30.Державний (політичний)режим-

спосіб здійснення державної влади певними методами і способами.

ВИДИ: 1)демократичний-держ влада здійснюється на основі чинного права з використ демократ форма народного представництва,гарантування прав і свобод людини,високий рівень їх захисту,поділ влади на закон,викон,суд. Різновиди демократичного: +ліберально-демократ-гуманістичнф принципи здійснення влади,рівне забезп кожному прав на приватну власніть,недоторканість особистого життя,свободу слова,зборів,віросповідання. +консервативно-демократ-усталені традиції правових цінностей,що скл історично. +радикально-демократ-постійно вводить нові правові форми здійснення влади з метою відпищення їх ефективності.

ОЗНАКИ:1)вільна,рівна участь громадян в управлінні держ

2)дотримання ідеологічного,політ,економ плюралізму

3)гарантованість здійснення прав і свобод громадянами відповідно до між нар стандартів

4)реальність місцевого самоврядування

5)реальність справедливого правосуддя

6)домінування методів переконання,узгодження,компромісу на примусом. 2)авторитарний –влада в руках 1 особи,вузької групи осіб ,спирається на військово-каральний апарат,соц. Ідеологію,але зберігає деякі економ,громадські,духовні свободи. Різновиди: +революційний-змінює напрями сусп-політ розвитку,нерідко здійснюючи владу в не правових формах +стабілізаційний-зберігає існуючий сусп.-політ лад,діючи в межах права +модернізований-удосконалює існуючий лад,виходячі за межі права.

ОЗНАКИ:

1)влада в руках правлячої верхівки,нав’язування своєї волі суспільству

2)безстроковість влади глави

3)порушення принципу поділу влади,домінування органів виконавчої

4)наявність центру з владними повноваженнями управління,здійснюваного на підставі власного розуміння,а не закону.

5)централізація влади в 1 чи 2 взаємозалежних органах

6)застос позасудових методів примусу

7)відсутність свободи утв і дія-сті політ партій

8)звуження політ прав і свобод людини

9)перевага інтересів держави над інтересами особи і сусп. 3)тоталітарний-необмежена влада в руках лідера,монополія держ власності,єдина ідеологія,обмеження ,порушення осн прав людини,тотальний контроль над усіма сферами життя.

Різновиди:

+расистський-обмеження прав і свобод за расової ознакою +фашистський-необмежена влада на чолі з лідером,для якого людина-ніщо +військово-диктаротський-спирається на збройні сили,з ними захоплює владу +мусульмансько-фундаменталістський-на ісламській релігії,коран-онс закон держ,нехтування правами людей.

ОЗНАКИ:

1)відсутність поділу влади,влада в руках 1 особи

2)нетерпимість до політ інакодумства,переслідування його

3)єдина ідеологія,відсутність гласності,сувора політ цензура

4)монополія 1 партії

5)жорстка централізація влади

6)панування держ власності

7)одержавлення громадських організацій

8)знецінення людини,погляд на неї як засіб для досягнення цілей

9)мілітаризація сусп. Життя.

2 блок

Право в загальносоц.розумінні-обумовлені рівнем соц.розвитку можливості людини,необхідні для її нормального існування в суспільстві.

Право в об’єктивному розумінні-різновид соц.норм,котрий являє собою сукупність загальнообов’язкових правил поведінки,встановлених або санкціонованих державою і забезпечених її примусом.

Джерело права і ідеологічному сенсі-це фундаментальні ідеї,на яких базуються функціонування суспільства,державпи і відносин між людьми.

Джерело права в матеріальному сенсі-це матеріальні умови людської життєдіяльності,які обумовлюють появу,зміст та функціонування правових норм.

Джерело права у формально-юридичному сенсі-це спосіб зовнішнього вираження юридичних норм.

Правовий звичай- санкціоноване державою правило,яке склалось в результаті багаторазового вирішення однотипних життєвих ситуацій.

Узвичаєння-усталена форма взаємовідносин мі сторонами,котра відбувається з мовчазної згоди держави.але не була нею офіційно санкціонована та не має обов’язкового характеру.

Суб’єктивне право-визначена державою,регламентована правовими актами та забезпечена покладенням зобов’язань на ін.осіб міра допустимої поведінки в рамках конкретних правовідносин.

Законний інтерес-матеріальні,духовні та ін.прагнення,реалізація яких випливає з положень законодавства.

Корпоративні норми-правила поведінки,які регулюють відносини між членами організаційних утворень(професійних і навч.колективів,фондів,політ.партій,громадських об’єднань.

Естетичні норми-правила поведінки,які ґрунтуються на почутті прекрасного(формуються суспільством)

Норми моралі-правила поведінки,які ґрунтуються на загальних уявленнях про добро і зло,правду і кривду,любов і ненависть,порядність і підлість,а також на інших морально-етичних категоріях,сформованих людством.

