4. Відповіді на тестові завдання

Тема 1.	Тема 2.	Тема 3.	Тема 4.	Тема 5.
1. Б 2. В 3. В	1. Б 2. Д 3. Г 4. Д 5. В 6. Д 7. Д 8. В	1. Д 2. А 3. А 4. Б 5. В 6. В	1. Г 2. А 3. Б 4. В 5. Д 6. Б 7. А та Г - б; Б,В та Д – а 8. Б 9. Г 10. А	1. А 2. В 3. А 4. Б 5. А 6. Г 7. В 8. Д 9. А 10. Б 11. А 12. В 13. В

5. Приклади розв'язування ситуаційних завдань

Тема 1.

1. З грибів одержують лікарську сировину: чага; маткові ріжки. З водоростей: слані ламінарії. З лишайників: слані цетрарії ісландської

Тема 2.

1. Листя ортосифону тичинкового(А) одержують з культивованої у тропіках рослини (в); траву споришу (Б) – з рослини-космополіта (а); листя дурману звичайного (В) – з рудерального бур'яна в Україні (б); листя м’яти перцевої (Г) – з рослини, що відома тільки в культурі (д); плоди фенхелю звичайного (Д) – з рослини, що культивується на півдні України (г).

2. За ступенем накопичення радіонуклідів (від найвищого до найменшого) ЛР характеризуються так: багно звичайне; брусниця; материнка звичайна; чебрець повзучий; медунка лікарська; живокіст лікарський; мучниця звичайна; звіробій плямистий; деревій звичайний; хамоміла (ромашка) лікарська.

Найбільшої (непоправної) шкоди радіоактивне забруднення території внаслідок аварії на ЧАЕС нанесло ресурсам мучниці звичайної та багна звичайного, майже всі продуктивні зарості яких опинились у зоні забруднення - Поліссі. Запаси чебрецю повзучого та брусниці також скоротились через цей фактор, але є можливість заготівлі іх сировини у інших регіонах: Прикарпатті, Карпатах – для брусниці, Лісостепу – для чебрецю. Усі інші види з цього переліку мають дуже широке поширення за межами зони Чорнобиля, де збереглися їх основні ресурси.

Тема 3.

1. У цьому переліку види дикорослих ЛР та натуральних продуктів, що здавна традиційно використовувались слов’янськими народами, згадувались Авіценною як «руські ліки» та увійшли до сучасної світової медицини: г)мед; д) липа (квітки); з) береза повисла (сік). Усі інші згадані види не мають природного поширення у Східній Європі, тому й не мали традиційного використання у слов'янських народів.

Тема 4.

1. Згідно з методикою ресурсознавських досліджень, для розрахунків запасів сировини можна використовувати середнє значення урожайності, якщо воно визначено їз допустимою похибкою, тобто m ≤ 15 %. Перевіряємо наведений у задачі результат:

7,0 ÷ 23,0 × 100 % = 30,4 %. Висновок: такий результат неможна використовувати для подальших камеральних розрахунків запасів сировини материнки звичайної. Для одержання достовірного значення середньої урожайності виду в межах цієї ценопопуцляції потрібно закласти значно більшу, ніж 10, кількість стандартних облікових ділянок та перерахувати значення M± m з більшої вибірки, наприклад, n ≥ 25.

2. Сумарний експлуатаційний запас сировини алтеї в Любашівському районі складає :

0,8 + 0,03 + 0,01 + 0,09 + 1,2 + 1,0 + 0,02 + 0,02 + 0,01= 3,18 (т).

Згідно з рекомендаціями, раціональне використання наявних ресурсів передбачає їх чергування на одному місті з урахуванням терміну відновлення зарості після заготівлі. Таким чином, з усього розвіданого обсягу можна буде заготовляти щорічно лише 1/5 частину, тобто: 3,18 т : 5років = 0,6 т/рік.

3. Згідно з методикою, для визначення біологічного запасу сировини методом модельних екземплярів цих даних достатньо: 45 г/екз. х 2,1 екз./м² х (400 м х 100 м) = 3780 кг, а для визначення експлуатаційного запасу – не вистачає даних про вихід сухої сировини. Експлуатаційний запас сировини складатиме: (45-5) г х (2,1-0,5) екз. х (400 м х 100 м) х К _усушки . Слід зазначити також, що чисельність екземплярів визначено з недостатньою точністю, тобто 20 закладених облікових ділянок замало для одержання середніх даних з похибкою не більше 15%.

4. Маршрутний хід прокладають в залежності від рельєфу місцевості та конфігурації зарості. На схемі зарості конвалії пересічено лісовою дорогою, тому необхідно прокласти два трансекти, наприклад, ліворуч дороги – вздовж заростей, та праворуч – впоперек. Ширина трансекта – 1 м, тому що конвалія – невелика рослина.

5. Проекція цмину піскового займає приблизно 18 клітинок в межах квадрат-сітки, де таких клітинок всього 100. Тому проективне покриття цмину тут складає 18%.