2.5 Тиск кисню в магістралі
Тиск кисню в магістральному киснепроводі перед регулюючим клапаном (Рм) звичайно складає 1,5-2,5 МПа (15-25 ат).
В цьому діапазоні тиску коливання кисню в магістралі, звичайно складає 0,2-0,4 МПа і більше, сильно впливають на швидкості витікання кисню і його динамічний натиск на зрізі сопла [4]. Тому в останній час обговорюється проблема підвищення тиску перед соплами на 1,5-2,0 % МПа [9, 10], так як в цьому інтервалі його коливання меньше впливають на динамічний натиск.
Відомості про тиск в магістралі перед фурмою, для деяких вітчизняних конвертерів вказані в таблиці 3 додатку 1.
2.6 Температура кисну в магістралі
Температура технічного кисню в магістралі перед шлангом фурми (Тм) багато в чому залежить від температури оточуючого середовища. Для розрахунків її приймають такою, яка дорівнює 20°С або 239 К.
2.7 Швидкість кисню в шлангу
У відповідності з досвідом експлуатації фурм вітчизняних і закордонних конвертерів в кисневопідвідному металевому шлангу (металорукава) фурми (Wшл.) приймають в межах 50-70 м/сек.
2.8 Швидкість кисню в кисневопідводячій трубі фурми
Виходячи з практики роботи кисневих конвертерів швидкість кисню в кисневопідвідній трубі фурми (Wф) складає 40 – 60 м/с.
2.9 Довжина шлангу
Довжина шлангу (металорукова) для підводу кисню до фурми (lш) визначається ходом фурми, який в свою чергу залежить від ємкості конвертера і конструкції нижньої частини газовідвідного тракту. Тому довжина шланга точно визначається лише після закінчення проектування конвертера і газовідвідного тракту. Для розрахунків можливо обмежитися орієнтовною довжиною шлангу, опираючись на дані таблиці 3 додатку 1.
2.10 Довжина фурми
Довжина фурми (lф) визначається відстанню від рівня спокійної ванні в конвертері (крайнє нижнє положення) до верха каміна газовідвідного тракту з запасом 1 – 2 м. Виходячи з заданої (прийнятої) ємкості конвертера довжину фурми можна вибрати по таблиці 3 додатку 1.
2.11 Ступінь нерозрахункованості сопел
При розрахунковому режимі витікання газу з сопла статичний тиск на зрізі сопла (Рр) в точності дорівнює тиску середовища на рівні сопла (Рк), в якому відбувається витікання. В цьому випадку ступінь нерозрахункованості сопла
Z = Рр /Рк = 1
Завдяки тому, що при розрахунковому режимі на зрізі сопла відсутній перепад тиску (Рр – Рк = 0), весь статичний натиск, перед соплом переходить в швидкість. У зв’язку з цим розрахунковому режиму відповідає строго визначена величина ступеню розширення сопла при заданому тиску перед соплом.
При роботі сопла Лаваля в розрахунковому режимі хвилі розширення і стискання струму (пульсації) не виникають, що сприяє спокійному ходу продувки, зменшенню виносу.
Коли тиск кисневого потоку більше або менше тиску оточуючого середовища, сопло працює в не розрахунковому режимі – недорозширення, або перерозширення.
Сопло працює в режимі недорозширення, якщо тиск на зрізі сопла перевищує тиск оточуючого середовища (Рр > Рк і z > 1). В цьому випадку розширення газу до тиску оточуючого середовища продовжується за межами сопла з утворенням сачків ущільнення, у зв’язку з чим відбуваються додаткові витрати енергії струменю.
При невеликих значеннях різниці тиску (Рр – Рк) витрати швидкості з причин недорозширення компенсують відсутністю витрат на тертя на недостатньому кінцевій ділянці сопла, що дозволяє значно скоротити закритичну частину сопла.
Якщо тиск на зрізі сопла менше тиску оточуючого середовища (Рр < Рк і z < 1), то сопло працює з перерозширенням. При такому режимі примежовий шар газу відривається від стінок і утворює в середині сопла косий скачок ущільнення і зони розрядження. Остання обставина може призвести до підсосу в сопло оточуючу фурму, шлакометалевої емульсії, швидкому зношенню сопел, зміненню струменю, прогару фурми. По цим причинам роботу дуттєвого сопла в режимі перерозширення враховують недопустимою.
При роботі як з недорозширенням, так і з перерозширенням струменю інтенсивніше, ніж у випадку витікання в розрахунковому режимі перемішується з оточуючим середовищем, кут її розкриття збільшується, стійкість і дальнобійність зменшується, вірогідність злиття струменя при використанні багато соплових фурм зростає. Вказані обставини небажані, оскільки вони обумовлюють викиди, винос, іноді погіршення шлакоутворення та ін.
Забезпечити розрахунковий режим сопла в реальних умовах конвертерних цехів дуже важко, що зв’язано в основному з коливаннями тиску в кисневопроводі (змінення числа працюючих конвертерів, підключення споживачів кисню на підприємстві та ін.).
Окрім того, тиск середовища на рівні сопла в конвертері також постійно змінюється в наслідок коливань рівня ванни по ходу продувки.
Виходячи з цього, для організації стабілізованого режиму плавки сопло потрібно розраховувати при мінімальних значеннях тиску кисню в магістралі, не допускаючи тим самим його роботу в режимі перерозширення.
Ступінь нерозрахункованості сопла (z) можна прийняти в межах 1,05 – 1,10.
