- •1. Охарактеризуйте відмінності у будові еукаріотичної та прокаріотичної мікробних клітин та їх вплив на життєдіяльність мікроорганізмів.
- •2. Вкажіть засади побудови природної та штучної класифікації мікроорганізмів. Назвіть таксони мікроорганізмів та опишіть правила утворення назв основних таксонів прокаріотичних мікроорганізмів.
- •6.Вкажіть основні ознаки фенотипової та філогенетичної ідентифікації мікроорганізмів, надайте їх коротку характеристику.
- •8.Надайте характеристику систематики та спрощеної класифікації дріжджів, опишіть їх практичне значення у виробництві та обігу харчових продуктів.
- •9.Назвіть форми спокою еубактерій. Вкажіть умови та опишіть хід спороутворення еубактерій. Зазначте у чому полягає практичне значення цього процесу у мікробіології споживних товарів.
- •11. Надайте характеристику основних способів розмноження мікроміцетів. Охарактеризуйте стійкість спор мікроміцетів до несприятливих чинників.
- •16. Назвіть основні види енергетичних процесів, характерних для прокаріотів та мікроміцетів та надайте порівняльну оцінку їх енергетичної ефективності. Охарактеризуйте їх господарське значення
- •20.Охарактеризуйте основні закономірності перетворення вуглеводів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів і кругообігу речовин у природі.
- •23. Надайте характеристику основних закономірностей протікання типового та нетипового дріжджових спиртових бродінь та опишіть їх роль і використання у промисловості та обігу споживних товарів.
- •27. Назвіть збудників та надайте характеристику процесу протікання пропіоновокислого бродіння. Зазначте його промислове значення. Вкажіть особливості їх культивування.?
- •28. Надайте характеристику процесу протікання та збудників оцтовокислого окиснення. Зазначте його промислове значення. Вкажіть особливості їх культивування?
- •29. Надайте характеристику процесу протікання та збудників маслянокислого і ацетонобутилового бродінь. Зазначте їх промислове значення. Вкажіть особливості їх культивування?
- •30. Надайте характеристику процесу протікання та збудників нітрифікації і денітріфікації. Зазначте їх екологічне та господарське значення.
- •31 Охарактеризуйте основні закономірності мікробної деструкції целюлози та пектинових речовин. Вкажіть збудників. Опишіть їх роль у формуванні споживних властивостей чи псуванні товарів.
- •35 Охарактеризуйте роль мікроорганізмів у природному кругообігу речовин.
- •36 Вкажіть види антагоністичних відносин між мікроорганізмами, охарактеризуйте їх механізми та наведіть приклади їх використання людиною у медицині та промисловості.
- •39 Надайте характеристику особливостей формування мікрофлори ґрунту та ризосфери. Опишіть роль мікрофлори ґрунту у формуванні безпечності харчових продуктів.
- •40 Охарактеризуйте особливості складу нормальної мікрофлори здорової людини. Охарактеризуйте її вплив на формування безпечності харчових продуктів.
- •43.Надайте характеристику впливу ультразвуку та тиску на життєдіяльність мікроорганізмів. Опишіть їх використання у харчовій промисловості з метою регулювання чисельності мікроорганізмів.
- •46.Надайте характеристику впливу кисню на життєдіяльність мікроорганізмів та механізми їх адаптації до токсичного впливу кисню. Назвіть ознаки віднесення мікроорганізмів до аеробів.
- •48.Зазначте основні антисептики, які використовуються як дезінфектанти у харчовій промисловості та торгівлі. Охарактеризуйте механізм їх антимікробної дії.
- •50.Охарактеризуйте поняття «патогенність» та «вірулентність» мікроорганізмів. Опишіть основні чинники, механізми і показники, що характеризують патогенність мікроорганізмів.
- •53. Наведіть класифікацію харчових захворювань мікробної етіології. Охарактеризуйте ключові відмінності харчових мікробіологічних отруєнь та інфекцій.
- •61. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників бактеріальних харчових інфекцій.
- •62. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників інвазійних харчових захворювань.
- •64. Надайте характеристику мікробіологічного псування овочів – збудники хвороб основних груп овочів та бульбоплодів, способи гальмування їх розвитку впродовж товароруху.
- •65. Надайте характеристику мікробіологічного псування плодів та ягід – збудники хвороб основних груп плодів та ягід, способи гальмування їх розвитку впродовж товароруху.
- •66. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей та динаміку мікрофлори ферментованих плодів і овочів, їх дефекти мікробіологічного походження.
- •68. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів. Опишіть мікробіологічні процеси їх псування.
- •69. Охарактеризуйте особливості епіфітної мікрофлори зерна. Надайте характеристику протікання післязбиральних мікробіологічних процесів у зерні при зберіганні.
