Міждисциплінарний статус глобалістики

Глобалістика належить до міждисциплінарних наук і досліджує усю сукупність проблем, які породжуються глобалізацією та проявляються у її політичних, екологічних, економічних, соціальних, демографічних, ідеологічних, культурних, технологічних, військових та інших аспектах.

При цьому слід зауважити, що дослідження будь- якого із перелічених аспектів глобалізації вимагає комплексного підходу через їхні тісні взаємозв’язки

В історичному плані першими дисциплінами, що стали

об’єктом глобалістики,

стали демографія і екологія.

Виявлення проблеми випереджаючого зростання чисельності населення землі порівняно з можливостями його прогодування стало першим стимулом розвитку планетарного підходу до розв’язання проблем існування людства.

Встановлення тісного зв’язку між можливостями розвитку економіки з метою матеріального забезпечення населення і екологічними його межами загострили проблему збереження навколишнього середовища й вичерпання невідновлюваних ресурсів планети. Демографія, екологія і економіка цілком логічно й обґрунтовано зайняли центральне місце серед дисциплін, які стали об’єктом глобалістики.

Похідними від них виявилися й

інші наукові дисципліни, зокрема

соціальні та ідеологічні аспекти розвитку людства.

Вивчення соціальних аспектів розвитку людства дозволило

виявити посилення феномена нерівності як всередині окремих країн, так і між країнами і людством у цілому.

Феномен матеріальної нерівності у XX столітті набув характеру поляризації і посилив соціальне напруження як у світі загалом, так і між країнами «ядра» («золотого мільярда») і периферії.

При цьому ідеологія «вільного ринку» і матеріального збагачення в умовах пропагованого «суспільства споживання» виявилась нездатною розв’язати суперечності сучасного суспільства.

Посилення міграційних процесів викликало переміщення

великих людських мас різної цивілізаційної приналежності і відповідних релігійних та культурно-ціннісних уподобань і тим самим ускладнило проблему співіснування людей у межах традиційних держав.

Культурні й релігійні проблеми зайняли чільне місце у глобалістиці.

Сучасний світ характеризується наявністю країн, які значно розрізняються ступенем свого науково-технічного розвитку.

Виходячи з того, що цілісний світ має характеризуватися своєю гомогенністю з точки зору науково-технічного розвитку, в системі дисциплін глобалістики певне місце мають займати й науково-технічні аспекти глобалізації.

Особливого значення набувають і проблеми можливості

виникнення воєнного протистояння

та навіть розв’язання збройних конфліктів,

здатних призвести людство до завершення свого існування.

Дослідження в галузі глобалістики спрямовані на виявлення сутності, тенденцій і причин процесів глобалізації.

Це комплексна наукова дисципліна, що вивчає

- загальні об’єктивні закономірності розвитку людства і

- моделі керованої світової системи в синтезі, єдності і взаємодії трьох основних сфер: глобальної екології, соціальної та економічної діяльності людини в епоху антропогенно перевантаженої планети.

Глобалістика наддисциплінарна і міждисциплінарна, і лише у рамках цієї нової сфери можна знайти відповіді на фундаментальні питання сучасного буття.

Серед найважливіших наукових завдань глобалістики - розкриття витоків та внутрішніх механізмів і закономірностей глобалізації, її соціально-політичного сенсу та можливостей політичних суб’єктів активно впливати на її спрямованість відповідно до своїх інтересів.

Вони вимагають пошуку адекватної методологічної бази, покликаної поєднати осмислення

принципових мегатенденцій світового розвитку з урахуванням

потреб їхнього корегування згідно з національними інтересами.

На порядок денний ставиться питання необхідності управляти цими силами і процесами, а звідси - питання про пошук адекватної методології їхнього осмислення і перетворення.

Саме тому на особливу увагу заслуговує політична глобалістика, яка сформувалася на

стику глобалістики,

теорії світової політики,

а також науки про міжнародні відносини.

Політична глобалістика виходить з того, що

результатом сучасних процесів глобалізації стала поява перших суб’єктів світової економіки і політики (ТНК, міжурядових організацій),

які стають

засобом управління світовим розвитком.