2.12 Кут розкриття сопла Лаваля
При виборі конфігурації частини сопла Лаваля, яка розширюється (рисунок 2.3) доводиться враховувати дві протирічних вимоги. Якщо сопло виконати з великим кутом розкриття (β) то виникає небезпека відриву потоку від стінок каналу, що зв’язано з підвищеними витратами енергії. Разом з тим зі зменшенням кута розкриття сопла довжина його збільшується і відповідно зростають витрати енергії на тертя. Тому кут розкриття сопла, згідно даним практики, рекомендується приймати в межах 8 – 12◦
2.13 Кут нахилу вогнетривкої кладки верхньої конічної частини конвертера
Для забезпечення необхідної стійкості вогнетривкої кладки верхньої конічної частини конвертеру кут її нахилу по відношенню до вертикалі (γ) не повинна перевищувати 25 – 30◦.
2.14 Товщина стінки сопла
Дуттєві сопла (рисунок 2.4) виготовляють частіше всього з мідного сплаву марки М1 з товщиною стінки (δс) 10 – 12 мм.
2.15 Товщина стінки чаші головки фурми
Торцева чаша головки (рисунок 2.4) слугує для утворення замкненого контура системи охолодження в найбільш теплонапруженній частині фурми. Чашу виготовляють з мідного сплаву марки М1, який застосовується в вигляді листа завтовшки δr = 10 – 15мм.
2.16 Товщина стінки подільної труби фурми
При виборі товщини стінки подільної труби фурми (δр) керуються наступними положеннями:
По-перше, подільна труба фурми по зрівнянню з іншими трубами (зовнішньою і киснево-підвідної) несе мінімальне навантаження (в основному особиста вага). По-друге, з зменшенням товщини стінки подільної труби зменшується зовнішній діаметр фурми. Виходячи з цього подільну трубу вибирають з товщиною стінки: 3; 3,5 і 4,0 мм по ДОСТ 8567-75 на “Труби стальні прецизіонні” або ДОСТ 8732 на “Труби безшовні гарячедеформовані”.
Вивчення досвіду проектування фурм показує, що товщина стінки подільної труби залежить від ємкості конвертера (G).
При G < 100 т, δр = 3 мм;
100 < G ≤ 250 т, δр = 3,5 мм;
G > 250 т, δр = 4,0 мм.
2.17 Товщина стінки зовнішньої труби фурми
Товщину стінки зовнішньої труби фурми (δв) вибирають з ряду: 4,0; 4,5; 5,0; 6,0; 7,0; 8,0; 9,0; 10,0; 11,0; 12,0 мм звичайно по ДОСТ 8732-78 на “Труби безшовні гарячедеформовані”.
На підставі практичних даних товщина зовнішньої труби фурм від ємкості конвертера (G) залежить наступним образом:
G < 100 т, δв = 6 - 7 мм;
100 < G ≤ 250 т, δв = 7 - 8 мм;
G > 250 т, δв = 8 - 10 мм.
При використанні для подачі кисню в конвертер напольного типу з вигнутою консольною фурмою зовнішня її стінка має декілька більшу товщину (приблизно на 30%).
2.18 Питомий тепловий потік для ділянки фурми, яка знаходиться в порожнині конвертеру
Витрати води на охолодження фурми встановлюють за розмірами теплового потоку на зовнішню її трубу. Для ділянки фурми, яка знаходиться під час продувки в порожнині конвертера питомий (qк) приймають в межах:
580 – 930 кДж/м2 ∙ с
2.19 Перепад температур води на вході і виході з фурм
Для надійного охолодження фурми перепад температур води на вході в фурму и виході з неї (∆ tп) не повинен перевищувати 15 – 20 ◦С.
2.20 Питомий тепловий потік для ділянки фурми, розташованої над конвертером
Величина питомого теплового потоку для ділянки фурми, який знаходиться під час продувки над конвертером (qн) складає:
93 – 116 кДж/м2 ∙ с
2.21 Швидкість руху води у відвідному каналі фурми
Виходячи з досліду експлуатації кисневих фурм, швидкість води (Wо) у відвідному каналі фурми (між зовнішньою і подільною трубами) повинна бути не менша 5 м/с. Звичайно її приймають в межах 6 – 7 м/с.
2.22 Відношення площин поперечного перерізу кільцевих каналів для подачі і відводу води в фурми
При руху води по шлангам і трубам фурми частка повного тиску (натиску) губиться на подолання сил гідравлічного опору. У зв’язку з цим для забезпечення заданої швидкості води в районі головки і відвідному каналі фурми необхідно, щоб площина перерізу каналу, який підводить воду (між кисневопідвідною і подільною трубами) була більшою площі перерізу каналу, який відводить воду. Звичайно, відношення вказаних площин (α) знаходиться в межах 1,1 - 1,5.
3. АЛГОРИТМ РОЗРАХУНКУ
3.1 Секундні витрати кисню при нормальних умовах
м3/с
умножить на 4
3.2 Витрати тиску кисню в клапані
∆ Рк = 0,1 ∙ Рм = 0,1 ∙ 1,6 = 0,16 МПа
Примітка: витрати тиску в клапані залежить від його конструкції і характеристик: для орієнтовних розрахунків вони можуть бути прийняті в межах 10 – 15 % від тиску кисню в магістралі.
3.3 Тиск кисню на вході в шланг
Рш = Рм - ∆ Рк = 1,6 – 0,16 = 1,44 МПа
3.4 Температура кисню на вході в шланг
К
де к – показник адіабати, який дорівнює для двохатомних газів 1,4.
