- •1.Зміст конкретних організаційно — технічних функцій менеджменту.
- •3. Суть і основні види менеджменту.
- •4. Закони і закономірності менеджменту.
- •5. Демократичний стиль управління.
- •6. Поняття ефективності управління, і функцій управління.
- •7. Етапи прийняття управлінських рішень
- •8. Організаційні цілі, їх ранжування і використання дерева цілей у менеджменті.
- •9. Делегування повноважень у менеджменті.
- •11. Сутність соціально - виховних функцій менеджменту.
- •10. Вимоги до особистих ділових якостей менеджера.
- •12. Організація виконання рішень і контроль за їх здійсненням.
- •13. Визначення стану соціально-психологічного клімату колективу.
- •14. Роль та завдання кадрових служб.
- •15. Етика службових і ділових відносин.
- •16. Інформація у менеджменті.
- •17. Стратегічне планування.
- •18. Види винагород.
- •19. Системний підхід в менеджменті.
- •20. Поняття і головні типи влади.
- •21. Типи повноважень: лінійні, функціональні
- •22. Стилі керівництва.
- •23. Персонал підприємства як об'єкт управління.
- •24.Ситуаційні підходи до керівництва та лідерства.
- •25. Регулювання і самоуправління в менеджменті.
- •26. Особливості формування сучасної моделі менеджменту в Україні.
- •27. Департаменталізація.
- •28. Комунікаційний процес, елементи та етапи процесу.
- •29. Визначення особливостей процесу управління.
- •30. Стратегічне планування є засобом досягнення місії підприємницької організації, яка тісно пов'язана з її цілями.
- •31. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту.
- •32. Класичні та неокласичні теорії менеджменту.
- •33. Цілі менеджменту.
- •34. Формальні та неформальні організації.
- •35. Класифікація принципів менеджменту.
- •36. Наукова організація управлінської праці.
- •37.Менеджмент як система.
- •38. Види і форми комунікацій.
- •39. Процес комунікацій.
- •40. Проектування завдань
- •41.Процес і основні етапи контролю.
- •42. Повноваження обов'язки, відповідальність.
- •43. Регулювання як загальна функція менеджменту.
- •44. Теорія справедливості в мотивації.
- •45. Організаційна культура як елемент ділового життя.
- •46. Технологія розробки рішень.
- •47. Основні форми соціальної відповідальності.
- •48. Економічна, організаційна та соціальна ефективність менеджменту.
- •49. Методи вивчевня і оцінки ділових і особистих якостей персоналу.
- •50. Основні етани розвитку менеджменту.
- •51. Види управлінського контролювання.
- •52. Ранні теорії мотивації.
- •53. Предмет та об'єкт контролю.
- •54. Покращення інформаційного забезпечення менеджменту.
- •55. Методи менеджменту – економічні, адміністративні, соціально-психологічні.
- •56. Характеристика лідерства за стилем роботи.
- •59. Підходи до оцінки ефективності менеджменту в організації.
- •60. Мета управлінського процесу, його учасники, предмет, засоби здійснення.
- •62. Формування ефективного стилю лідерства.
- •63. Школа людських стосунків.
- •64. Поняття і роль комунікацій в менеджменті.
- •65. Організація розподілу завдань по рівнях і ланках управління.
- •66. Зміст загальних (основних) організаційно-технологічних функцій менеджменту.
- •67. Менеджер як професія.
- •68. Делегування повноважень у менеджменті.
- •69. Етапи прийняття управлінського рішення.
- •70. Ліберальний стиль управління.
- •71. Процес управління.
- •72. Організація як структура і як процес.
- •73. Соціальна відповідальність.
- •74. Характеристика керуючої підсистеми.
- •75. Поняття та класифікація управлінських рішень.
- •76. Правила розв'язання конфліктних ситуацій.
- •77. Ієрархія і супідрядність у менеджменті.
- •78. Теорія очікування в мотивації.
- •79. Матеріальне стимулювання до праці.
- •80. Внутрішнє середовище в менеджменті.
- •81. Формування ефективного стилю лідерства.
- •82. Зовнішнє середовище в менеджменті.
- •83. Поняття та класифікація функцій менеджменту.
- •84. Процесуальні мотиваційні моделі.
- •85. Етани процесу планування.
- •86. Вертикальна та горизонтальна структуризація управління.
- •87. Саморозвиток менеджера.
- •88. Видова класифікація ефективності організації: індивідуальна, групова, загально-організаційна.
- •89. Зворотний зв'язок під час контролювання.
- •90. Напрями підвищення ефективності управління організацією
17. Стратегічне планування.
Стратегічне планування являється однією з основних функцій стратегічного управління. Воно представляє собою процес прийняття управлінських рішень відносно стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації.
Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функції організації, мотивації і контролю, орієнтовані на розробку стратегічних планів. Процес стратегічного планування забезпечує основу для управління членами організації.
Стратегічне планування - це процес визначення головних цілей організації, ресурсів, необхідних для їх досягнення, та політики, направленої на придбання та використання цих ресурсів.
Стратегічне планування має на меті довгострокове забезпечення результативності підприємства і освоєння його нових можливостей. Для цього необхідно, перш за все, найбільш повно враховувати зміни в навколишньому середовищі, які являють собою потенційні загрози і майбутні можливості для підприємства. Потрібно передбачити непідконтрольні сили, критичні тенденції з боку оточення та обмежити їх можливий вплив на підприємство.
Стратегічне планування в менеджменті включає в себе 4 види управлінської діяльності:
1. Розподіл різних ресурсів (по більшій мірі обмежених): управлінських талантів, фондів, технологічного досвіду;
2. Адаптація до зовнішнього середовища. Йдеться про всіх тих діях, які мають стратегічний характер і покращують взаємини компанії з оточенням. В даному випадку є необхідність виявлення всіх можливих варіантів і забезпечення найбільш ефективного пристосування стратегії в цілому до оточуючих її умов.
3. Внутрішня координація. Йдеться про координацію стратегічної діяльності з метою відображення всіх сторін фірми (і слабких, і сильних) для досягнення найбільш ефективної інтеграції всіх операцій усередині підприємства.
4. Усвідомлення організаційних стратегій. Мається на увазі, що повинно здійснюватися систематичне розвиток мислення менеджерів виключно шляхом формування організації, здатної вчитися на вже скоєних стратегічних помилках. Йдеться про здатність вчитися на своєму досвіді.
Крім усього іншого, стратегічне планування в менеджменті має величезне значення для успішного управління будь-яким підприємством.
18. Види винагород.
Потреби викликають у людини бажання (прагнення) до їх задоволення. Тому сутність мотивації зводиться до створення умов, що дозволяють робітникам відчувати, що вони можуть задовольнити свої потреби такою поведінкою, яка забезпечує досягнення цілей організації.
Інструментом спонукання людей до ефективної діяльності є винагородження. В теорії управління під винагородженням розуміється широкий спектр конкретних засобів, що базуються на системі цінностей людини. При цьому розрізняють два типи винагородження:
1) внутрішнє – його дає сама робота, її результативність, змістовність,
значущість тощо;
2) зовнішнє – його робітник отримує від організації (зарплата, просування за службою, пільги, привілеї тощо).