- •Навчальний матеріал Семінарські заняття
- •Тема 1. Поняття, предмет та метод страхового права
- •Питання заняття
- •Тести до теми
- •Тема 2. Страхові правовідносини.
- •Література:
- •Питання заняття
- •Тести до теми
- •Література:
- •2. Страхування: Підручник / Кер. Авт. Кол. І наук, ред. С. С. Осадець. - 2-ге вид., перероб. І доп. - к.: кнеу, 2002. - 599 с.
- •Питання заняття
- •Тести до теми
- •Тема 3. Договір страхування та його елементи
- •Тема 4. Майнове страхування
- •Література:
- •Питання заняття
- •Тести до теми
- •Тема 5. Особисте страхування
- •Питання заняття
- •Тести до теми
- •Тема 6. Страхування відповідальності
- •Література:
- •Питання заняття
- •Тести до теми
- •Тема 7. Змішане страхування
- •Література:
- •Питання заняття
- •Тести до теми
- •Тема 8. Страхування у зед
- •Література:
- •Питання заняття
- •Тести до теми
- •Тема 9. Перестрахування
- •Питання заняття
- •Тести до теми
Тема 2. Страхові правовідносини.
Мета:
- поглибити знання щодо об’єктів страхових правовідносин;
- знати види суб’єктів страхових правовідносин та систему вимог щодо їх правового статусу.
Література:
1. Від чого залежить вибір страхувальника?//Страхова справа. - 2004. - № 4. - С. 31.
2. Говорушко Т.А. Страхові послуги: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 400 с.
3. Гомелля В. Б., Туленты Д. С. Страховой маркетинг (Актуальные вопросы методологии, теории и практики). - 2-е изд. - М.: Анкил, 2000. - 128 с.
4. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 1. – Ст. 1
5. Матяшевич А. Хто заплатить українському брокеру? // Страхова справа. - 2004. - № 4. - С. 74-75.
6. Организация отдела продаж // Инвестгазета. - 2005. - № 17. - С. 33.
7. Про порядок провадження діяльності страховими посередниками: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 р. № 1523. [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1523-96-%D0%BF/card6#Public
8. Ротова Т. А., Руденко Л. С. Страхування: Навч. посіб. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. - 400 с.
9. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 року // Офіційний вісник України. - 2003. - № 11. - Ст 461.
10. Вінник О. М. Господарське право: Навчальний посібник. - 2-ге вид., змін, та доп. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність".- 766 с.
11. Віхров О.П. Організаційно-господарські правовідносини. Монографія. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2008. - с.16. - 512 с.
12. Гатиятуллина И.И. Страховые правоотношения в сельском хозяйстве. Дис. канд. юрид. наук : 12.00.06. - М.:, 2003. - 155 с.
13. Пацурія Н.Б. Правове регулювання страхової справи в Україні (організаційно-правовий аспект). Автореф. дис...канд. юрид. наук :12.00.04. - Київ, 2000. - 16 с.
Питання заняття
Поняття та види страхових правовідносин
Суб’єкти страхових правовідносин
Об’єкти страхових правовідносин
Тести до теми
1. В яких формах підприємств можуть створюватись страховики в Україні:
а) юридичної особи у формі акціонерних, повних, командитних товариств і товар з додатковою відповідальністю;
б) юридичної особи у формі товариств з обмеженою відповідальністю і приватних підприємств;
в) фізичної особи, зареєстрованої як суб'єкт підприємницької діяльності;
г) іноземної юридичної особи.
2. Хто (що) є страховим посередником:
а) фондові біржі;
б) банки й інші фінансово-кредитні установи;
в)страхові агенти та страхові брокери;
г) інвестиційні фонди та компанії.
3. Що характеризує зміст діяльності філії страховика:
а) здійснення страхової діяльності за видами, на які страховик отримав ліцензію;
б) розробку правил страхування з окремих видів і подання їх на затвердження;
в) організацію рекламної кампанії щодо страхових послуг страховика;
г) прийняття рішень щодо перестрахування взятих на себе ризиків.
4. Кількість учасників (засновників) страховика, згідно з вимогами Закону України "Про страхування", має бути:
а) не менше двох;
б) не менше трьох;
в) не лімітується;
г) не менше п'яти.
5. Якими видами діяльності може займатися страхова компанія:
а) надавати кредити страхувальникам;
б) проводити ремонтні роботи застрахованих транспортних засобів, що постраж внаслідок страхового випадку;
в) укладати договори страхування і визначати розмір збитку страхувальників у зв' зі страховою подією;
г) займатись роздрібною торгівлею.
6. Залежно від способу залучення страхувальника до страхового процесу виділяють:
а) змішане та комбіноване страхування;
б) страхування життя та ризикові види страхування;
в) обов'язкове та добровільне страхування;
г) особове та майнове страхування.
7. Діяльність страховика полягає в:
а) укладанні договорів страхування;
б) виконанні зобов'язань по укладених договорах страхування;
в) управлінні грошовими та матеріальними активами;
г) все вірно.