3.5 Щільність кисню на вході в шланг
кг/м3
де ρо – щільність кисню при нормальних умовах, яка дорівнює 1,44 кг/м3
Р – атмосферний тиск, який дорівнює 0,1 МПа
Т0 – 273 К
3.6 Розрахунковий внутрішній діаметр шлангу для підводу кисню до фурми
м
3.7 Внутрішній діаметр стандартного металевого шлангу (металорукова) для підводу кисню до фурми вибирається з співвідношення
якщо |
|
||
|
dшр ≤ 0,050 м, |
то |
dшс = 0,050 м, |
якщо |
0,050 < dшр ≤ 0,070 м, |
то |
dшс = 0,070 м, |
якщо |
0,070 < dшр ≤ 0,100 м, |
то |
dшс = 0,100 м, |
якщо |
0,100 < dшр ≤ 0,125 м, |
то |
dшс = 0,125 м, |
якщо |
0,125 < dшр ≤ 0,150 м, |
то |
dшс = 0,150 м, |
якщо |
0,150 < dшр ≤ 0,200 м, |
то |
dшс = 0,200 м, |
якщо |
dшр > 0,200 м |
то |
dшс = 0,250 м |
dшс = 0,15 м
3.8 Розрахункова швидкість кисню в шлангу
м/с
3.9 Витрати кисню в шлангу
де εтш – коефіцієнт опору тертя, який дорівнює для гнучких металевих рукавів 0,1;
εмш – коефіцієнт місцевого опору, який дорівнює для метало рукава фурми 2,5.
3.10 Тиск кисню на вході в фурму
Рф = Рш – ∆ Рш = 1,44 – 0,44 = 1 МПа
3.11 Температура кисню на вході в фурму
К
3.12 Щільність кисню на вході в фурму
кг/м3
3.13 Розрахунковий внутрішній діаметр киснево-підвідної труби фурми
м
3.14 Внутрішній і зовнішній діаметри стандартної киснево-підвідної труби фурми вибираються по ДОСТ 8732-78 на “Труби безшовні гарячодеформовані”, виходячи з співвідношення
якщо |
dфр ≤ 0,049 м, |
то |
dфс = 0,049 м |
(dфнс = 57х4 мм); |
якщо |
0,049< dфр ≤0,052 м, |
то |
dфс = 0,052 м |
(dфнс = 60х4 мм); |
якщо |
0,049< dфр ≤0,0555 м, |
то |
dфс = 0,0555 м |
(dфнс = 63,5х4 мм); |
якщо |
0,0555< dфр ≤0,060 м, |
то |
dфс = 0,060 м |
(dфнс = 68х4 мм); |
якщо |
0,060< dфр ≤0,062 м, |
то |
dфс = 0,062 м |
(dфнс = 70х4 мм); |
якщо |
0,062< dфр ≤0,065 м, |
то |
dфс = 0,065 м |
(dфнс = 73х4 мм); |
якщо |
0,065< dфр ≤0,068 м, |
то |
dфс = 0,068 м |
(dфнс = 76х4 мм); |
якщо |
0,068< dфр ≤0,075 м, |
то |
dфс = 0,075 м |
(dфнс = 83х4 мм); |
якщо |
0,075< dфр ≤0,081 м, |
то |
dфс = 0,081 м |
(dфнс = 89х4 мм); |
якщо |
0,081< dфр ≤0,087 м, |
то |
dфс = 0,087 м |
(dфнс = 95х4 мм); |
якщо |
0,087< dфр ≤0,094 м, |
то |
dфс = 0,094 м |
(dфнс = 102х4 мм); |
якщо |
0,094< dфр ≤0,100 м, |
то |
dфс = 0,100 м |
(dфнс = 108х4 мм); |
якщо |
0,100< dфр ≤0,106 м, |
то |
dфс = 0,106 м |
(dфнс = 114х4 мм); |
якщо |
0,111< dфр ≤0,117 м, |
то |
dфс = 0,117 м |
(dфнс = 127х6 мм); |
якщо |
0,117< dфр ≤0,121 м, |
то |
dфс = 0,121 м |
(dфнс = 133х6 мм); |
якщо |
0,121< dфр ≤0,128 м, |
то |
dфс = 0,128 м |
(dфнс = 140х6 мм); |
якщо |
0,128< dфр ≤0,134 м, |
то |
dфс = 0,134 м |
(dфнс = 146х6 мм); |
якщо |
0,134< dфр ≤0,140 м, |
то |
dфс = 0,140 м |
(dфнс = 152х6 мм); |
якщо |
0,140< dфр ≤0,147 м, |
то |
dфс = 0,147 м |
(dфнс = 159х6 мм); |
якщо |
0,147< dфр ≤0,156 м, |
то |
dфс = 0,156 м |
(dфнс = 168х6 мм); |
якщо |
0,156< dфр ≤0,168 м, |
то |
dфс = 0,168 м |
(dфнс = 180х6 мм); |
якщо |
0,168< dфр ≤0,180 м, |
то |
dфс = 0,180 м |
(dфнс = 194х6 мм); |
якщо |
0,180< dфр ≤0,189 м, |
то |
dфс = 0,189 м |
(dфнс = 203х7 мм); |
якщо |
0,189< dфр ≤0,203 м, |
то |
dфс = 0,203 м |
(dфнс = 219х7 мм); |
якщо |
0,203< dфр ≤0,229 м, |
то |
dфс = 0,229 м |
(dфнс = 245х8 мм); |
якщо |
0,229< dфр ≤0,257 м, |
то |
dфс = 0,257 м |
(dфнс = 273х8 мм); |
якщо |
0,257< dфр ≤0,283 м, |
то |
dфс = 0,283 м |
(dфнс = 299х8 мм); |
якщо |
0,283< dфр ≤0,309 м, |
то |
dфс = 0,309 м |
(dфнс = 325х8 мм); |
якщо |
0,309< dфр ≤0,335 м, |
то |
dфс = 0,335 м |
(dфнс = 351х8 мм); |
якщо |
0,335< dфр ≤0,359 м, |
то |
dфс = 0,359 м |
(dфнс = 377х9 мм); |
якщо |
