

Кутовий проміжок в агрегатах трансмісії треба вимірювати при непрацюючому двигуні.

Перед визначенням кутового проміжку в коробці передач необхідно заміряти сумарний кутовий проміжок в карданній передачі. Для цього потрібно загальмувати вихідний вал коробки передач і встановити пристрій на задню вилку карданного шарніра.

Потім, повертаючи пристроєм карданний вал в один бік, вибрати проміжок і встановити шкалу градуйованого диска так, щоб рівень рідини в кільці на диску співпав з нульовою відміткою шкали. Поворотом пристрою в іншу сторону вибрати проміжок і по рівню рідини визначити його. Момент сили при виборі проміжку карданної передачі має бути 15-20 Н۰м

Після цього можна визначити кутові зазори в зачепленні шестерень усіх передач в коробці передач. Для цього водій або слюсар-діагност за вказівкою майстра-діагноста по черзі включає передачі в коробці передач, а останній заміряє пристроєм проміжки.

Проміжок, визначуваний пристроєм, складається з проміжку карданної передачі, виміряного раніше, і проміжку однієї з передач коробки. Отже, проміжок в передачах коробки передач буде менше на кутовий проміжок карданної передачі.

Таблиця 3.___ - Несправності коробки передач мод. ЯМЗ-238А, їх причини і способи усунення

Причина несправності	Спосіб усунення
1	2
Ускладнене перемикання передач
Пошкоджені зуби зубчастих муфт	Замінити пошкоджені деталі
Продовження таблиці ____
1	2
При включенні передач з використанням важеля управління КП «Назад» розблоковується муфта телескопічної тяги	Відрегулювати блокувальну муфту телескопічної тяги
……………….	……………..

Рекомендована література: [8, 9, 10, 11, інтернет-ресурси]