Відповіді до тексту мобілізаційного:
Ефект мобілізації досягається засобами вербального та невербального характеру. До вербального відносяться слова, що вказують на ознаку. Наприклад: 12 грудня у приміщенні вокзалу станції Київ-Пасажирський в залі очікування № 4 за ініціативи Державної служби зайнятості та ДП «Укрзалізниця» відкрився ярмарок вакансій «В новий рік – з новою роботою». Найбільші роботодавці Києва та найближчих областей протягом 5 днів будуть пропонувати понад 4000 вакансій. Столичний вокзал – це одне з найбільш відвідуваних місць у найбільшому місті України. Тому саме тут, спільно із Укрзалізницею ми проводимо найбільший ярмарок вакансій. До невербального – знаки оклику, знаки запитання, картинки та фотографії. В даній статті присутні фотографії, що відображають правдивість інформації.
Маніпулятивна стаття на тему: Проблема безробіття молоді України
Проблеми соціального захисту безробітної молоді не цілком відрегульовані на законодавчому рівні, що відчутно впливає на її матеріальне становище та соціальну поведінку.
Останнім часом наявна тенденція до збільшення кількості безробітної молоді, у якої безробіття триває понад рік, і, як наслідок, руйнуються професійні навички. До того ж молоді люди розраховують на допомогу держави, батьків, що також знижує мотивацію до праці.
Демографічну структуру ринку праці України утворюють більше ніж на третину молоді люди, а саме безробітна молодь таких груп, як:
– випускники загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і вищих навчальних закладів;
– звільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва;
– військовослужбовці, звільнені зі строкової служби у Збройних силах;
– жінки, які перебували у відпустці з догляду за дітьми, домогосподарки;
– інші категорії (звільнені у зв'язку з плинністю кадрів, школярі 9-10 класів, молодь, незайнята більше одного року, та ін.).
Останнім часом багатьох людей цікавить таке питання, як: «Які ж спеціальності нині затребувані на українському ринку праці?» В останні роки роботодавці приділяють увагу та готові поборотися за випускників вищих навчальних закладів за технічним напрямом підготовки. Традиційно в особливій пошані перебувають молоді фахівці з інформаційних технологій, та випускники інженерно-технічних спеціальностей, які мають високі шанси знайти роботу за спеціальністю. Також переважно за спеціальністю йдуть працювати і юристи. Зовсім протилежна ситуація нині спостерігається у лавах економістів та архітекторів.
Як показує практика, більшість випускників знаходять роботу за допомогою знайомих, в інтернеті або газетах. Близько 10% - звертаються у Державну службу зайнятості або в університетські центри зайнятості.
Основними мотивами, що спонукають молодь змінити роботу або знайти додатковий заробіток, є :
– низький рівень оплати праці;
– кар'єрне зростання;
– незадоволеність умовами праці;
– майбутнє звільнення або закінчення строку контракту;
– невиплата заробітної плати;
– невідповідність роботи отриманій кваліфікації;
– інші особисті причини.
Порівняно зі світовими даними цифри офіційного молодіжного безробіття в Україні, на перший погляд, не критичні. Проте, відомості Держстату рідко відображають реальну картину.
Проблему загострюють надзвичайно низькі заробітні плати, які пропонуються українцю на початку кар'єрного шляху. Невисока платня, відсутність перспектив та підтримки - усе це значно звужує можливості сучасної молоді.
Проблемною є мотивація працевлаштування випускників. Аналіз трудової орієнтації випускників професійних навчальних закладів показав, що майже дві третини випускників за 2-3 місяці до закінчення навчання не знають свого майбутнього місця роботи. Тобто, навчальні заклади готують певним чином неконкурентоспроможну на ринку праці робочу силу, тобто майбутніх безробітних, витрачаючи на це значні кошти внаслідок несформованості механізму реалізації мотивів.
Випускники шкіл з повною середньою освітою дещо переоцінюють свої можливості щодо продовження навчання й отримання бажаної професії, оскільки часто реалії сьогодення не збігаються зі сподіваннями молодого покоління. Відомо, що продовжують подальше навчання далеко не всі бажаючі. При цьому планують вступити до ВНЗ близько 77% з-поміж бажаючих продовжити навчання, а до професійних навчальних закладів – лише близько 12%. Що стосується пошуків роботи, то тільки близько 3% випускників загальноосвітніх шкіл виявляють бажання шукати роботу одразу після закінчення школи.
Іноді випускники відмовляються від роботи через низьку заробітну плату. Молоді без досвіду навіть у столиці пропонують працювати за 1,5-2,5 тис грн. Це стосується різних сфер. На роботу з такою заробітною платою можна влаштуватися оператором в колл-центр, кур'єром, касиром, секретарем, помічником бухгалтера чи юриста.
Говорити про те, що нині створено широку базу для працевлаштування молоді, котра не досягла 18 років, не можна. Влада вирішує цю проблему, реалізуючи програму квотування робочих місць для неповнолітніх, інвалідів, іншого молодіжного контингенту, виділяючи досить значні кошти на створення нових робочих місць, яких, як і раніше, не вистачає. Підліткам можуть запропонувати некваліфіковану роботу кур'єра, озеленювача, прибиральника тощо.
2015р.
Автори: С. Б. Іваницька, І. О. Мороховець.
Електронний ресурс: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4325