0,359< dфр ≤0,384 м, |
то |
dфс = 0,384 м |
(dфнс = 402х9 мм); |
якщо |
0,384< dфр ≤0,408 м, |
то |
dфс = 0,408 м |
(dфнс = 426х9 мм); |
якщо |
0,106< dфр ≤0,111 м, |
то |
dфс = 0,111 м |
(dфнс = 121х5 мм); |
dфс = 0,229 м
3.15 Розрахункова швидкість кисню в киснево-підвідній трубі
м/с
3.16 Витрати тиску кисню в фурмі
де εтф – коефіцієнт опору тертя, рівний для гладких стальних труб 0,03 – 0,06;
εмф – коефіцієнт місцевого опору, який дорівнює для фурми 1,0
3.17 Тиск кисню перед соплами фурми
Рс = Рф - ∆Рф = 1– 0,04 = 0,96 МПа
3.18 Температура кисню перед соплами
К
3.19 Щільність тиску перед соплами
кг/м3
3.20 Критична швидкість витікання кисню
м/с
де R – газова постійна яка дорівнює 8319/μ, (Н∙м)/(кг∙К)
μ – молекулярна маса газу, яка дорівнює для кисню 32
3.21 Критерій швидкості витікання кисню
Статичний тиск на зрізі сопла
Рр = z ∙ Рк
Тиск оточуючого середовища в порожнині конвертера
Рк = Рг + ∆Ршм
де Рр – тиска газу в порожнині конвертера, МПа;
∆Ршм – додатковий тиск, який утворюється шаром шлакометалевої емульсії, МПа;
Тиск газу в порожнині конвертера (Рг) можливо прийняти рівним атмосферному, тобто 0,1 МПа.
Додатковий тиск, який утворюється шлакометалевою емульсією, в залежності від періоду продувки коливається в межах 0 – 0,075 МПа /4/.
Таким чином
Рк = 0,1 + (0 + 0,75).
Для розрахунку можна прийняти, що в середньому
Рк = 0,14 МПа
Тоді
Рр = 0,14
Тому
3.22 Швидкість витікання кисню на зрізі сопла
Wp = Wк ∙ λ = 276,6 ∙ 1,58 = 437,28 м/с
3.23 Щільність кисню на зрізі сопла
кг/м3
3.24 Глибина ванни конвертера в спокійному стані /1/
3.25 Внутрішній діаметр циліндричної частини конвертера /1/
м
3.26 Об’єм рідкого металу в конвертері
м3
де 7,0 – щільність рідкого металу, кг/м3
3.27 Висота сферичної частини ванни (сферичного сегменту)
Нф = 0,3 ∙ Но = 0,3 ∙ 1,75 = 0,525 м
Примітка: висота сферичної частини ванни (Нф) коливається в межах (0,2 – 0,4)
3.28 Висота конічної частини ванни
Нв = Но – Нф = 1,75 – 0,525 = 1,225 м
3.29 Діаметр конвертера по днищу (Dд) встановлюється з рівності
Деякі переутворення цієї рівності призводять до отримання квадратного рівняння
дійсний корінь якого
3.30 Радіус сферичної частини днища сферичного сегмента
м
3.31 Діаметр горловини
Dг = 0,35 ∙ G0,4 = 0,35 ∙ 2200,4 = 3,03 м
3.32 Висота верхньої конічної частини конвертеру
м
3.33 Об’єм робочого простору конвертера
V = Vу ∙ G = 0,91 ∙ 220= 200,2 м3
3.34 Об’єм верхньої конічної частини конвертеру
м3
3.35 Об’єм конічної частини ванни
м3
3.36 Об’єм сферичної частини конверторної ванни
м3
3.37 Об’єм циліндричної частини конвертера
Vц = V – (Vк + Vв + Vф) = 200,2 – (40,902 + 27 + 4,493) = 127,81 м3
3.38 Висота циліндричної частини конвертера
м
3.39 Висота робочого простору конвертера
Н = Нк + Нц + Нв + Нф = 2,509 + 4,632 + 1,225 + 0,525 = 8,891 м
3.40 Висота умовного вільного об’єму конвертера
Ну = Н – Но = 8,891 – 1,75 = 7,141 м
3.41 Товщина футеровки конвертера в циліндричній частині
м
3.42 Товщина футеровки в верхній конічній частині
tк = tц – 0,15 = 0,857 – 0,15 = 0,707 м
3.43 Товщина футеровки днища /1/
tд = tц + 0,125 = 0,857 + 0,125 = 0,982 м
3.44 Товщина металевого корпуса конвертера
м
3.45 Зовнішній діаметр конвертера
Dн = Dк + 2tц + 2δ = 5,927 + 2 ∙ 0,857 + 2 ∙ 0,044 = 7,729 м
3.46 Повна висота конвертера
Нп = Н + tд + δ = 8,891 + 0,982 + 0,044 = 9,917м
3.47 Діаметр сталевипускного отвору
dc = 0,1 + 0,00033 ∙ G = 0,1 + 0,00033 ∙ 220 = 0,173 м
3.48 Питома площа поверхні ванни
м2/т
3.49 Відносна висота робочого простору конвертера
м
3.50 Відносний діаметр робочого простору конвертера
м
3.51 Число сопел в фурмі
шт.
