148.Ознака культури мовлення, що полягає у вмінні враховувати обставини спілкування, категорію слухачів, – це:

а) логічність; б) виразність;

в) доречність; г) змістовність.

149.Мовний суржик – це:

а) нечиста, скалічена мова як результат штучного змішування елементів різних мов;

150.Мовний суржик – це:

а) штучно змішана, скалічена мова;

Лексикографія

151.Лексикографія – це:

в) наука про теорію і практику укладання словників;

152.Розділ мовознавства, що займається теорією і практикою укладання словників, – це: а) лексикологія;

б) лексикографія;

в) лексика;

г) етимологія.

153.Словник – це:

а) сукупність слів, розташованих у певному порядку (алфавітному, гніздовому, тематичному);

154.Словники виконують такі функції:

а) нормотворчу, ідентифікаційну;

б) нормативну, інформативну;

в) фатичну, гносеологічну;

г) естетичну, словотворчу.

155.Словники виконують такі функції:

а) інформативну та нормативну;

156.Способи подання матеріалу в словниках бувають:

а) алфавітний, гніздовий, тематичний;

157.Залежно від змісту матеріалу та об’єкта опису розрізняють два типи словників:

б) філологічні та енциклопедичні;

158.Усі словники поділяють на дві групи:

а) граматичні і філологічні;

б) енциклопедичні і довідкові;

в) енциклопедичні і філологічні;

г) філологічні і перекладні.

159.Енциклопедичні та філологічні словники відрізняються:

в) вибором об’єкта опису – поняття або слова;

160.Відмінність між енциклопедичними та філологічними словниками полягає в тому, що:

б) об’єкт опису в енциклопедичному словнику – поняття, у філологічному – слово;

161.Тлумачний словник – це словник, у якому: а) подають лексичне значення слів;

б) розкривають зміст поняття, описують подію або явище;

в) перекладають слова з однієї мови на іншу;

г) з’ясовують спосіб творення похідного слова.

162.Першими лексикографічними пам’ятками були: а) лексикони;

б) ономастикони;

в) тлумачники;

г) глоси.

163.Перший в українському мовознавстві друкований словник уклав:

а) Лаврентій Зизаній;

164.Про походження слів можна дізнатися зі словника: а) тлумачного;

б) етимологічного;

в) орфографічного;

г) орфоепічного.

165.Словник, у якому подано інформацію про предмети, явища, події, визначних осіб, – це: а) словник термінів;

б) словник мови письменника;

в) енциклопедичний словник;

г) історичний словник.

166.Відомості про факти, події, явища, видатних особистостей подають словники:

а) енциклопедичні;

167.Енциклопедичні словники поділяють на: а) спеціальні, загальні;

168.Енциклопедичні словники призначені для того, щоб: а) розкрити лексичне значення слова;

б) подати опис поняття, факту, події, явища;

в) зафіксувати лексичні норми української мови;

г) з’ясувати походження слова.

169.Словникова стаття у тлумачному словнику містить:

а) реєстрове слово, граматичну характеристику, тлумачення, ілюстративний матеріал, його паспортизацію;

б) реєстрове слово, граматичні характеристики, тлумачення, малюнки;

в) реєстрове слово, граматичні характеристики, тлумачення, спосіб словотворення;

г) реєстрове слово, граматичні характеристики, тлумачення, паспортизацію, спосіб словотворення, антоніми та синоніми.

170.Ілюстративний матеріал як елемент словникової статті у філологічному словнику − це:

а) кольорове зображення предмета;

б) цитата;

в) схематичне зображення з текстовим коментарем;

г) синоніми до реєстрового слова.

171.Перекладні словники бувають:

в) двомовні та багатомовні;

172.Фразеологічний словник розкриває значення:

а) термінів;

б) стійких висловів;

в) авторських неологізмів;

г) архаїзмів.

173.Термінологічні словники бувають:

г) перекладні і тлумачні.

174.Про вимову слів можна дізнатися зі словника: а) тлумачного;

б) етимологічного;

в) орфографічного;

г) орфоепічного.

175.Словник іншомовних слів – це різновид словника: а) тлумачного;

176.Призначення орфографічних словників:

б) подати слова і словоформи в їхньому нормативному написанні;

177.Словники-довідники з культури мови подають: а) проблемні випадки слововживання;

б) лише загальноприйняті усталені форми слів;

в) діалектні слова та їхні літературні відповідники;

г) переклад слів з однієї мови на іншу.

178.Словники скорочень розшифровують:

а) складноскорочені слова та абревіатури;

б) математичні символи;

в) умовні позначки;

г) склади і звуки слова.

179.Нормативне наголошування можна перевірити за словником: а) власних назв;

б) скорочень;

в) фразеологічним;

г) наголосів.

180.Який словник подає відомості про правильну вимову і наголошування слів:

а) словотвірний;

б) орфоепічний;

в) орфографічний;

г) тлумачний.

181.Синонімічний словник – це словник, який містить слова: а) подібні за звучанням і написанням;

б) близькі або подібні за значенням;

в) протилежні за значенням;

г) з однаковим звучанням та написанням.

182.Словник, який містить слова близькі за звучанням, – це словник: а) синонімів;

б) антонімів;

в) паронімів;

г) омонімів.