- •5.9 Застосування обчислювальної техніки й елементів сапр 57
- •1 Загальна частина
- •2 Обсяг та зміст курсового проекту
- •3 Завдання до курсового проекту
- •4 Організаційні вказівки Методичне та організаційне керівництво курсовим проектуванням забезпечується керівником проекту.
- •5 Методичні вказівки до основних розділів проекту
- •5.1 Аналіз технологічного процесу проектованого об'єкта
- •5.2 Розрахунок електричних навантажень
- •5.2.1 Розрахунок електричних навантажень силового електрообладнання
- •5.2.2 Світлотехнічний розрахунок
- •5.2.3 Розрахунок навантаження освітлювальної мережі
- •5.2.4 Розрахунок сумарного навантаження цеху
- •5.3 Формування схеми силової електричної мережі до 1 кВ
- •Розподільний пристрій нн цтп; 2 – магістральні; 3 – силова
- •5.3.1 Конструктивне виконання живильної мережі
- •5.3.2 Конструктивне виконання розподільної мережі
- •5.4 Визначення кількості, потужності і типу силових трансформаторів з урахуванням компенсації реактивної потужності
- •5.4.1 Техніко-економічні розрахунки
- •5.4.2 Вибір місця установки цехових трансформаторних підстанцій та їхнього конструктивного виконання
- •5.5 Розрахунок електричних апаратів і кабелю напругою вище 1 кВ
- •5.6 Розрахунок силової розподільної мережі напругою до 1кВ
- •5.6.1 Розрахунок електричного навантаження у вузлах схеми
- •5.6.2 Вибір розподільних пристроїв
- •5.6.3 Вибір апаратів захисту і керування
- •5.6.4 Вибір марки проводів, кабелів і розрахунок їхнього перерізу
- •5.6.5 Особливості вибору перерізу провідників до зварювальних установок
- •5.6.6 Вибір тролейних ліній
- •5.7 Розрахунок струмів короткого замикання
- •5.8 Вибір і розрахунок заходів захисту обслуговуючого персоналу від ураження електричним струмом
- •5.9 Застосування обчислювальної техніки й елементів сапр
- •Перелік посилань
5.4.2 Вибір місця установки цехових трансформаторних підстанцій та їхнього конструктивного виконання
Розміщення цехових підстанцій на плані цеху залежить від розташування технологічного обладнання, конфігурації виробничих приміщень, умов навколишнього середовища, пожежної й електричної безпеки, а також виробничих, архітектурно-будівельних і експлуатаційних вимог.
Найбільш оптимальний варіант розміщення цехових трансформаторних підстанцій - це максимальне наближення до центра груп споживачів, які живляться ними, що дозволяє значно скоротити довжину живильної низьковольтних мереж, знизити втрати електро-енергії і відхилення напруги.
Для визначення розрахункових координат центра електричних навантажень як груп споживачів (ділянка, проліт, поверх та ін.), так і в цілому по цеху, варто керуватися рекомендаціями [3-4, 6].
Отримані розрахункові координати розташування підстанцій необхідно скорегувати з урахуванням конкретних умов виробництва, а також місць підключення до живильних ліній відносно джерела живлення напругою вище 1 кВ. У випадку можливих альтернат-тивних рішень остаточний вибір місця розташування підстанцій рекомендується визначати з урахуванням приведених витрат на каналізацію електроенергії від джерела живлення до споживача.
В усіх випадках, коли цьому не перешкоджають умови середовища й обслуговування, усередині цехів повинні застосовуватися комплектні трансформаторні підстанції, установлені відкрито. Технічні дані комплектних трансформаторних підстанцій, їхнє компонування приймати за діючими каталогами Інформелектро.
Внутрішньоцехові підстанції рекомендується розташовувати в кроці колон і біля постійно закритих внутрішньоцехових приміщень з таким розрахунком, щоб по можливості не займати площ, що обслуговуються кранами. У гарячих, запилених цехах, а також у цехах з хімічно активним середовищем підстанції варто встановлювати в спеціально відведених приміщеннях відповідно до вимог [1, 15-16].
У випадку неможливості відкритої установки трансформаторних підстанцій останні виконуються із закритою установкою трансформаторів, прибудованими до глухої стіни цеху або вбудованими у цех.
При наявності в цеху електроприймачів напругою вище 1 кВ може виявитися доцільним розміщення в цеху розподільчого пункту чи розподільного пристрою без перетворення електроенергії. У цьому випадку рекомендується розташування розподільчого пункту (розподільчого пристрою) разом з найближчою трансформаторною підстанцією, якщо це не викликає значного зсуву останньої з центру електричних навантажень.
При проектуванні, як правило, варто застосовувати комплектні підстанції і комплектні розподільні пристрої напругою до 1 кВ і вище, виготовлені як на заводах електротехнічної промисловості, так і на виробничих підприємствах електромонтажних організацій.
5.5 Розрахунок електричних апаратів і кабелю напругою вище 1 кВ
Обсяг роботи з розрахунку живильної мережі визначається прийнятою схемою і містить у собі: вибір шаф (чарунок) комплектного розподільного пристрою напругою 10(6) кВ, вибір марки і перерізу живлячих кабелів.
Згідно [1, 7] шафи комплектного розподільчого пристрою і переріз кабелів варто вибирати з тривалого нормального режиму, режиму короткого замикання і післяаварийного режиму (чи режиму перевантаження). При цьому треба застосовувати нові розробки в області комплектних розподільних пристроїв згідно [4, 5] і каталогам Інформелектро.
Переріз живлячих кабелів у нормальному тривалому режимі роботи з умови припустимого нагрівання [1]:
Кпопр Іприп Ірозр (5.35)
де Кпопр - поправочний коефіцієнт на припустимий тривалий струм кабелів, прийнятий за [1];
Іприп - довготривалий припустимий струм кабеля, прийнятий за [1];
Ірозр - розрахунковий струм навантаження лінії в нормальному тривалому режимі роботи.
Прийнятий стандартний переріз кабеля необхідно перевірити за умовою припустимого нагрівання в обважченому режимі (чи режимі перевантаження):
Кпер Кпопр Iприп Iрозр уваж (5.36)
де Кпер - коефіцієнт перевантажувальної здатності кабельної лінії, прийнятий за [1]
Iрозр уваж - максимальний розрахунковий струм лінії з урахуванням перевантаження при найбільш несприятливих умовах експлуатації.
Переріз кабеля, прийнятий за припустимим нагріванням, згідно [1] повинен бути перевіреним за економічною густиною струму:
(5.37)
де Iрозр - розрахунковий струм навантаження нормального режиму роботи. Збільшення струму в післяаварійних і ремонтних режимах не враховується;
jек - нормоване значення економічної густини струму, А/мм2 , прийняте за [1].
У режимі короткого замикання кабелі перевіряються на термічну стійкість, що характеризується припустимим тепловим імпульсом струму короткого замикання.
Практично кабелі на термічну стійкість можуть бути перевірені за розрахунковими кривими з умови Uприпкз Uрозркз або за спрощеною формулою [3, 4, 5, 10]:
(5.38)
де
- розрахункове значення періодичної
складової струму короткого замикання
на початку кабельної лінії або на шинах
РП-10(6) кВ, кА;
tК - зведений час короткого замикання, c;
C - коефіцієнт, що залежить від виду і конструктивного виконання кабеля, в. о.
Остаточно приймається найбільший переріз кабелю, визначений за кожною з приведених умов.
