- •Основи методики вдосконалення фізичних якостей
- •8.1. Фізичні навантаження та відпочинок як фактори впливу на фізичний розвиток
- •Загальна характеристика сили як фізичної якості людини
- •8.3. Засоби вдосконалення сили
- •8.4. Загальна характеристика швидкості як фізичної якості людини
- •Засоби вдосконалення швидкості
- •Загальна характеристика витривалості
- •8.9. Засоби удосконалення гнучкості
- •Засоби виховання витривалості
- •8.8. Загальна характеристика гнучкості
- •Загальна характеристика спритності
- •8.11.Загальні основи методики удосконалення спритності
Загальна характеристика спритності
Успішне вирішення рухових завдань залежить від уміння узгоджувати окремі рухові дії, які виконуються одночасно або послідовно. Зрозуміло і те, що успішне виконання вправ залежить від точності рухів.
Відомо також, що різні учні потребують для засвоєння фізичних вправ більше або менше часу.
Якщо учень здатний добре координувати рухи, точно їх виконувати відповідно до вимог техніки, успішно перебудовувати свою діяльність залежно від умов, що складаються у процесі рухової діяльності, і швидко застосовувати фізичні вправи, то можна говорити, що він спритний.
Отже, спритність – це складова комплексна рухова якість людини, яка може бути визначена, як її здатність швидко оволодівати складнокоординаційними руховими діями, точно виконувати їх відповідно до вимог техніки і перебудовувати свою діяльність залежно від ситуації, що склалась.
Спритність як рухова якість людини лежить в основі спортиівної майстерності.
8.11.Загальні основи методики удосконалення спритності
… Якщо для розвитку фізичних якостей та удосконалення техніки використовуються складнокоординаційні вправи, то одночасно удосконалюється і спритність. У свою чергу, вибіркове удосконалення будь-якої координаційної здібності сприяє удосконаленню фізичних якостей та інших здібностей.
Комплексно удосконалюючи спритність школярів, використовують різні методичні прийоми, серед яких відзначимо:
виконання вправи з різних незвичайних вихідних положень і закінчення такими ж кінцевими положеннями;
виконання вправи в обидва боки, обома руками і ногами в різних умовах;
зміну темпу, швидкості і амплітуди рухових дій;
варіювання просторових меж виконання вправи;
виконання додаткових рухів;
щойно засвоєну вправу виконують у різних комбінаціях з раніше вивченими.
Названі прийоми допоможуть забезпечити основну умову удосконалення спритності – новизну вправ.
При цьому застосовують такі параметри навантаження:
складність рухових дій учнів коливається в межах від 40% до 70% від максимального рівня (тобто того, перевищення якого не дозволяє виконувати завдання: зберегти рівновагу, оцінити просторові чи часові параметри тощо)…;
інтенсивність роботи у початківців відносно невисока і може бути забезпечена виконанням різноманітних нескладних естафет з м'ячами…;
тривалість окремої вправи (підходу, завдання) становить від 10 до 120 сек., або до появи втоми;
кількість повторень окремої вправи (підходу, завдання) при нетривалій роботі (до 5 с.) може бути від 6 до 10-12, при триваліших завданнях – 2-3;
тривалість активного або пасивного відпочинку між вправами – 1-“ хв. Під час активного відпочинку паузи заповнюють вправами на розслаблення і розтягування, ідеомоторні дії, самомасаж.
