- •1.ЗагальНий розділ
- •1.2 Генеральний план
- •2.2 Стіни. Перемички
- •2.3 Теплотехнічний розрахунок стінової огороджувальної конструкції
- •2.3.1 Визначення вихідних даних для розрахунку
- •2.3.2 Теплотехнічний розрахунок стінової непрозорої огороджувальної конструкції
- •2.4. Перегородки
- •2.5 Перекриття
- •2.10. Вікна та двері
- •Експлікація вікон та дверей
- •2. 9 Специфікація елементів заповнення прорізів
- •2.10 Підлога
- •2.12. Зовнішнє та внутрішнє оздоблення
2.2 Стіни. Перемички
Зовнішні і внутрішні несучі стіни запроектовані з модульної силікатної цегли (250×120×88) на цементному розчині маркою не нижче М-150. Товщина зовнішніх стін 510мм. Конструкція зовнішніх стін 3-шарова. Несуча частина стіни товщиною 250мм виконана з модульної силікатної цегли, до неї примикає плита з мінеральної вати товщиною 120мм. Третій шар являє собою облицьовувальну кладку товщиною 120мм. виконану з модульної силікатної цегли на цементно-піщаному розчині з розшивкою швів. Товщина внутрішніх стін передбачена 380мм. Система кладки використовується дворядкова. Зовнішні і внутрішні стіни з`єднуються між собою в процесі мурування стін. Над віконними та дверними прорізами влаштовують перемички серії 1111111
Рис. 2 – Прив’язка стін до координаційних осей
2.3 Теплотехнічний розрахунок стінової огороджувальної конструкції
Мета теплотехнічного розрахунку – визначення опору теплопередачі зовнішньої стіни будинку, а також товщини утеплюючого шару огородження при якому в помешканнях будинку утворюється сприятливий мікроклімат, тобто забезпечення температури і вологості повітря не нижче нормальних вимог та економічних показників.
Методика теплотехнічного розрахунку базується на тому, що оптимальна товщина огороджувальної конструкції знаходиться, виходячи з кліматичних показників району будівництва, санітарно-гігієнічних та комфортних умов експлуатації будівель, та вимог енергозбереження. При проектуванні огороджувальних конструкцій необхідно щоб їх опір теплопередачі був не менше величини, яка визначається за санітарно-гігієнічними вимогами (ст.5 ДБН В.2.6-31:2006).
R∑пр. ≥ Rq,min. , (14)
де R∑пр - опір теплопередачі, який обчислюється з урахуванням конструкції зовнішніх стін (м2 · K/Вт);
Rq,min. – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції (м2·K/Вт). Визначається згідно табл.1 (ст.6 ДБН В.2.6-31:2006).
Опір передачі термічно-однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою (додаток ІІ ст.26 ДБН В.2.6-31:2006).
R∑ = 1/ λв + ∑δі / λір +1/ λз , (15)
де λв , λз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції (Вт/(м2 · K )), які приймаємо згідно додатком Е (ст. 25 ДБН В.2.6-31:2006);
λір – теплопровідність матеріалу ί-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, приймаємо згідно з додатком Л (ст. 40 ДБН В.2.6-31:2006);
δі – визначається товщина ί-го шару конструкції (м).
2.3.1 Визначення вихідних даних для розрахунку
Район будівництва: Чугуїв, Харківська область. Температурна зона І згідно карти температурних зон України, додаток В. зміна № 1, стор. 9 ДБН В.2.6-31:2006. Розрахункова температура та вологість повітря в середині приміщень tв 20 оС(згідно табл. Г стор. 24 ДБН В.2.6-31:2006).
φв= 55 % – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції. Мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції Rq,min 2,8 (м2 · K/Вт). Умови експлуатації А, визначаються згідно додатка К (стор. 39 ДБН В.2.6-31:2006) по режиму вологості приміщення та зони вологості.
Рис. 3- Огороджувальна стінова конструкція
