- •1.Фібринозний перикардит
- •2.Гнійний менінгіт
- •3.Міліарний туберкульоз легень
- •7.Гіпертрофія міокарду
- •8.Робоча гіпертрофія стінки сечового міхура при гіперплазіі передміхурової залози
- •10.Гідронефроз (атрофія паренхіми нирки)
- •11.Бура атрофія серця
- •12.Папілома шкіри
- •13.Папілома сечового міхура
- •17.Гіпернефроідний рак нирки
- •18.Рак молочноі залози
- •19.Муцинозна цистаденома яєчника
- •20.Медулярний рак щитоподібної залози
- •21.Аденома надниркової залози
- •22.Феохромоцитома надниркової залози
- •23.Міхурцевий занесок
- •25.Фіброма шкіри
- •26.Лейоміома тонкоі кишки
- •28.Ліпома
- •29.Лімфангіома
- •30.Мезотеліома плеври
- •31.Меланома шкіри
- •32.Меланома кишки
- •33.Чисельні метастази меланоми в печінці
- •35.Гліома мозку
- •37.Хвороба Реклінхаузена(нейрофіброматоз)
- •38.Мієлоідний лейкоз. Піоїдний кістковий мозок
- •39.Спленомегалія при хронічному лейкозі
- •40.Лімфогранулематоз
37.Хвороба Реклінхаузена(нейрофіброматоз)
спадкове захворювання. Проявляється пухлинами та пігментацією шкіри в поєднанні з новоутвореннями по ходу нервових стовбурів. Захворювання успадковується аутосомно-домінантно. Хвороба виявляється в дитячому або юнацькому віці. На шкірі (найчастіше тулуба і шиї) виявляються пігментні плями кольору кави з молоком. Якщо зростаюча пухлина здавлює нервові стовбури, то з'являються болі, розлади чутливості, периферичні паралічі.
Зустрічаються також пухлинні розростання в головному і спинному мозку. У сітківці і на диску зорового нерва виявляються дрібні вузлики рожево-жовтого або білого кольору. по ходу нервових стовбурів можна виявити пухлинні утворення, не пов'язані з навколишніми тканинами, щільні на дотик, 1-2 см в діаметрі, безболісні при пальпації. Пухлинипериферичних і черепних нервів за гістологічною структурою є зневринома, шваннома, внутрішньочерепні пухлини - нейрофіброми, рідше - гліомами, менінгіоми, астроцитома, епендимома. Число пухлин може варіювати від одиничних до величезної кількості.Поряд з цим досить часто виявляються аномалії розвитку кісткової системи: деформації скелета, незарощення дуг хребців, асиметрії черепа та інші диспластичні риси, аномалії розвитку внутрішніх органів.
38.Мієлоідний лейкоз. Піоїдний кістковий мозок
Хронічний мієлоїдний лейкоз перебігає у дві стадії: моноклонова доброякісна і поліклонова злоякісна. Перша стадія займає декілька років і характеризується прогресуючим зростанням нейтрофільних лейкоцитів зі зрушенням до мієлоцитів.У другій стадії за 3-6 місяців розвивається поліклоновість, з’являються бластні форми клітин (мієлобласти, еритробласти, монобласти тощо), виникає бластний криз, кількість лейкоцитів у периферійній крові досягає декількох мільйонів в 1мкл, розвиваються усі ознаки гострого лейкозу.Хронічний мієлоз Ознаки :Бластний криз Піоїдний кістковий мозок. Сіро-червона кров. Гепатомегалія. Спленомегалія. Мієлоцитарна інфільтрація лімфоїдних органів.
Морфологія: кістковий мозок – червоно-сірий, сочний, піоїдний; кров сіро-червона; внутрішні органи малокровні; селезінка різко збільшена до 6-8 кг темно-червоного кольору, фолікули атрофовані, склероз і гемосидероз пульпи, лейкозні інфільтрати, в судинах лейкозні тромби; печінка збільшена до 5-6 кг, сіро-коричневого кольору, лейкозна інфільтрація вздовж синусоїді, жирова дистрофія гепатоцитів, гемосидероз; лімфатичні вузли дифузно значно збільшені, м’які, сіро-червоного кольору.
39.Спленомегалія при хронічному лейкозі
Селезінка різко збільшена, іноді займає майже всю черевну порожнину; маса її досягає б-8 кг. На розрізі вона темно-червоного кольору, іноді виявляються ішемічні інфаркти. Тканина селезінки витісняє лейкозних інфільтрат в основному з клітинмієлоїдного ряду, серед яких видно бласти; фолікули атрофічний. Нерідко знаходять склероз і гемо-сидероз пульпи. У судинах зустрічаються лейкозні тромби.
40.Лімфогранулематоз
Макроскопово– лімфатичні вузли збільшені, соковиті, рожевого кольору, стертий малюнок, з чіткими контурами, крововиливами, при генералізованому процесі – ураження селезінки – «порфірова селезінка» - ділянка некрозу і склерозу. Мікроскопічоно– клітини Рід-Березовського-Штенберга, великі клітини, що діляться Ходжкіна, лімфоцити, плазмоцити, еозино-, нейтрофіли, фібробласти. Клінічне значення: є 4 варіанти: 1. З переважанням лімфоцитів, 2. нодулярний склероз, 3. Змішано клітинний варіант, 4. Варіант з лімфоїдним виснаженням. Причини: невідома, хоча є версія – специфічна інфекція, вірус Епштейна-Барр, пригноблення Т-клітинного імунітету. Наслідки: при злоякісниз лімфомах.