3.52 Щільність кисню в критичному перерізі сопла Лаваля
кг/м3
3.53 Площа критичного перерізу сопла
м2
3.54 Діаметр критичного перерізу сопла
м
3.55 Площа вихідного перерізу сопла
3.56 Діаметр вихідного перерізу сопла
м
3.57 Довжина закритої частини сопла
м
3.58 Довжина докритичної частини сопла
м
3.59 Радіус округлення сопла в докритичної частині
rк = dк = 0,039 м
3.60 Діаметр вхідної частини сопла
3.61 Загальна довжина сопла
lо = lз + lд = 0,052 + 0,02 = 0,072 м
3.62 Масові витрати кисню через одне сопло
кг/с
3.63 Імпульс кисневого струменю через одне сопло
I = Mc ∙ Wp + Fв (Рр – Рк) ∙ 106 , кг ∙ м/с2
або підставив значення Рр і Рк (див. пункт 3.21) отримаємо
I = Mc ∙ Wp + 0,14 ∙ (z – 1) Fв ∙ 106 = 3,071 ∙ 437,28 + 0,0019 ∙ (1,08 – 1) ∙ 0,14 ∙ 106 = =1364,17 кг ∙ м/с2
3.64 Довжина ядра кисневого струменю
при 0,2 ≤ Рс < 0,7 МПа
У = (1,91∙ Рс ∙ g + 18,36) dк , м
при Рс > 0,7 Мпа
м
3.65 Мінімальна довжина струменевої ділянки реакційної зони встановлюється з формули
м
Звичайно фурму розташовують над рівнем ванни на відстані, яка дорівнює довжині ядра кисневого струменю, тобто Нн = У
Тоді прийняв ρм = 7000 кг/м3 g = 9,81 м/с2
lм ∙ (У + lм)2 = 10,936 ∙ 10-4I
Перетворення цього виразу призводить до кубічного порівняння
lм3 + 2Уlм2 + У2lм – 10,936 ∙ 10-4I = 0
Канонічна форма цього порівняння має вигляд
alм3 + blм2 + clм – d = 0
або, поділив на a і підставив замість lм нову перемінну
,
х3
+ 3рх + 2q = 0,
де
,
,
a = 1, b = 2y, c = y2,
d = -10,936 ∙ 10-4
Аналіз приведеного порівняння показав, що воно має один дійсний корінь, який у відповідності з формулою Кардана рівняється
Х = U + V,
де
Після підстановки в цю формулу відповідних значень, отримаємо:
3.66 Максимальний діаметр струменевої ділянки реакційної зони
м
де ρм = 7000 кг/м3 g = 9,81 м/с2
3.67 Кут між осями сопел в плані встановлюється з формули
де Нн = У
Звідкіля
град
3.68 Кут нахилу сопел до вертикальної осі фурми встановлюється з виразу
,
град
Звідкіля
град
3.69 Мінімальний внутрішній діаметр кисневопідвідної труби фурми, який забезпечує однорядне розташування в колекторі її головки розрахункової кількості сопел (рисунок 2.4)
,
м
Приймаємо ширину зварювального шву lк = δс, тоді
м
3.70 Уточнений діаметр кисневопідвідної труби фурми
Якщо dфм ≤ dфс, то dфсу = dфс, а dфнм = dфнс.
Якщо dфм > dфс, то dфсу і dфнсу вибирається по ДОСТ 8732-78 з ряду діаметрів труб, приведеного в пункті 3.14. Збільшення діаметру кисневопідвідної труби фурми по зрівнянню з раніше прийнятим призведе до деякого зменшення швидкості руху в ній кисню і, як наслідок, зниженню втрат тиску. Але змінення тиску буде незначним і мало відіб’ється на параметрах сопла, що дозволяє нехтувати цим зміненням тиску.
dфсу = 0,257 м dфнсу = 0,273 м
3.71 Максимальний діаметр осьової окружності сопел в колекторі фурми
dок = dфсу – (dx + 3δc) ∙ cos α = 0,257 – (0,046 + 3 ∙ 0,012) ∙ cos 26,47 = 0,184 м
3.72 Максимальний діаметр осьової окружності сопел в чаші головки фурми
dor = dок + 2lo ∙ sin α = 0,184 + 2 ∙ 0,072 ∙ sin 26,47 = 0,248 м
3.73 Максимальний конструктивний зовнішній діаметр зовнішньої труби
м
Прийняв радіус закруглення чаші головки фурми Rc = 2δr, отримаємо
3.74 Довжина ділянки фурми під час продувки в порожнині конвертера
lк = Hy – Hн = 7,141 – 1,608 = 5,533 м
3.75 Довжина ділянки фурми, розташованого над конвертером
lн = lф – lк = 23,03 – 5,533 = 17,497 м
3.76 Теплотехнічний зовнішній діаметр зовнішньої труби фурми встановлюємо з порівняння теплового балансу
Загальна кількість тепла, отриманого фурмою, дорівнює
Qф = πdтн ∙ (qк ∙ lк + qн ∙ lн)
З метою спрощення розрахунку не враховуємо кількість тепла, отриманого нижнім торцем фурми, площа якого по зрівнянню з площею бокової поверхні фурми незначна.
Припускаємо, що все тепло, отримане фурмою під час продувки, витрачається тільки на нагрів охолоджуючої води, т.б.
Qф = Qв = MвС ∙ (tвих – tвх)
для Qф = Fn ∙ WnCPв ∙ ∆t
Звідкіля πdтн ∙ (qк ∙ lк + qн ∙ lн) = Fn ∙ WnCPв ∙ ∆t
Після деяких перетворень це порівняння приймає вид
Так як Fп = αFа, то
d2ррв – d2фнсу = α (d2рв – d2ррн)
Вирішуючи систему рівнянь відносно dтн = dрв + 2δв
В результаті перетворень і деяких припущень, отримаємо приблизне рішення цього рівняння з якого теплотехнічний діаметр зовнішньої труби фурми
3.77 Розрахунковий зовнішній діаметр зовнішньої труби фурми встановлюємо, порівнюючи dкн і dтн
якщо |
dкн ≤ dтн |
то |
dрн = dтн |
якщо |
dкн > dтн |
то |
dрн = dкн |
якщо |
dкн = dтн |
то |
dрн = dкн = dтн |
|
|
|
|
dрн = 0,406 м
3.78 Зовнішній діаметр стандартної зовнішньої труби фурми вибирається по ДОСТ 8732 - 78 на “Труби безшовні гарячодеформовані” використовуючи співвідношення
якщо |
dрн = 0,073 м, |
то |
dсн = 0,073 м |
(dсн = 73 х δв) |
якщо |
0,073 < dрн = 0,076 м, |
то |
dсн = 0,076 м |
(dсн = 76 х δв) |
якщо |
0,076 < dрн = 0,083 м, |
то |
dсн = 0,083 м |
(dсн = 83 х δв) |
якщо |
0,083 < dрн = 0,089 м, |
то |
dсн = 0,089 м |
(dсн = 89 х δв) |
якщо |
0,089 < dрн = 0,095 м, |
то |
dсн = 0,095 м |
(dсн = 95 х δв) |
якщо |
0,095 < dрн = 0,102 м, |
то |
dсн = 0,102 м |
(dсн = 102 х δв) |
якщо |
0,102 < dрн = 0,108 м, |
то |
dсн = 0,108 м |
(dсн = 108 х δв) |
якщо |
0,108 < dрн = 0,114 м, |
то |
dсн = 0,114 м |
(dсн = 114 х δв) |
якщо |
0,114 < dрн = 0,121 м, |
то |
dсн = 0,121 м |
(dсн = 121 х δв) |
якщо |
0,121 < dрн = 0,127 м, |
то |
dсн = 0,127 м |
(dсн = 127 х δв) |
якщо |
0,127 < dрн = 0,133 м, |
то |
dсн = 0,133 м |
(dсн = 133 х δв) |
якщо |
0,133 < dрн = 0,140 м, |
то |
dсн = 0,140 м |
(dсн = 140 х δв) |
якщо |
0,140 < dрн = 0,146 м, |
то |
dсн = 0,145 м |
(dсн = 146 х δв) |
якщо |
0,146 < dрн = 0,152 м, |
то |
dсн = 0,152 м |
(dсн = 152 х δв) |
якщо |
0,152 < dрн = 0,159 м, |
то |
dсн = 0,159 м |
(dсн = 159 х δв) |
якщо |
0,159 < dрн = 0,168 м, |
то |
dсн = 0,168 м |
(dсн = 168 х δв) |
якщо |
0,168 < dрн = 0,180 м, |
то |
dсн = 0,180 м |
(dсн = 180 х δв) |
якщо |
0,180 < dрн = 0,194 м, |
то |
dсн = 0,194 м |
(dсн = 194 х δв) |
якщо |
0,194 < dрн = 0,203 м, |
то |
dсн = 0,203 м |
(dсн = 203 х δв) |
якщо |
0,203 < dрн = 0,219 м, |
то |
dсн = 0,219 м |
(dсн = 219 х δв) |
якщо |
0,219 < dрн = 0,245 м, |
то |
dсн = 0,245 м |
(dсн = 245 х δв) |
якщо |
0,245 < dрн = 0,273 м, |
то |
dсн = 0,273 м |
(dсн = 273 х δв) |
якщо |
0,273 < dрн = 0,299 м, |
то |
dсн = 0,299 м |
(dсн = 299 х δв) |
якщо |
0,299 < dрн = 0,325 м, |
то |
dсн = 0,323 м |
(dсн = 325 х δв) |
якщо |
0,325 < dрн = 0,351 м, |
то |
dсн = 0,351 м |
(dсн = 351 х δв) |
якщо |
0,351 < dрн = 0,377 м, |
то |
dсн = 0,377 м |
(dсн = 377 х δв) |
якщо |
0,377 < dрн = 0,402 м, |
то |
dсн = 0,402 м |
(dсн = 402 х δв) |
якщо |
0,402 < dрн = 0,426 м, |
то |
dсн = 0,426 м |
(dсн = 426 х δв) |
якщо |
0,426 < dрн = 0,450 м, |
то |
dсн = 0,450 м |
(dсн = 450 х δв) |
якщо |
0,450 < dрн = 0,465 м, |
то |
dсн = 0,465 м |
(dсн = 465 х δв) |
якщо |
0,465 < dрн = 0,480 м, |
то |
dсн = 0,480 м |
(dсн = 480 х δв) |
якщо |
0,480 < dрн = 0,500 м, |
то |
dсн = 0,500 м |
(dсн = 500 х δв) |
якщо |
0,500 < dрн = 0,530 м, |
то |
dсн = 0,530 м |
(dсн = 530 х δв) |
якщо |
0,530 < dрн = 0,550 м, |
то |
dсн = 0,550 м |
(dсн = 550 х δв) |
якщо |
0,550 < dрн = 0,560 м, |
то |
dсн = 0,560 м |
(dсн = 560 х δв) |
якщо |
0,560 < dрн = 0,600 м, |
то |
dсн = 0,600 м |
(dсн = 600 х δв) |
якщо |
0,600 < dрн = 0,630 м, |
то |
dсн = 0,630 м |
(dсн = 630 х δв) |
Примітка: Труби діаметром 450, 465, 480, 500, 530, 550, 600, 630 мм з товщиною стінки 9, 10, 11, 12 мм виготовляються по узгодженню з замовниками.