8. Страховий пул будує свою діяльність на таких принципах:
а) створення на основі єдиних правил і тарифів страховиків — учасників пулу найбільш сприятливих умов страхування для клієнтів;
б) укладання договорів страхування від імені учасників пулу за єдиними умовами страхування та тарифами;
в) солідарної відповідальності учасників пулу з виконання зобов'язань за договорами страхування, які укладаються від імені учасників страхового пулу;
г) все вірно.
9. Правом на страховий захист на території України користаються:
а) іноземці;
б) особи без громадянства;
в) іноземні юридичні особи;
г) все вірно.
10. Чи відповідає держава за зобов'язаннями страховика:
а) так;
б) ні;
в) так, лише зі страхування життя;
г) так. лише з обов'язкових видів страхування.
11. Які форми підприємств можуть займатись в Україні страховою діяльністю:
а) приватні підприємства та фізичні особи;
б) товариства з обмеженою відповідальністю;
в) підприємства з 100 % іноземним капіталом;
г) акціонерні, командитні, повні товариства та товариства з додатковою відповідальністю
12. Які відокремлені підрозділи можуть створювати страховики:
а) фондові біржі;
б) банки та інші кредитні установи;
в) філіали, представництва й агентства;
г) виробничі цехи та торговельні підприємства.
13. Які з наведених видів робіт можуть виконувати страхові агенти:
а) удосконалення правил страхування;
б) пошук страхувальників й укладання договорів страхування;
в) розрахунок страхових тарифів;
г) пошук страховиків.
14. Які види майна зі зазначених нижче не приймають на страхування:
а) грошові кошти (готівка);
б) товарні запаси та готова продукція;
в) незавершені об'єкти будівництва;
г) транспортні засоби.
15. Чи можуть страхувальники брати участь у розподілі прибутку страховика:
а) так;
б) ні;
в) тільки якщо вони належать до засновників або акціонерів;
г) тільки якщо вони уклали договори страхування життя.
16. Прямі страховики — це:
а) юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі угоди зі страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник;
б) страхові компанії, які продають страхувальникам страхові послуги;
в) громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані зі здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань;
г) юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
17. Страхові правовідносини включають:
а) відносини між страхувальником (набувачем) і страховиком з приводу майнових зобов'язань, пов'язаних з договором страхування;
б) відносини між державою та страховими компаніями з приводу ліцензування;
в) відносини щодо фінансової стійкості та платоспроможності страховиків;
г) все вірно.
18. Чим пояснюється необхідність державного нагляду за діяльністю страхових компаній:
а) необхідністю ліквідації наслідків несприятливих подій;
б) акумуляцією інвестиційних ресурсів;
в) потребою захисту інтересів страхувальників;
г) все вірно;
ж) страховою діяльністю.
19. Реорганізація страховика передбачає:
а) проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, зокрема обов'язкової аудиторської перевірки;
б) встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Уповноваженого органу;
в) об'єднання кількох страховиків із визначенням порядку передачі страхових зобов'язань за умови погодження на це власників страховиків;
г) все вірно.
20. Представництво страхової компанії має право:
а) виплачувати страхові суми та страхові відшкодування;
б) виконувати репрезентативні функції;
в) брати участь у співстрахуванні;
г) розробляти правила страхування.
21. Діяльність страхових брокерів може бути визначена:
а) як професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб'єкти підприємництва, пов'язана з посередництвом у сфері страхування;
б) як діяльність, що обслуговує "життєвий цикл" страхового поліса на різних його стадіях;
в) як професійна діяльність осіб, уповноважених діяти від імені та за дорученням однієї чи більше страхових компаній, з укладання договорів;
г)як фінансова діяльність у сфері страхування.
22. Фінансова надійність страховика забезпечується:
а) розміром статутного капіталу;
б) кількістю учасників страховика;
в) величиною страхових резервів;
г) збалансованим страховим портфелем.
23. До власних коштів страховика належать:
а) статутний капітал;
б) страхові та вільні резерви;
в) вільні резерви;
г) статутний капітал і вільні резерви.
24. Основними факторами, що обумовлюють виникнення страхових відносин, є:
а) об'єктивна можливість настання надзвичайних, несприятливих подій, які можуть спричинити шкоду майну, життю та здоров'ю;
б) усвідомлена фізичними, юридичними особами потреба у страховому захисті їх майнових інтересів;
в) економічна зацікавленість страхувальників і страховиків в укладанні договорів страхування;
г) все вірно.
25. Чи можуть об'єднання страховиків відповідно до чинного законодавства займатися страховою діяльністю:
а) так;
б) так, але окрім страхування життя;
в) ні;
г) так, відповідно до наданого їм дозволу.
26. Первинними доходами страховика є:
а) доходи від страхової діяльності;
б) доходи від інвестиційної та фінансової діяльності;
в) інші доходи (відмінні від а), б).
27. Фонди страхових гарантій створюються:
а) страховиками;
б) страхувальниками;
в) страховими посередниками;
г) страховими брокерами
