4. Зміст і форма фізичних вправ
Зміст фізичних вправ
Зміст фізичної вправи складає дії, які до неї входять і ті основні процеси, які розгортаються в організмі в процесі вправи, визначаючи її вплив на того, хто нею займається. Ці процеси складні, багатогранні. Вони можуть розглядатися в різних аспектах – психологічному, фізіологічному, біохімічному, біомеханічному і ін.
При розгляді змісту фізичних вправ з педагогічної точки зору важливі не тільки окремі фізіологічні, біологічні або інші зміни, які відбуваються під їх впливом в організмі, але і що надані ними можливості для цілеспрямованого розвитку здібностей людини в єдності з формуванням певних умінь і навиків. Тобто, для фахівця-педагога головним аспектом в осмисленні суті фізичних вправ повинен бути узагальнюючий педагогічний аспект, при якому визначається їх значення для реалізації тих або інших виховно-освітніх завдань.
Подібно до всіх явищ фізичні вправи мають свої зміст і форму.
Ефект фізичних вправ визначається перш за все змістом. Зміст фізичних вправ — це сукупність фізіологічних, біохімічних, біологічних, психологічних і біомеханічних процесів, які відбуваються в організмі людини при виконанні даної вправи (фізіологічні змыни організмі, ступінь прояву фізичних якостей і т.ін.).
Зміст фізичних вправ обумовлює їх оздоровче значення, освітню роль, вплив на особу.
Форма фізичних вправ
Особливості змісту тієї чи іншої фізичної вправи визначаються його формою. Форма фізичної вправи — це певна впорядкованість і узгодженість як процесів, так і елементів змісту даної вправи. У формі фізичної вправи розрізняють внутрішню і зовнішню сторони.
До внутрішньої форми належить взаємозв'язок і узгодженість тих процесів, які забезпечують основні функції при виконанні рухів. Наприклад, зв'язок процесів (біологічних і інших) при бігу буде іншим, ніж при боротьбі.
Зовнішня форма вправ представлена видимою стороною руху, рухової дії, сукупністю його частин, його технікою.
Зміст і форма знаходяться в єдності, вони впливають один на одного, але зміст відіграє при цьому провідну роль. Так, на різних дистанціях, при різному вияві якості швидкості, різними будуть і компоненти техніки бігу (довжина кроку, темп і т.ін.). На вияв фізичної якості впливає техніка рухової дії, тому, наприклад, витривалість у різних видах спорту має специфічний характер. З другого боку, недоцільна техніка веде до нераціонального витрачання енергії і погіршує фізичні якості.
5. Сили природи і гігієнічні чинники
Такі природні чинники, як сонячна радіація, властивості повітряного і водного середовища можуть служити важливими засобами зміцнення здоров'я, гартування і підвищення працездатності людини. Сили природи мають певне значення для вирішення головних завдань фізичного виховання – формування основних знань у тих, хто займаються фізичними вправами про вплив на організм природних сил природи, а також практичних навиків їх використання на самостійних заняттях фізичними вправами в повсякденному житті.
У процесі фізичного виховання названі оздоровчі сили природи використовуються за двома напрямками:
як супутні умови занять фізичними вправами, коли природні чинники середовища доповнюють, підсилюють і оптимізують дію фізичних вправ;
при організації спеціальних процедур, під час яких дія цих природних чинників дозується певним чином як відносний самостійний засіб гартування і оздоровлення.
Нині все ширше використовується порівняно тривале перебування в незвичайних умовах середовища з метою стимулювання зростання працездатності.
Хоча природні чинники середовища і гігієнічні умови не є головними специфічними засобами фізичного виховання, їх важливе значення важко переоцінити. Саме тому в процесі фізичного виховання передбачається набуття гігієнічних знань, які стосуються оздоровчих сил і навиків раціонального самостійного їх використання.Методика використання природних сил повинна спиратися на дослідження єдності організму і середовища, впливу середовища на організм тих, хто займається фізичними вправами.
Велике значення в процесі фізичного виховання, фізичної рекреації, занять спортом має загартовування, тобто стійкість організму до несприятливих природних чинників: холоду, жари, підвищеної сонячної радіації (особливо при їх різких коливаннях). Гартування дає можливість зберігати здоров'я і працездатність. Тому його необхідно проводити з наймолодшого віку. Для різностороннього загартовування потрібно застосовувати засоби, які по-різному впливають на організм (вода і повітря різної температури, перебування під сонячним промінням і т.п.). Виконання при цьому фізичних вправ підсилює загартовуючу дію природних сил. Цей ефект, одержаний у процесі занять фізичними вправами, проявляється і в інших видах діяльності людини, зокрема – в трудовій і у військовій, що підсилює важливе значення самого фізичного виховання. Загартовування допомагає вияву вольових якостей людини, особливо за несприятливих зовнішніх умов занять. За допомогою фізичних вправ і природних сил можна розвинути опірність організму, що має велике значення щодо неспецифічних дій (заколисування, вібрації, перевантаження, стану невагомості та ін.).
Що ж до гігієнічних чинників, то до них належать заходи щодо особистої і суспільної гігієни праці, побуту, відпочинку, харчування, навколишнього середовища і т.ін. У процесі виконання фізичних вправ, відбувається різносторонній вплив на організм і особу тих, хто займається фізичними вправами, дотримання гігієнічних норм і правил є обов'язковим, бо це підвищує ефект впливу вправ.
Велике значення для створення необхідних гігієнічних умов має матеріально-технічна база, спортивне устаткування, інвентар та одяг. Важливу роль у процесі систематичних занять фізичними вправами відіграє також науково-обгрунтований режим.
Педагогічно правильне застосування фізичних вправ, природних сил і гігієнічних чинників дозволяє успішно розвивати фізичні і духовні здібності людей, готуючи їх до суспільно-корисної діяльності.