23.Класифікаційні ознаки фізичних властивостей матеріалів.

Класифікація фізичних властивосей : основні фізичні властивості матеріалів: вагові, механічні, термічні, оптичні, акустичні, електричні; водо-, газо-, пило-, повітропроникність.

Вагові - тканини, папір, шпалери, картон, спортивні товари, будівельні матеріали.

Механічні - умовний модуль пружності, межа міцності, відносне подовження, відносне звужування, твердість матеріалів, зносостійкість.

Термічні - термічне розширення, термічна стійкість.

Оптичні - колір, блиск, матовість, заломлення світла.

Акустичні - показники, які характеризують звук як фізичне явище: частота, період, спектр, інтенсивність. Показники, які характеризують звук як психологічне явище: рівень гучності, частотний інтервал, рівень звукового тиску .

Електричні – електропровідність, електричний опір.

Геометричні:

Густина – маса в одиниці об’єму, кг/м3.

Пористість.

Питома вага - вага одиниці об’єму тіла.

Вага 1м² – маса матеріалу, використовується для характеристики листових матеріалів: шкіри, паперу, картону, шпалер.

24. Поглинання як фактор гігієнічних властивостей матеріалів.

Найважливішою властивістю матеріалів є гігроскопічність., тобто здатність матеріалів поглинати і віддавати водяні пари та воду.

Гігроскопічні властивості: змочування; сушіння; поглинання( сорбція,десорбція, абсорбція): гідрофільні, гідрофобні; виділення тепла; теплота сорбції( інтегральна, диференціальна)

Сорбція - поглинання твердим тілом чи рідиною речовини з навколишнього середовища. Процес сорбції водяної пари є оборотним, тобто за певних умов відбувається віддача – десорбція водяної пари.

Абсорбція – проникання молекул води у міжмолекулярний простір під час насичування поверхні матеріалу водяною парою або іншими речовинами. Абсорбція триває повільно, і термін досягнення рівноважного стану становить кілька годин.

Характеристика гігроскопічних властивостей: вологість( фактична, нормальна); водопроникність; гігроскопічність( макс. Вологість, кондиційна вологість); вологовіддача; капілярність.

25. Проникність як фактор гігієнічних властивостей матеріалів.

Проникність – це здатність матеріалів пропускати повітря, пару, воду, рідини, дим, пил, гази та радіоактивні випромінювання. Пори у матеріалах можна класифікувати за такими ознаками:

1)за характером розташування: *замкнені, *тупикові, *наскрізні(канальні), *петле подібні. 2)за розміром поперечного перерізу: *макроскопічні, *мікроскопічні, *ультра пори.

Пори мають розміри від 1000 частинок мікрона до 10 частинок міліметра. Загальний об’єм пор у матеріалі залежить від: 1)вихідної сировини 2)особливостей виконання виробничих процесів і операцій. Повітропроникність – це здатність текстильних матеріалів пропускати повітря. Повітропроникність характеризується коефіцієнтом повітропроникності (Вр), який показує, яка кількість повітря проходить через одиницю площі за одиницю часу за певного тиску з обох боків матеріалу: Вр=V\Si., де V- об’єм повітря, S – площа поверхні матеріалу (м2), і – тривалість проходження повітря (с).