Релігійні норми-це правила поведінки,засновані у вірі в надприродні сили та підкріплені прагненням благоденства та острахом покарання в потойбічному житті.

Релігійна догма-норма,вироблена у рамках певного релігійного віровчення та закріплена в текстах священних писань,богословських доктринах,релігійних актах і настановах.

Юридичний прецедент-це офіц.рішення в конкретній юридичній справі,яке береться за основу при вирішенні всіх інших аналогічних справ.

Звичай мореплавства-звичай,пов’язний з використанням суден для перевезення пасажирів і вантажів,а також для наукових,господарських і культурних цілей.

Ритуальні звичаї-звичаї,які сформувались у зв’язку із здійсненням похоронних обрядів.

Місцеві звичаї-звичаї.поширені серед населення певної місцевості.

Етнічні звичаї-звичаї,поширені серед окремих національний груп(етносів),які проживають на території України.

Звичаї морського порту-правила надання послуг у морському порту,обслуговування суден і пасажирів.що склалися і тривалий час застосовувалися на практиці в цьому морському порту.

Сімейно-правові звичаї-звичаї,якими регламентуються сімейні відносини між подружжям,батьками та дітьми,усиновлювачами і усиновленими.

Звичаї торгівлі та підприємництва-звичаї у сфері діяльності,пов’язаної з виготовленням і реалізацією продукції,виконанням робіт та надання послуг вартісного характеру.

Федерація-форма державного устрою,за якої вищі територіальні одиниці держави,маючи ознаки внутрішнього суверенітету,делегували центральній владі повноваження здійснювати зовнішню,фінансово-монетарну та оборонну політику.

Конфедерація-тимчасовий союз суверенних держав,які об’єднались для реалізації інтересів в тій чи ін.сфері (економ,політ,військові)-ШВЕЙЦАРІЯ

Імперія-велика монархічна держава,на чолі якої стоїть імператор або імператриця.Історична форма державного утворення,що включає в себе силоміць приєднані інші народи та території.

Централізована унітарна держава-держава,в якій управління в областях,районах,містах здійснюють адміністрації ,які призначаються вищим керівництвом держави.

Децентралізована унітарна держава-держава, в якій місцеві органи влади формуються населенням і володіють широкими адміністративними повноваженнями.

Абсолютна монархія-форма держ.правління,при якій влада монарха необмежена,монарх очолює всі гілки державної влади і має виключні повноваження щодо її здійснення.

Обмежена монархія-форма держ.правління,за якої у руках монарха зосереджується світська і релігійна влада(Ватикан,Бруней,Саудівська Аравія)

Парламентська республіка-різновид республіканської форми правління,де парламент,бувши повновладним органом,формує політично відповідальний перед ним уряд і,як правило, обирає президента,який займає в системі держ.органів скромне місце.

Президентська республіка-глава держави одноособово або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду,яким керує сам.

«Змішана республіка»-різновид республік.форми правління,який поєднує ознаки президентської і парламентської республік.

Ознаки:главу держави обирає народ,президент призначає прем’єр-міністра за згодою парламенту,президент-головнокомандуючий збройних сил,уряд несе відповідальність перед президентом і парламентом.

Кодифікація нормативно-правових актів-це така форма систематизації нормативно-правових актів, яка полягає в їх удосконаленні через зміну змісту (переробки та узгодження) норм права, пов'язаних загальним предметом регулювання, та об'єднання в новий єдиний нормативно-правовий акт.

Облік нормативно-правових актів-це такий вид їх систематизації, що включає в себе збирання, фіксування в логічній послідовності та зберігання нормативно-правових актів, підтримання їх у відповідному контрольному (актуальному) стані з урахуванням усіх змін та доповнень, а також зі створення спеціаль­них систем їх нагромадження та пошуку.

Галузеві правові науки-це науки державного (конституційного), цивільного, трудового, адміністративного, карного й т.д. права.

Фундаментальні правові науки– вивчають історичний розвиток і загальні закономірності держави і права; функціонування правових систем світу; сукупність заг правових явищ (ТДП, соціологія права, порівняльне правознавство, ІДП)

Прикладні правові науки-науки, що використовують дані інших наук: криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, судова статистика, судова бухгалтерія .

Законодавство в загальному розумінні- сукупність усіх нормативно-правових актів, що діють в державі.

Законодавство у вузькому розумінні-система законів України,що формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади.

Законодавство в широкому розумінні-це система не тільки законів, а й усіх джерел (форм) офіційно встановленого об'єктивного права: підзаконні акти, що приймаються президентом, урядом, міністерствами та іншими органами держави, тобто система усіх нормативно-правових актів держави й органів місцевого самоврядування, включаючи акти нижчого рівня (локальні акти);

ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ: