Малярна дільниця

Призначена для ремонту лако-фарбового покриття пошкоджених ділянок або всього кузова автомобіля.

Необхідне обладнання:

1. Фарбувально-сушильна камера;

2. Бокс підготовки деталей до фарбування;

3. Робоче місце колориста (мікс-машина в комплекті зі стелажами зразків фарби і набір карток);

4. Бокс покраски зразка;

5. Фарбувальний пістолет;

6. Компресор;

7. Робочий стіл з комп’ютером;

8. Набір пневмоінструмента з шліфувальною машинкою;

9. Мийка кузова і мийка деталей;

10. Стелажі для зберігання витратних матеріалів і інструментів;

11. Стелажі для зберігання пофарбованих деталей;

12. Система витяжки повітря

Додаткове обладнання:

1. Інфра-червона сушка;

2. Спектрофотометр;

Бокс підготовки деталей до фарбування – закритий бокс з системою витяжки. Основне призначення – підготовкадеталей до фарбування, тобто шліфування, полірування, миття, сушка, нанесення грунтовки (незавжди).

Шлівування може бути:

• сухе – шліфування з вибором продуктів обробки пилососом.

Існує 5 методів відбору продуктів обробки:

1) Антистатичне виконання деталей, деталі, через які проходить потік повітря виконують з електропровідних матеріалів, що дозволяє стікати статичному заряду і не притягувати до себе продукти шліфування.

2) Конструктивне виконання фільтрів. Вертикальне розташування фільтра у пилососі, резервуар для збору знаходиться нижче фільтра, тому продукти шліфування осипаються не забиваючи фільтр.

3) Електронне керування. Тиск повітряних мас контролюється системою датчиків і при зменшенні силили потоку подає сигнал оператору.

4) Автоматичне включення пилососа. Пилосос включається з включенням інструмента і виключається з незначною затримкою після його виключення.

5) Використання технологій Jetstream. В зону обробки нагнітається додатковий потік повітря в центрі інструмента, відбір продуктів обробки здійснюється через перфораційні отвори на перефирії інструмента. Суттєва перевага методу – в зоні обробки не створюється вакуум і інструмент не присмоктується до поверхні деталі.

• мокре – шліфування з подачею в зону обробки технологічної води, яка служить для видалення продуктів шліфування і дозволяє уникнути їх рознесення по боксу, а також охолоджує деталь-інструмент. Недолік методу – низька якість нанесеного покриття за рахунок насичення матеріалом деталі водою. Після даного шліфування необхідне просушування.

Існують такі методи ремонту лакофарбового покриття:

1. Локальний – фарбується тільки пошкоджена зона кузова)

2. Панельний – фарбується вся пошкоджена панель, для уникнення видимості межі переходу нанесеного і виробничого покриття;

3. Плавного переходу – використовується розмивання границі переходу нанесеного і виробничого покриття.

Підбір кольору і підготовка фарби – один з найвідповідальніших етапів покраски. Для підбору кольору використовується декілька методів:

1. Використання карткової бібліотеки.

2. Використання спектрофотометра, який автоматично визначає код кольору.

Алгоритм підбору кольору:

 знаходження кольору зразка (за картками або спектрофотометром);

 підготовка зразка фарби за рецептурою;

 фарбування пробного зразка;

 просушування пробного зразка;

 порівняння кольору з вихідним (бажано проводити під різними джерелами освітлення);

 корегування рецептури (якщо колір зразка не відповідає потрібному);

 підготовка зразка фарби за рецептурою;

 фарбування пробного зразка;

 просушування пробного зразка;

 порівняння кольору з вихідним.

При визначенні рецептури за допомогою карток кількість помилок становить близько 40%. При використанні спектрофотометра кількість помилок становить 10%.

Принцип роботи спектрофотометра. Прилад встановлюється впритул до лакофарбового покриття, вмикається, випромінює світло в напрямку покриття, яке відбиваючись від деталі потрапляє на вимірювальні датчики приладу. Код фарби визначається шляхом вимірювання інтенсивності відбитого світла.

Спектрофотометри бувають:

1) із ксеноновими лампами, які випромінюють біле світло, тому для аналізу спектру його потрібно розкладати. Для цього використовується призма і дифракційна решітка.

Прилади з призмою бояться ударів, з дифракційною решіткою – пилу. Через ці недоліки дані спектрофотометри потребують частого налагодження.

