- •1. Методологічні вимоги до педагогічної технології в ракурсі її застосування в інклюзивному освітньому середовищі.
- •Технології створення інклюзивного освітнього середовища.
- •Перевірку можна здійснювати через обмін аркушами (взаємоперевірка).
- •Аналіз процесу малювання
- •Оцінка загальної структури
- •Аналіз особливостей фігур
- •Досліджуваний про себе
- •Батьківська пара
- •Ідентифікація та гендерні особливості досліджуваного
- •Практичне завдання:
- •Практичне:
- •Здоров´язбережувальні технології в інклюзивному навчанні. Технологія томатіс.
- •Практичне:
- •Практичне:
Аналіз процесу малювання
Інтерпретація процесу малювання реалізує тезу про те, що за динамічними характеристиками малювання криються зміни думки, актуалізація почуттів, напруга, конфлікти, які відображають значущість певних деталей малюнка дитині. Інтерпретація процесу малювання вимагає творчого включення всього практичного досвіду психолога, його інтуїції. Першим зображується найбільш значимий, головний або найбільш емоційно близький член сім’ї. Як правило, це той, хто більше часу буває з дітьми, більше, ніж інші приділяє їм увагу
Як правило, діти, отримавши завдання намалювати сім’ю, починають малювати членів сім’ї. Деякі ж діти спершу, малюють різні об’єкти, лінію підстави, сонце, меблі і т. д. І лише в останню чергу приступають до зображення людей. Така послідовність виконання завдання є своєрідною захисною реакцією, за допомогою якої дитина відсуває неприємне їй завдання в часі. Найчастіше це спостерігається у дітей з неблагополучної сімейної ситуацією, але це також може бути наслідком поганого контакту дитини з психологом.
Повернення до малювання тих же членів сім’ї, об’єктів, деталей вказує на їх значущість для дитини.
Паузи перед малюванням певних деталей, членів сім’ї найчастіше пов’язані з конфліктним ставленням і є зовнішнім проявом внутрішнього дисонансу мотивів. На несвідомому рівні дитина як би вирішує, малювати йому чи ні людину або деталь.
Стирання намальованого, перемальовування можуть бути пов’язані як з негативними емоціями по відношенню до члена сім’ї, так і з позитивними. Вирішальне значення має кінцевий результат малювання. Якщо стирання і перемальовування не привели до помітно кращої графічної презентації – можна судити про конфліктне відношення дитини до цієї людини.
Спонтанні коментарі часто прояснюють сенс мальованої змісту. Тому до них треба уважно прислухатися. Також треба мати на увазі, що коментарі все ж є засобом ослаблення внутрішнього напруження, і їх поява видає найбільш емоційно “заряджені” місця малюнка. Це може допомогти направити і питання після малювання, і сам процес інтерпретації.
Оцінка загальної структури
Якщо члени сім’ї зображені так, що тримаються за руки, то це може відповідати реальній ситуації в сім’ї, а може бути відображенням бажаного. Але, загалом малювання членів сім’ї із сполученими руками, об’єднаність їх у загальній діяльності є індикаторами психологічного благополуччя, сприйняття включеності в сім’ю. Малюнки з протилежними характеристиками (роз’єднаністю членів сім’ї) можуть вказувати на низький рівень емоційних зв’язків.
Якщо якийсь персонаж віддалений від інших фігур, це може говорити про “дистанцію”, яку дитина помічає в житті і виділяє її.
Малюючи одного з членів сім’ї вище за інших, дитина тим самим надає йому винятковий статус. Цей персонаж, на думку дитини, володіє найбільшою владою в сім’ї, навіть якщо досліджуваний малює його найменшим порівняно з розмірами інших. Нижче всіх інших дитина схильна малювати того, чий вплив в сім’ї є мінімальним. Для прикладу, якщо дитина вище всіх ставить свого молодшого брата, то, на її думку, він саме той, хто управляє всіма іншими.
Якщо взагалі не зображені люди або зображені тільки люди, які не пов’язані з сім’єю, то це свідчить про травматичні переживання, пов’язані з родиною, відчуття знедоленої, покинутості (тому такі малюнки часті у дітей, які нещодавно прийшли в інтернат), аутизм, відчуття небезпеки, великий рівень тривожності, результат поганого контакту психолога з дитиною.
Діти зменшують склад сім’ї, “забуваючи” намалювати тих членів сім’ї, які їм менш емоційно привабливі, з якими склалися конфліктні відносини.
Часте явище в дитячих малюнках – відмова малювати молодшого сиблінга. Пояснення, такі, як “Брата я забув намалювати” або “Для молодшого брата місця не вистачило” не повинні вводити вас в оману. Нічого випадкового в малюнку сім’ї немає. Все має своє значення, виражає ті чи інші почуття і переживання дитини по відношенню до близьких йому людей. Досить поширена ситуація, коли дитина ревнує батьків до молодшої дитини, оскільки тому дістається велика частина любові та уваги батьків. Оскільки в реальності вона стримує прояв почуття невдоволення і агресії, у малюнку сім’ї ці почуття знаходять свій вихід. Молодший сиблінг просто не зображується на малюнку. Заперечуючи його існування, дитина знімає існуючу проблему. Може мати місце й інша реакція: дитина може зобразити на малюнку молодшого сиблінга, але виключити самого себе зі складу сім’ї, таким чином ідентифікуючи себе з суперником, який користується увагою і любов’ю батьків. Відсутність на малюнку дорослих може свідчити про негативне ставлення дитини, відсутності будь-якого емоційного зв’язку з ними.
Збільшення складу родини пов’язано з незадоволеними психологічними потребами в сім’ї. Це свідчить про спробу заповнити пустоти, відшкодувати брак близьких, теплих відносин, компенсувати недостатність емоційних зв’язків. Так, хлопчик, будучи єдиною дитиною в сім’ї, може включити в свій малюнок двоюрідних сестер чи братів, далеких родичів і різних тварин – кішок, собак та інших, висловлюючи тим самим недолік близького спілкування з іншими дітьми і потребу мати постійного супутника в іграх, з яким можна було б спілкуватися на рівних. Якщо намальовані дорослі, не пов’язані з сім’єю, то це вказує на пошук людини, здатної задовольнити потребу дитини в близьких емоційних контактах. У деяких випадках – на символічне руйнування цілісності сім’ї, помста батькам внаслідок відчуття непотрібності.
Коли
близьке розташування фігур обумовлено
задумом помістити
членів сім’ї в обмежений простір (човен,
маленький будиночок і
т. п.). свідчить про спробу дитини
об’єднати, згуртувати родину (для цієї
мети дитина вдається до зовнішніх
обставин, так як відчуває марність такої
спроби).
На малюнку можуть бути присутніми і вигадані персонажі, які також символізують незадоволені потреби дитини. Не отримавши їх задоволення в реальному житті, дитина задовольняє ці потреби в своїй фантазії, в уявних стосунках. У такому випадку вам слід попросити дитину розповісти докладніше про цього персонажа. У його відповідях ви знайдете те, чого їй не вистачає в дійсності.
Дитина може зобразити поблизу одного з членів сім’ї домашню тварину, якої насправді немає. Це може говорити про потребу дитини в любові, яку вона хотіла б отримати від цієї людини.
Якщо дитина малює лінію землі і розташовує людину високо від неї (людина ніби в повітрі), то це може свідчити про відірваність від реальності, схильність до фантазії, слабкий контакт з дійсністю. Також лінія основи (землі) може означати незахищеність, вона надає малюнку стабільність.
Проведена внизу сторінки лінія характерна для дітей з нестійких сімей.