dсн = 0,412 м
3.79 Зовнішній розрахунковий діаметр подільної труби фурми встановлюється з рівняння
Fп = α ∙ Fo,
звідкіля
d2ррв – d2фнсу = α(d2св – d2ррп),
або замінив dррв = dррн - 2δр і dсв = dсн + 2δв
отримаємо квадратичне рівняння
(α + 1)d2ррн – 4δр ∙ dррн + 4δ2р – d2фнсу; (dсн - 2δв)2 = 0
Дійсний корінь цього рівняння
3.80 Зовнішній діаметр стандартної подільної труби фурми вибираємо по ДОСТ 9567 – 75 на “Труби стальні прецизіонні” з співвідношення
якщо |
dррн = 0,057 м, |
то |
dрнс = 0,157 м |
(dрнс = 57 х δв) |
якщо |
0,057 < dррн ≤ 0,060 м, |
то |
dрнс = 0,060 м |
(dрнс = 60 х δв) |
якщо |
0,060 < dррн ≤ 0,063 м, |
то |
dрнс = 0,063 м |
(dрнс = 63 х δв) |
якщо |
0,063 < dррн ≤ 0,065 м, |
то |
dрнс = 0,065 м |
(dрнс = 65 х δв) |
якщо |
0,065 < dррн ≤ 0,068 м, |
то |
dрнс = 0,068 м |
(dрнс = 68 х δв) |
якщо |
0,068 < dррн ≤ 0,070 м, |
то |
dрнс = 0,070 м |
(dрнс = 70 х δв) |
якщо |
0,070 < dррн ≤ 0,073 м, |
то |
dрнс = 0,073 м |
(dрнс = 73 х δв) |
якщо |
0,073 < dррн ≤ 0,076 м, |
то |
dрнс = 0,076 м |
(dрнс = 76 х δв) |
якщо |
0,076 < dррн ≤ 0,080 м, |
то |
dрнс = 0,080 м |
(dрнс = 80 х δв) |
якщо |
0,080 < dррн ≤ 0,083 м, |
то |
dрнс = 0,083 м |
(dрнс = 83 х δв) |
якщо |
0,083 < dррн ≤ 0,085 м, |
то |
dрнс = 0,085 м |
(dрнс = 85 х δв) |
якщо |
0,085 < dррн ≤ 0,089 м, |
то |
dрнс = 0,089 м |
(dрнс = 89 х δв) |
якщо |
0,089 < dррн ≤ 0,090 м, |
то |
dрнс = 0,090 м |
(dрнс = 90 х δв) |
якщо |
0,090 < dррн ≤ 0,095 м, |
то |
dрнс = 0,095 м |
(dрнс = 95 х δв) |
якщо |
0,095 < dррн ≤ 0,100 м, |
то |
dрнс = 0,100 м |
(dрнс = 100 х δв) |
якщо |
0,100 < dррн ≤ 0,102 м, |
то |
dрнс = 0,102 м |
(dрнс = 102 х δв) |
якщо |
0,102 < dррн ≤ 0,108 м, |
то |
dрнс = 0,108 м |
(dрнс = 108 х δв) |
якщо |
0,108 < dррн ≤ 0,110 м, |
то |
dрнс = 0,110 м |
(dрнс = 110 х δв) |
якщо |
0,110 < dррн ≤ 0,120 м, |
то |
dрнс = 0,120 м |
(dрнс = 120 х δв) |
якщо |
0,120 < dррн ≤ 0,130 м, |
то |
dрнс = 0,130 м |
(dрнс = 130 х δв) |
якщо |
0,130 < dррн ≤ 0,140 м, |
то |
dрнс = 0,140 м |
(dрнс = 140 х δв) |
якщо |
0,140 < dррн ≤ 0,150 м, |
то |
dрнс = 0,150 м |
(dрнс = 150 х δв) |
якщо |
0,150 < dррн ≤ 0,160 м, |
то |
dрнс = 0,160 м |
(dрнс = 160 х δв) |
якщо |
0,160 < dррн ≤ 0,170 м, |
то |
dрнс = 0,170 м |
(dрнс = 170 х δв) |
якщо |
0,170 < dррн ≤ 0,180 м, |
то |
dрнс = 0,180 м |
(dрнс = 180 х δв) |
якщо |
0,180 < dррн ≤ 0,190 м, |
то |
dрнс = 0,190 м |
(dрнс = 190 х δв) |
якщо |
0,190 < dррн ≤ 0,200 м, |
то |
dрнс = 0,200 м |
(dрнс = 200 х δв) |
якщо |
0,200 < dррн ≤ 0,210 м, |
то |
dрнс = 0,210 м |
(dрнс = 210 х δв) |
якщо |
0,210 < dррн ≤ 0,220 м, |
то |
dрнс = 0,220 м |
(dрнс = 220 х δв) |
якщо |
0,220 < dррн ≤ 0,230 м, |
то |
dрнс = 0,230 м |
(dрнс = 230 х δв) |
якщо |
0,230 < dррн ≤ 0,240 м, |
то |
dрнс = 0,240 м |
(dрнс = 240 х δв) |
якщо |
0,240 < dррн ≤ 0,250 м, |
то |
dрнс = 0,250 м |
(dрнс = 250 х δв) |
якщо |
0,250 < dррн ≤ 0,273 м, |
то |
dрнс = 0,273 м |
(dрнс = 273 х δв) |