- •70. Надайте характеристику особливостей застосування мікроорганізмів у виробництві напоїв бродіння (квас, пиво і подібні до них) та роль мікроорганізмів у їх псуванні при зберіганні.
- •73.Чисті культури мікроорганізмів – методики їх отримання, приклади використання чистих культур мікроорганізмів у харчовій промисловості, способи зберігання чистих культур мікроорганізмів.
- •78.Охарактеризуйте особливості формування мікрофлори ковбасних виробів та інших м’ясних виробів, підданих температурній обробці, в’яленню і коптінню.
35 Охарактеризуйте роль мікроорганізмів у природному кругообігу речовин.
Кругообіг речовин у природі-це процес синтезу і розпаду органічних речовин.
Первісний синтез органічних речовин у природі здійснюється зеленими рослинами. Вони засвоюють вуглець з повітря, а азот і воду із грунту. Із цих простих мінеральних речовин рослини синтезують білки, жири, вуглеводи. Тварини та людина не здатні синтезувати органічні речовини із мінеральних. Тому їм потрібно готові органічні сполуки, які вони отримують, споживаючи продукти рослинного й тваринного походження. Залишки тварин і рослин потрапляють у грунт, ле під апливом гнильних бактерій та інших мікроорганізмів відбувається їхня мінералізація. В результаті, в грунт повертаються джерела мінерального азоту, а повітря поповнюється вуглекислим газом. Таким чином, рослини знову отримують матеріал для побудови органічних речовин.
З допомогою мікроорганізмів органічні сполуки рослинного й тваринного походженняминерализуются до вуглецю, азоту, сірки, фосфору, заліза та інших.
Круговорот вуглецю. У колообігу вуглецю активну участь беруть рослини, водорості і ціанобактерії, здатні фіксувати ЗІ2 у процесі фотосинтезу, і навіть мікроорганізми, розкладницькі органічні речовиниотмерших рослин та тварин із ЗІ2. Приаеробном розкладанні органічних речовин утворюються ЗІ2 і вода, а прианаеробном бродінні — кислоти, спирти, ЗІ2. Так, при спиртовому бродінні мікроорганізми (дріжджі та інших.) розщеплюють вуглеводи до етилового спирту і діоксиду вуглецю.Молочнокислое бродіння, викликаногомолочнокислими бактеріями, характеризується виділенням молочної і оцтової кислот і діоксиду вуглецю. Процесипропионовокислого (викликанийпропионибактериями),маслянокислого,ацетонобутилового (що викликаютьсяклостридиями) та інших видів бродіння супроводжуються освітою різних кислот і діоксиду вуглецю.
Круговорот азоту.Атмосферний азот пов'язують лишеклубеньковие бактерії ісвободноживущие мікроорганізми грунту. Органічні сполуки рослинних, тварин і звинувачують мікробних залишків піддаються у грунті мінералізації мікроорганізмами, перетворюючись на сполуки амонію. Процес освіти аміаку при руйнуванні білка мікроорганізмами отримав назвуаммонификации, чи мінералізації азоту. Активно руйнують білок такі бактерії, якпсевдомонади, протей, бацили,клостридии. Приаеробном розпаді білків утворюються діоксид вуглецю, аміак, сульфати й вода; прианаеробном — аміак, аміни, діоксид вуглецю, органічні кислоти, індол,скатол, сірководень. Розпад сечовини,виделяющейся з сечею, здійснюютьуробактерии,расщепляющие до аміаку, діоксиду вуглецю та води.Образующиеся амонійні солі внаслідок ферментації бактеріями органічних сполук можна використовувати вищими зеленими рослинами. Але найбільшеусвояемими для рослин є нітрати —азотнокислие солі. Ці солі з'являються під час розпаду органічних речовин, у процесі окислення аміаку до азотистої, та був азотної кислоти. Цей процес називаєтьсянитрификацией, а мікроорганізми, його викликають, —нитрифицирующими.Нитрифицирующие бактерії виділив і описав російський учений З. М.Виноградский (1890—1892).Нитрификация відбувається на дві фази: першу фазу здійснюють бактерії родунитрозомонас та інших., у своїй аміак окислюється до азотистої кислоти, утворюються нітрити; на другий фазі беруть участь бактерії родунитробактер та інших., у своїйазотистая кислота окислюється до азотної і перетворюється на нітрати. Дві фази нітрифікації є прикладом метабіозу — взаємовідносин мікроорганізмів, у яких один мікроорганізм розмножується, використовуючи продукти життєдіяльності іншого мікроорганізму.
>Нитрати підвищують родючість грунту, проте є і зворотний процес: нітрати можуть відновлюватися внаслідок процесуденитрификации до виділення вільного азоту, що збіднює його запас як солей у грунті, наводячи до її родючості.