2) із світлодіодними лампами. менше енергії. Випромінюють вузький спектр світла, тому не потребують виикористання призми і дифракційної решітки. Дані спектрофотометри допускають менше помилок.

Мікс-машина – стілаж, на якому розміщені зразки фарби з можливість перемішування в них. Для збереження однорідності фарби мікс-машина періодично її перемішує. Розміри мікс-машини LxBxH 2000х500х2000.

Фарбувально-сушильна камера – це бокс, оснащений системою нагнітання, витяжки, фільтрації і нагріву повітря (Агрегатний блок або блок підготовки повітря). Призначений для фарбування і сушки кузови, деталі автомобіля.

Робота камери проходить в таких режимах:

1. Маскування – підготовка деталей до покраски (маскування поверхонь малярною плівкою або малярним скочем частин деталі, на які не повинна потрапити фарба)

2. Фарбування – робота камери полягає в забезпеченні рсвітлення і температурного режиму подачі повітря. В камеру з вулиці нагнітається повітря, профільтроване і підігріте до 20-25 ^оС. Нагнітання проходить зверху, знизу камери (через підлогу) відбуваеться витяжка повітря. При чому витрати на нагнітання повинні бути більші ніж витрати витяжки, це забезпечує постійний, надмірний тиск в камері, щоб не допустити засмоктування повітря із цеху. Підлога камери частково або повність решітчаста, для кращого відбору фарби, яка знаходиться в повітрі. Освітлення відіграє важливу роль, воно повинне забезпечити рівномірність, повну відсутність тіней, бликів і забезпечити освітлення не менше 1000 люкс.

3. Випаровування – характерний інтенсивним продувом, оскільки в цьому режимі камера насичується ацетоном. Повітря подається в камеру нагрітим до температури 60-70^оС. на цьому етапі включається режим рецеркуляції, тобто система подає в камеру відфільтроване повітря, з вулиці береться лише 20%, це забезпечує економію енергії на підігрів повітря.

4. Сушка – температурний режим 60-70^оС – оптимальна температура для полімеризації лакофарбового покриття впродовж 2 годин. Від випаровування відрізняється меншою інтенсивністю повітряного потоку.

Агрегатний блок – основний елемент камери, від нього залежать енергетичні витрати, продуктивність нагнітання і викачування повітря, стабільність температурного режиму і пожежна безпека камери.

За типом вентиляторів агрегатні блоки бувають:

1. вентилятори типу «колесо білки»;

2. з турбінними вентиляторами.

При засміченні фільтрів на 50% продуктивність перекачування повітря турбінними вентиляторами зменшується на 10%, а вентиляторами типу «колесо білки» продуктивність перекачування повітря зменшується на 30%. При використанні турбінних вентиляторів збільшується термін заміни дорогих фільтрів. Привод турбінних вентиляторів від електродвигуна з безпосереднім підключенням валів через муфту. Привод вентиляторів типу «колесо білки» – пасовий від електродвигуна. Агрегати з турбінними вентиляторами більш компактніші. При використанні турбінних вентиляторів забруднення електродвигуна відбувається через безпосередній контакт з повітряним потоком.

За типом нагріву повітря агрегатні блоки бувають:

1. електричні – більш екологічні, але досить енергоємні;

2. з використанням пальників – в якості палива використовують дизельне паливо, зріджений газ чи відпрацьоване масло. Іноді для забезпечення температурного режиму викоритсовується підігріта вода.

Бокс камери виготовляється з металевих теплоізольованих із середини блоків по технології «сендвіч». Такий бокс забезпечує теплоізоляцію камери, гарну герметичність, вібростійкість. Двері бувають 2-х типів: 1) навісні; 2) ролетні.

Переваги і недоліки дверей.

Навісні мають оглядові віконця, відкриваються вручну, але з часом провисають під власною вагою, порушуючи герметичність камери.

Ролетні потребують додаткового приводу відкривання-закривання, але забезпечують стабільну герметичність.

За принципом установки камери можуть бути:

• напольні - в них необхідно використовувати заїздні трапи;

• вмонтовані в підлогу(можуть розміщуватися або монтуватися на оглядовій ямі або в камері розміщюється підйомник).

Іноді для підвищення продуктивності малярної дільниці використовують рознесені малярні камери, коли сушка арочна, інфрачервона знаходиться за боксом фарбування, автомобіль фарбується в камері, а сохне проїзжаючи під арочною сушкою (дод. Рис4);

Лекція №