5.3 Зміст розділів розрахунково-пояснювальної записки

Зміст кожного розділу залежить від теми курсової роботи та індивідуального завдання. Проте існують загальні вимоги до виконання кожного розділу.

5.3.1 Вступ

Вступом відкривається курсова робота. У ньому обґрунтовується необхідність розробки сформульованої теми дослідження, розкривається її актуальність і наукова новизна, тобто показується, що автор, як самостійний дослідник, вносить нового у вивчення даної теми. У ступі відзначається практична значимість виконання курсового дослідження, характеризується ступінь розробленості даної проблеми в спеціальній літературі, ставляться мета і завдання дослідження, а також характеризується нормативно-правова база і інші матеріали. Насамперед слід чітко сформулювати наукову та суспільну актуальність теми. Актуальність теми може підтверджуватися посиланнями на Закони, Укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, що стосуються розглянутих у курсовому дослідженні питань. Практичне значення розробки теми курсового дослідження підкреслюється її важливістю у вирішенні загальних проблем оптимізації організації і здійснення системи менеджменту, правового регулювання діяльності господарюючих суб’єктів.

Обґрунтування вибору об'єкту і предмету курсового дослідження, підтверджується доказами їх значення у вирішенні питань удосконалювання виробничо-управлінської діяльності, місцем і роллю в системі менеджменту. Обґрунтування вибору конкретного об'єкту (як правило, виробничого підприємства – об’єкту практики) супроводжується посиланнями на основні показники, найважливіші критерії і фактичні дані, що характеризують реальні ситуації в практиці функціонування об'єкту дослідження.

У підсумку чітко формулюється конкретна проблема, мета і завдання курсового дослідження.

Обсяг вступу 1,5-2 сторінки.

5.3.2 Вимоги до аналітичної частини

Аналітична частина містить матеріал за двома напрямками:

1) загальна технічна, організаційна, економічна, фінансова, маркетингова, логістична, виробнича та інші характеристики об'єкта проектування (дослідження);

2) поглиблений аналіз проблеми відповідно до теми курсової роботи.

Перший напрям аналізу має спільні риси для всіх тем і передбачає наявність таких обов'язкових елементів: вид підприємства (установи, організації, підрозділу); форма власності, види продукції(послуг); її конкурентоспроможність; організаційна структура управління; механізм господарювання; динаміка результатів підприємницької діяльності за порівнювальні періоди; ресурсні характеристики перспектив розвитку тощо.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Зміст і структура другого напрямку визначаються темою і спрямовані на виявлення напрямів удосконалення об'єкта і предмета проектування (дослідження).

Для виконання другого розділу студент має використовувати фактичні дані зібрані під час попередніх практик.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Загальні вимоги до аналітичної частини:

- аналіз проблеми повинен виконуватися з урахуванням факторів позитивної і негативної дії;

- одночасно з аналізом предмета проектування (дослідження) необхідно вивчити діяльність об"єкта, для якого обґрунтовуються проектні рішення;

- вихідними даними для аналізу служить технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації підприємств (організації), а також статистична інформація державних і недержавних установ;

- аналітична частина має завершуватись висновками, де у стислій формі наводяться результати проведеного аналізу і формулюються напрями проектних розробок.

Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (графічна, таблична, у вигляді моделей, блок-схем тощо).

Головні методичні елементи аналізу як загального, так і спеціального розділів аналітичної частини наведені далі у вигляді вербального алгоритму економічного аналізу господарської діяльності підприємства (організації):

1) Вибір або побудова системи показників, які характеризують діяльність підприємства (організації) або окремі явища, процеси чи об'єкти.

Система показників повинна відповідати таким вимогам:

- показники мають бути узагальнюючими за кожним напрямом діяльності;

- всі показники повинні мати визначену розмірність.

2) Оцінка інформації, яку використовують для аналізу.

Для здійснення аналізу за кожним показником повинно бути не менше, ніж дві величини для порівняння.

3) Опис явища, процесу або об'єкта за допомогою вибраної системи показників.

Опис здійснюють за допомогою групи прийомів економічного аналізу (порівняння, зведення, групування, ряди динаміки тощо).

4) Вибір розрахункових формул показників.

Кожний показник має одну або декілька розрахункових формул. Всі формули повинні бути зведені до вигляду, придатного для виконання аналізу.

Виконуючи аналітичну частину, доцільно розробляти блок-схеми алгоритму аналізу показників, здійснювати розрахунок величин зміни аналізованих показників і визначити вплив факторів на них. За підсумками аналізу розробляють заходи щодо заміни показників у бажаному напрямі.