якщо |
0,273 < dррн ≤ 0,299 м, |
то |
dрнс = 0,299 м |
(dрнс = 299 х δв) |
якщо |
0,299 < dррн ≤ 0,325 м, |
то |
dрнс = 0,325 м |
(dрнс = 325 х δв) |
якщо |
0,325 < dррн ≤ 0,351 м, |
то |
dрнс = 0,351 м |
(dрнс = 351 х δв) |
якщо |
0,351 < dррн ≤ 0,377 м, |
то |
dрнс = 0,377 м |
(dрнс = 377 х δв) |
якщо |
0,377 < dррн ≤ 0,402 м, |
то |
dрнс = 0,402 м |
(dрнс = 402 х δв) |
якщо |
0,402 < dррн ≤ 0,426 м, |
то |
dрнс = 0,426 м |
(dрнс = 426 х δв) |
якщо |
0,426 < dррн ≤ 0,450 м, |
то |
dрнс = 0,450 м |
(dрнс = 450 х δв) |
якщо |
0,450 < dррн ≤ 0,480 м, |
то |
dрнс = 0,480 м |
(dрнс = 480 х δв) |
якщо |
0,480 < dррн ≤ 0,500м, |
то |
dрнс = 0,500 м |
(dрнс = 500 х δв) |
якщо |
0,500 < dррн ≤ 0,530 м, |
то |
dрнс = 0,530 м |
(dрнс = 530 х δв) |
якщо |
0,530 < dррн ≤ 0,560 м, |
то |
dрнс = 0,560 м |
(dрнс = 560 х δв) |
якщо |
0,560 < dррн ≤ 0,600 м, |
то |
dрнс = 0,600 м |
(dрнс = 600 х δв) |
dрнс = 0,377 м
3.81 Витрати води на охолодження фурми
dсв = dсн – 2 ∙ δв = 0,377 – 2 ∙ 0,01 = 0,357 м
Uв = 900π(d2св – d2рнс)Wо = 900 ∙ 3,14 (0,4122 – 0,3772) ∙ 5,6 = 468,48 м3/год
3.82 Відстань нижнього торця подільної трубі фурми до чаші її головки (рисунок 2.4) встановлюється з рівності площ кільцевих зазорів між стінками подільної і зовнішньої труби з однієї сторони і торцем подільної труби і чашею головки фурми – з другою
Тоді
м
3.83 Розрахунковий перепад температур води на вході і виході фурми встановлюється з рівняння теплового балансу
,
◦С
або
◦С
При цьому, як показано вище, перепад температур (∆tр) повинен знаходитися в межах
15 – 25 ◦С.
Якщо в результаті розрахунків опиниться, що ∆tр > 25 ◦С, то необхідно збільшити витрати води на фурму, забезпечивши ∆tр < 25 ◦С.
3.84 Швидкість руху води в шлангах для підводу її до фурми і відводу
,
м/с
Оскільки діаметр шлангів для підводу і відводу води, а також підводу кисню до фурми однакові, т.б. dшв = dшс, то
м/с
3.85 Втрати тиску води в шлангах
,
МПа
Коефіцієнти опору тертя і місцевих опорів приймаємо такими, як і для кисневопідвідного шлангу, щільність води ρв = 1000 кг/м3.
Тоді
МПа
3.86 Швидкість руху води в підвідному каналі фурми
м/с
3.87 Втрати тиску води в фурмі
,
МПа
Коефіцієнт опору тертя (εтфш) приймаємо рівним 0,05
Коефіцієнт місцевих опорів для підвідної труби фурми (εмвх) складе 6,0 (з урахуванням оберту на 180◦), а далі відвідної труби 1,0
В результаті
3.88 Загальні втрати тиску води в фурмі
∆Ро = ∆Рвш + ∆Рвф = 0,569 + 0,673 = 1,242 МПа
3.89 Тиск води в магістралі (перед шлангом фурми)
Рвм = 1,2 ∙ ∆Ро = 1,2 ∙ 1,242 = 1,49 МПа
Примітка: Тиск води в магістралі перед шлангом з урахуванням втрат на клапані повинен на 20 – 30 % перевищувати загальні втрати на ділянці шланг – фурма. Якщо в результаті розрахунку Рвм опиниться менше 1,2 МПа, його необхідно прийняти рівним
1,2 МПа.
|
||||||
|
|
|
|
|
ДНМК 1031 15 000 ПЗ |
Аркуш |
|
|
|
|
|
|
|
Зм |
Аркуш |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
